- •Психологыя як наука, її роль в процесах гуманізації суспільства і формуванні психологічної культури фахівця.
- •Завдання методики викладання психології як фхової дисципліни.
- •3. Особливості психологічного матеріалу як об’єкт сприймання та засвоєння.
- •Знання буденної психології та її вплив на засвоєння наукових знань.
- •Структура науково-психологічного знання, його компоненти.
- •Методологічні аспекти методики викладання психології.
- •Принцип детермінізму у викладанні психології, його суть і щляхи реалізації при пояснюванні навчального матеріалу
- •Принцип розвитку психіки в діяльності і його забезпечення при поясненні психологічного матеріалу.
- •Принцип єдності свідомості і діяльності, його значення для розуміння особистісного розвитку людини.
- •Принцип дії об’єктивного через суб’єктивне, зовнішнього через внутрішнє як методологічний підхід до зясування психологічного факту.
- •Особистісний характер психічної діяльності і необхідність врахування цієї закономірності в інтерпретації психічних явищ.
- •Значення дотримання методологічних вимог при поясненні психологічного матеріалу для формування свідомих і дієвих знань.
- •Психологічне обґрунтування необхідності використання принципу наочності у навчанні.
- •14.Образотворча наочність на уроках психології, її види і методика використання.
- •Дошка як інструмент унаочнення особистості і методика її використання при поясненні психологічного матеріалу.
- •Методика підготовки і використання наочних посібників на заняттях зз психології.
- •Демонстраційний експеримент з психології, його особливості, вимоги до проведення.
- •19. Предметна наочність, її особливості і методика використання при вивченні психології.
- •Словесна наочність, її особливості і методика використання при вивченні психології.
- •Психологічна необхідність активізації мислення у навчанні, її сутність.
- •Психолого-педагогічна необхідність контролю знань з психології і його завдання.
- •Функції контролю знань, їх реалізація на перевірці знань з психології.
- •Види і форми опитування на заняттях з психології.
- •Методика проведення перевірки знань з психології, вимоги до організації.
- •26.Альтернативно-тестовий контроль знань з психології, можливості і процедура проведення.
- •Критерії оціНки знань з психології
- •Мотивація оцінки, її педагогічне значення і вимоги до неї.
- •29. Вимоги і основні етапи підготовки лекції з психології.
- •30.Психолого-педагогічна характеристика на класний колектив, її завдання і вимоги до написання.
- •31. Семінарські заняття, їх навчальна мета і вимоги до підготовки і проведення.
- •32. Практичні заняття їх навчальна мета і методика підготовки на проведення.
Знання буденної психології та її вплив на засвоєння наукових знань.
Буденне життя людини пронизано безліччю психологічних зв'язків і відносин з іншими людьми і є основою для виникнення так званої побутової психології. Побутову психологію називають також донауковою, підкреслюючи тим самим, що вона передує психології як науці. Проте вони існують одночасно. Носіями побутової психології є конкретні люди; кожний з нас свого роду психолог. Звичайно ж, всі люди розрізняються в плані психологічної проникливості й життєвої мудрості. Одні вельми проникливі, здатні по ледве уловимих нюансах (виразу очей, позі та т.ін.) проникнути в настрій, стан, наміри людини. Інші не відрізняються такими здібностями, менш чутливі до внутрішнього стану співбесідника; їх психологічний досвід не такий багатий. При цьому необхідно підкреслити, що немає жорсткої залежності між психологічною прозорливістю і віком людини: є діти, що добре орієнтуються в суб'єктивних властивостях однолітків, батьків, педагогів, і є дорослі, що погано розуміють внутрішні стани інших людей.
Спочатку знання побутової психології існують невідривно від діяльності і поведінки людини, конкретне психологічне знання ніби вплетене в живу тканину дії і вчинку. У подальшому суб'єктивні стани одержують своє віддзеркалення, починають існувати в людській мові. У мовних значеннях відбувається об'єктивування внутрішнього світу людини. У слові суб'єктивні переживання немов би відділяються від їх носія і стають доступними аналізу й осмисленню. З даною особливістю побутової психології ми стикаємося щодня. Наша мова містить велику кількість слів, що позначають психічні факти і явища. Безліч з цих слів складає понятійний апарат наукової психології. Звичайно, зміст термінів побутової психології і психологічної науки істотно розходиться. Але, проте, людина, що починає освоювати науку психологію, має, як правило, свій життєвий досвід і уявлення про психологію.
Існування побутової психології ставить питання про її взаємостосунки з науковою психологією. Це питання, крім академічного інтересу, має і практичний сенс. Якщо об'єктивно наше життя пронизане психологічними зв'язками і відносинами, якщо існує в специфічних формах побутова психологія, а ми є її живими носіями, то цілком можливо допустити, що психологами ми стаємо (або не стаємо), засвоюючи психологічні уроки буденного життя. Адже називаємо ж ми психологом людину, яка володіє мистецтвом розуміти іншу людину, здатну мати на інших психологічну дію, хоча добре знаємо — психологічної освіти вона не має. Нерідко знавці людської природи зовсім не знайомі ні з теоретичними основами, ні з практичними методами психології.
Зіставлення можливостей побутової і наукової психології показує істотні переваги останньої. Для продуктивної взаємодії з іншими потрібні фундаментальні психологічні знання, які узагальнювали б відповідний досвід всього людського співтовариства, а не тільки особистий досвід. Разом з тим неприпустимо зневажливе відношення до побутової психології. Узагальнений і науково виражений досвід сумісної життєдіяльності людей одержує свою значущість, коли він «пропущений» через внутрішній досвід, коли він перетворився на особисте надбання.