- •Психологыя як наука, її роль в процесах гуманізації суспільства і формуванні психологічної культури фахівця.
- •Завдання методики викладання психології як фхової дисципліни.
- •3. Особливості психологічного матеріалу як об’єкт сприймання та засвоєння.
- •Знання буденної психології та її вплив на засвоєння наукових знань.
- •Структура науково-психологічного знання, його компоненти.
- •Методологічні аспекти методики викладання психології.
- •Принцип детермінізму у викладанні психології, його суть і щляхи реалізації при пояснюванні навчального матеріалу
- •Принцип розвитку психіки в діяльності і його забезпечення при поясненні психологічного матеріалу.
- •Принцип єдності свідомості і діяльності, його значення для розуміння особистісного розвитку людини.
- •Принцип дії об’єктивного через суб’єктивне, зовнішнього через внутрішнє як методологічний підхід до зясування психологічного факту.
- •Особистісний характер психічної діяльності і необхідність врахування цієї закономірності в інтерпретації психічних явищ.
- •Значення дотримання методологічних вимог при поясненні психологічного матеріалу для формування свідомих і дієвих знань.
- •Психологічне обґрунтування необхідності використання принципу наочності у навчанні.
- •14.Образотворча наочність на уроках психології, її види і методика використання.
- •Дошка як інструмент унаочнення особистості і методика її використання при поясненні психологічного матеріалу.
- •Методика підготовки і використання наочних посібників на заняттях зз психології.
- •Демонстраційний експеримент з психології, його особливості, вимоги до проведення.
- •19. Предметна наочність, її особливості і методика використання при вивченні психології.
- •Словесна наочність, її особливості і методика використання при вивченні психології.
- •Психологічна необхідність активізації мислення у навчанні, її сутність.
- •Психолого-педагогічна необхідність контролю знань з психології і його завдання.
- •Функції контролю знань, їх реалізація на перевірці знань з психології.
- •Види і форми опитування на заняттях з психології.
- •Методика проведення перевірки знань з психології, вимоги до організації.
- •26.Альтернативно-тестовий контроль знань з психології, можливості і процедура проведення.
- •Критерії оціНки знань з психології
- •Мотивація оцінки, її педагогічне значення і вимоги до неї.
- •29. Вимоги і основні етапи підготовки лекції з психології.
- •30.Психолого-педагогічна характеристика на класний колектив, її завдання і вимоги до написання.
- •31. Семінарські заняття, їх навчальна мета і вимоги до підготовки і проведення.
- •32. Практичні заняття їх навчальна мета і методика підготовки на проведення.
Психологічна необхідність активізації мислення у навчанні, її сутність.
Під активізацією навчально-пізнавальної діяльності розуміють підвищення рівня усвідомленого пізнання об'єктивно-реальних закономірностей у процесі навчання.
Кожен учитель застосовує у навчальному процесі свої прийоми активізації пізнавальної діяльності учнів, але досвід роботи одного вчителя не може бути механічно перенесений іншим учителем в інший клас. У зв'язку з цим виникає потреба в теоретичному обґрунтуванні системи роботи вчителів з активізації пізнавальної діяльності учнів.
Основна мета роботи вчителя з активізації пізнавальної діяльності учнів полягає в розвитку їх творчих здібностей. З психології відомо, що здібності людини, в тому числі і учнів, розвиваються в процесі діяльності. Засобом розвитку пізнавальних здібностей учнів є вміле застосування таких методів і прийомів, які забезпечують високу активність учнів у навчальному пізнанні. Методи і прийоми активізації, що їх застосовує вчитель, повинні враховувати рівень пізнавальних здібностей учнів, бо непосильні завдання можуть підірвати віру учнів у свої сили і не дадуть позитивного ефекту. Тому система роботи вчителя з активізації пізнавальної діяльності учнів повинна будуватись з врахуванням поступового і цілеспрямованого розвитку творчих пізнавальних здібностей учнів, розвитку їх мислення. У процесі навчання учень здійснює різні дії, в яких виступають основні психічні процеси: відчуття, сприймання, уява, мислення, пам'ять та ін. Оскільки з усіх пізнавальних психічних процесів провідним є мислення, то можна сказати, що активізувати діяльність учнів - це активізувати їх мислення. Разом з тим треба пам'ятати, що без бажання учня вчитися всі старання вчителя не дадуть очікуваних наслідків. Звідси випливає висновок, що потрібно формувати мотиви навчання, бажання учнів розв'язувати пізнавальні задачі.
Прийоми активізації мислительскої діяльності на заняттях з психології.
Активізація пізнавальної діяльності учнів тісно пов'язана з активізацією їх мислення. У мисленні школярів виділяється три рівні: рівень розуміння, рівень логічного мислення і рівень творчого мислення.
Розуміння - це аналітико-синтетична діяльність, яка спрямована на засвоєння готової інформації, що повідомляється вчителем чи черпається з книжки. Вчитель повідомляє нові факти, аналізує результати дослідів, виконує розумові операції (аналіз, синтез, абстракція, узагальнення) та застосовує прийоми розумової діяльності (порівняння, класифікація, означення). Учні слідкують за ходом мислення вчителя, за логічністю і несуперечливістю доведень. Це вимагає від учнів певних розумових зусиль, певної аналітико-синтетичної діяльності.
Під логічним мисленням розуміють процес самостійного розв'язання пізнавальних задач. Логічне мислення, як і розуміння, теж є аналітико-синтетичною діяльністю, але між ними є суттєва відмінність за джерелом, дидактичною функцією і суб'єктивним переживанням. У процесі логічного мислення учень сам приходить до нових висновків, тоді як суть розуміння полягає в пізнаванні, усвідомленні і фіксації того, що сприймається і засвоюється. Логічне мислення розвивається під час евристичних бесід і лабораторних робіт, виконання логіко-пошукових завдань, застосування деяких прийомів роботи з підручником, розв'язуванні задач тощо.
Рівень творчого мислення формується при виконанні творчих завдань. Творчими завданнями у навчальному процесі вважають такі завдання, принцип виконання яких учням не вказується і в явному вигляді їм невідомий. За сучасними поглядами творче мислення здійснюється у три етапи. Перший етап характеризується виникненням проблемної ситуації, її попереднім аналізом і формулюванням проблеми. Другий етап - це етап пошуку розв'язку проблеми. На третьому етапі знайдений принцип розв'язку реалізується і здійснюється його перевірка.