29.Матеріальна культура і господарська діяльність палеоантропів.

Палеоантроп або неандерталець – різновид гомінід, що мешкав в Європі та на Близькому Сході 150-28 тис років тому. Дістав назву від долини Неандерталь в Німеччині,де вперше були виявлені кістки цього виду. Палеоантропи суттєво вдосконалювали свою мисливську зброю за рахунок прогресу в обробці кременю. Вони виготовляли знаряддя зі спеціально зроблених заготовок – відщепів кременю. Їх відбивали зі спеціальних ядрищ кременю або нуклеусів. Ядрища палеоантропів найчастіше мали дископодібну форму, а зняті з них відщепи мали трикутні обриси. Тому трикутними були також основні знаряддя неандертальців – гостроконечники, скребла, що виготовлялялися шляхом ретушування країв крем’яних відщепів.

30.Господарська діяльність ранніх кроманьйонців.

Займалися полюванням на великих звірів — бізонів, мамонтів, оленів, печерного ведмедя і диких коней. Володів розвиненою членороздільної промовою, будував житла, одягався в одяг зі шкір, було розвинене гончарство. Користувалися великою кількістю спеціалізованих знарядь з кременю. Це скребачки для обробки шкіри, різці для обробки кістки та дерева, різноманітні наконечники мисливської зброї, ножі для мяса і дерева, проколки для шиття одягу та взуття, сокири для рубання дерева тощо. Поширюються різноманітні знаряддя з кісток тварин : голки, шила, наконечники списів, гарпуни. Займалися витворами мистецтва з кістки та бивнів мамонта: статуетки жінок, тварин, гравійовані зображення людей, тварин, геометричні орнаменти. Кістки великих тварин, зокрема мамонтів, використовувалися для будівництва жител.

31.Найдавніші етапи формування мовлення і мислення.

Походження мислення й мови становить складну проблему історії первісного суспільства,розв’язання якої ще більш утруднюється тим,що ми маємо не прямі,а лише посередні дані,які ілюструють найголовніші етапи цього процесу. Поряд з виникненням найпростіших уявлень виникла й найпростіша форма передавання інформації – звукові сигнали для позначення й передачі їх. Основою для виникнення таких звукових сигналів стали звукові сигнали мавп – безпосередніх предків людини. Мовна функція виникла на світанку розвитку праобщини разом з початком доцільної трудової діяльності. Дальший розвиток мислення й мови йшов по висхідній кривій разом з розвитком знарядь праці. Розвиненсть задньої частини скроневої кістки скронево-тімяно-потиличної ділянки мозку синантропа свідчить про відносно високий рівень розвитку в них членоподільної мови, а значить і мислення. Можна досить певно твердити,що мислення людини зробило істотний стрибок під час переходу від раннього до пізнього палеоліту. А вже починаючи з періоду пізнього палеоліту можна говорити про системи мови,які з еволюційного погляду не відрізняються від тих,що їх ми знаємо в сучасному суспільстві.

32.Виникнення ранньої первісної общини. Гіпотези про роль екзогамії у виникненні родової організації.

Великі зрушення в розвитку виробництва спричинилися до не менш великих змін в організації суспільства. Зростання технічної оснащеності людини в її боротьбі з природою створило умови для існування відносно сталих господарських колективів. Водночас вона вимагала ефективного використання,наступності й дальшого вдосконалення ускладнених знарядь праці і трудових навичок. Праобщині це завдання було не під силу,тому вона мусила поступитися місцем більш тривкішій формі суспільної організації. Ряд обставин визначив характер цієї організації. Для підвищення рівня розвитку ранньопалеолітичного суспільства єдиною реальною основою для зміцнення соціальних зв’язків були стихійно виниклі узи кровного споріднення. Отже,праобщину змінив колектив родичів,пов’язаних спільним походженням по материнській лінії,тобто материнський рід.

Важливою ознакою роду був звичай екзогамії,тобто заборона шлюбних стосунків всередині роду. Дослідники Золотарьов та Токарєв повязують виникнення екзогамії з прагненням мустьєрських праобщин подолати свою початкову замкнутість і встановити господарські контакти із сусідніми праобщинами. Інші дослідники Жаков,Толстов,Семенов повязують виникнення екзогамії з потребою впорядкувати господарське життя всередині первісних колективів,тобто нерегульовані статеві стосунки мали б увесь час супроводитися сутичками на грунті ревнощів і тим самим розхитувати праобщину як господарський і суспільний осередок.