27. Мотивація оцінки, її педагогічне значення і вимоги до неї.

В основі оцінювання якості знань студентів лежать вимоги предметних програм, але незалежно від специфіки предмета є й загальні вимоги до оцінки знань студентів:

1)розуміння та ступінь засвоєння питання, повнота, яка вимірюється кількістю програмних знань про об'єкт, що вивчається;

2)глибина, яка характеризує сукупність зв'язків між знаннями, що усвідомлюються студентами;

3)методологічне обґрунтування знань;

4)ознайомлення з основною літературою з предмета, а також із сучасною періодичною вітчизняною та зарубіжною літературою за спеціальністю;

4) уміння застосовувати теорію на практиці, розв'язувати задачі, здійснювати розрахунки, відпрацьовувати проекти, оперативність (тобто кількість ситуацій, в яких студент може застосувати свої знання);

5)ознайомлення з історією і сучасним станом науки та перспективами її розвитку;

6)логіка, структура, стиль відповіді й уміння студента захищати науково-теоретичні положення, що висуваються, усвідомленість, узагальненість, конкретність;

7)гнучкість, тобто вміння студента самостійно знаходити ситуації застосовування цих знань;

8)міцність знань.

29. Вимоги і основні етапи підготовки лекції з психології.

Лекція, будучи однією з провідних форм організації навчання у вищій школі, представляє собою форму усного викладу навчального матеріалу. Викладач протягом усього навчального заняття повідомляє інформацію, акцентує увагу слухачів, захоплює їх викладається темою, активно впливає на їхні емоції, викликає інтерес до предмета і прагнення поповнювати знання. Завдяки тому, що матеріал викладається концентровано, в логічно витриманій формі, лекція є найбільш економічним способом передачі навчальної інформації. Вона не може бути замінена зачитуванням готового тексту, магнітофоном, телепередачею, радіотрансляцією, оскільки головним чинником, що впливає на слухачів і визначає ефективність сприйняття і формування знань, є живе спілкування викладача зі слухачами.

Структура лекції в основному складається з трьох елементів: вступу, основної частини і висновку. У вступі коротко формулюється тема, повідомляється план і завдання, перераховується література до лекції, показується зв'язок з попереднім навчальним матеріалом, позначається теоретична і практична значущість теми. Цілі основної частини лекції спрямовані на розкриття змісту теми, виклад і конкретизацію ключових ідей і положень, на аналіз явищ, зв'язків, відносин. У заключній частині лекції підводиться підсумок, коротко повторюються і узагальнюються основні положення, формулюються висновки і даються рекомендації щодо виконання самостійної роботи. Традиційно на закінчення студентам надається можливість задати питання, але часовий простір для питань може бути задано і в основній частині лекції. Відомо, що дорослими слухачами активно утримується увагу протягом 15-20 хвилин, потім доцільно давати їм можливість включити отримані нові знання в існуючу систему знань шляхом формулювання навідних запитань, пошуку відповідей на них у малих групах.

Після визначення структури лекційного курсу можна приступити до підготовки тієї чи іншої конкретної лекції. Методика роботи над лекцією передбачає приблизно такі етапи:

відбір матеріалу для лекції;

визначення обсягу і змісту лекції;

вибір послідовності та логіки викладу;

підбір ілюстративного матеріалу;

вироблення манери читання лекції.