37.Парна сім я.

Витоки парної та моногамної сім’ї починаються з сім’ї пуналуа. Після виникнення сім’ї пуналуа шлюбне коло починає дедалі все більше звужуватися і це привело до того, що з нього почали вилучатися не лише рідні брати і сестри, але і двоюрідні, а потім і троюрідні. Заслугу в утворенні такого шлюбу Енгельс приписує жінці, яка в силу свого біологічного розвитку — більшої прив'язаності до певної особи (що менше буває у чоловіків) — намагалася жити з одним чоловіком. Парна сім'я витіснила групові подружжя, що поволі зникали через заборону одружуватися з кровними родичами. Коли з'явилася парна сім'я, виникає умикання і купівля жінок. Це зовнішня ознака радикального перевороту, що стався в глибинах групового шлюбу. Здебільшого кілька парних сімей живуть в одному будинку, ведуть спільне комунальне господарство, причому керують у господарстві не чоловіки, а жінки, бо під час одруження чоловіки переселяються до жінок, а не навпаки. Парна сім'я в умовах родового устрою була нестійка, шлюб можна було легко розірвати, бо він був заснований на особистих почуттях. Діти залишались у матері.

38.Материнська сім я.

Осередком матріархального суспільства була материнська сім’я – велика група (200-300 чол.) близьких родичів по жіночій лінії. На чолі сім’ї стояла старша жінка. Ці сім’ї були господарськими одиницями.

39.Материнський рід.

З материнських сімей складався материнський рід, який колективно володів родовою общинною землею. На чолі материнського роду була старша жінка старшої в роді сім’ї. В межах свого роду заборонялося одружуватися, тому рід був пов’язаний шлюбними відносинами з іншим родом (т.зв. дуальна екзогамія). Згодом дуальна організація (зародок племені) переросла у фратріальну (поділ племені на дві половини, що складалися кожна з кількох родів-фратрій, між якими були заборонені шлюбні відносини). Спочатку чоловік і жінка жили кожний у своєму роді (дислокальне поселення), зберігався груповий шлюб. Діти не знали свого батька. Кровна спорідненість ішла по лінії матерів, біля яких групувалися діти. З розвитком матріархального роду дислокальні поселення замінювалися матрилокальними. У той час виник парний шлюб.

40.Основні риси племені в добу ранньої первісної общини.

Первісне суспільство набуло такої складної соціальної структури,соціальної спільності – племені. Початкові племена не являли собою одного цілого,зв’язки між родовими общинами,що входили до них,обмежувалися взаємошлюбністю,мисливськими облавами,обміном,шлюбними та іншими церемоніями. Племена мали своє імя,свою територію,свій діалект,свої культурно-побутові особливості,але в них здебільшого ще не було племінного самоврядування,ради,вождя та інших ознак розвинутого племінного ладу.

41.Зародження і етапи розвитку мислення і мови.

Розвиток мови йшов паралельно із збільшенням обсягу інформації і,в свою чергу,сприяв її акумуляції та передавання. Джерелом знань первісної людини була її трудова діяльність,під час якої нагромаджувався досвід,зіставлялися причини і наслідки явищ,узагальнювалися й систематизувалися спостереження. Умови життя насамперед вимагали нагромадження знань про навколишню природу. Потрібні були знання зоології,ботаніки,знання зоряного неба,щоб вільно орієнтуватися на місцевості.