1.1.4. Типи бібліотечних фондів

Всі бібліотечні фонди мають багато спільного в галузевому, ти­пологічному, видовому, хронологічному, мовному складі. В одно- типових бібліотеках створюється однакова типова частина фонду» а також його ядро — мінімум найцінніших документів, що мають бути у фонді кожної бібліотеки даного типу і виду. Разом з тим кожний з них своєрідний, індивідуальний за своїм складом. Специ­фіка складу фонду кожної бібліотеки зумовлена своєрідністю еко­номічного, культурного і соціального профілю району діяльності бібліотеки, національними і краєзнавчими особливостями, складом та потребами читачів, місцем бібліотеки в регіональній чи галузе­вій системі тощо. Саме у зв’язку з іншими бібліотеками виявляють­ся як загальні, так і специфічні характеристики фонду, що порід- нюють його з фондами інших бібліотек або відрізняють від них.

Виходячи з типу бібліотеки, фонди цих установ прийнято поді­ляти на уніпррр.яльні і.сгіеіпальні

Особливістю універсальних фондів є те, що в них зібрані твори друку та інші документи з усіх галузей знання та художні твори. Спеціальні фонди за своїм змістом можуть бути багатогалузевими (з кількох галузей знання) або галузевими ( з однієї галузі). Окре­мі спеціальні фонди зосереджують у собі певні види документів: патентні (патентно-технічна бібліотека), фонди нормативно-техніч­ної документації (інформаційний фонд стандартів) і т. п.

В залежності від цільового призначення більшості творів друку та інших документів, що зосереджуються в фонді, універсальні фонди поділяють на два види: загальноосвітнього та наукового ха­рактеру. Універсальні фонди загальноосвітньою характеру зосере-

ш

джені в масових бібліотеках. Вони розраховані на задоволення за­гальноосвітніх запитів найширших кіл читачів. Основу фондів цих бібліотек складають документи науково-популярного характеру і художні твори.

Для читачів-науковців і фахівців різних галузей знань призна­чені універсальні фонди наукового характеру, зосереджені в респу­бліканських, крайових, обласних бібліотеках, а також у великих публічних бібліотеках. В Україні існують зональні наукові бібліоте­ки: Львівська ім. В. Стефаника, Одеська ім. О. М. Горького, Хар­ківська ім. В. Г. Короленка. Характерною особливістю їхніх фондів є тематична повнота та хронологічна глибина, а також наявність великої кількості документів наукового характеру (монографій, вчених записок) та окремих видів документів, відсутніх у фондах масових бібліотек (літописи, рідкісні книги) тощо.

Спеціальні багатогалузеві та галузеві фонди призначаються перш за все для обслуговування читачів-фахівців, що працюють у певній галузі чи виробництві. За цільовим призначенням переважаючих в обсягу фондів творів друку та інших документів їх поділяють на три основні види: науково-дослідного, виробничого і навчального характеру. Так, основну частину спеціальних фондів науково-дослід­ного характеру складають наукові видання. Відрізняють багатога­лузеві (фонди бібліотеки Акдемії наук, ДПНТБ, ЦНТБ тощо) та галузеві (фонди бібліотек науково-дослідних інститутів, конструк­торських бюро тощо) спеціальні фонди науково-дослідного харак­теру.

Основу спеціальних фондів виробничого характеру становлять документи виробничого призначення, видані останніми роками. Вони зосереджені в фондах бібліотек відповідних підприємств, орга­нізацій та установ і концентрують документи, необхідні для задо­волення запитів, пов’язаних із виробничою діяльністю читачів.

Спеціальні фонди учбового характеру зосереджені в бібліотеках університетів, вузів, технікумів, професійно-технічних училищ, ін­ститутів та курсів підвищення кваліфікації. Вони спрямовані на задоволення потреб читачів, пов’язаних з ^професійною підготовкою та підвищенням кваліфікації спеціалістів. За складом вони можуть бути багатогалузевими чи галузевими. Основу їх фонду складають підручники, учбові посібники, методичні матеріали тощо.

Завдяки такій спеціалізації фондів забезпечується взаємодопов- нення фондів бібліотек у межах певного регіону чи галузі, їхнє взаємовикористання і як результат—найповніше задоволення чи­тацьких потреб.

Система бібліотечних фондів має ієрархічну структуру. В кож­ному її ланцюгу створені фонди різних рівнів. Чим вищий рівень бібліотечного фонду в системі, тим більші його обсяг, повнота, різ­номанітніший склад.

У сучасних умовах характерна тенденція до інтеграції, об’єднан­ня фондів бібліотек різноманітних типів і видів, різної повноти, тематичної, видової, хронологічної, мовної глибини. Форми інтегра­ції можуть бути різними: об’єднуються в єдине ціле фонди ЦБС

(єдиний фонд ІІБС), фонди бібліотек різних типів і видів певної території (регіональний фонд), чи галузі (галузевий фонд) тощо.

У «Положенні про бібліотечну справу» (1984 р.) було постап- лене завдання створити єдиний бібліотечний фонд: сукупність взає­модіючих фондів державних бібліотек, а також бібліотек громад­ських організацій, формування яких здійснюється на основі обов’яз­кової координації за територіальним і галузевим принципом. Це свідчить про те, що ідея взаємодії фондів бібліотек піднялася на новий рівень. Головна відміна від попереднього рівня — перехід від окремих елементів узгодженого формування і використання фондів ва основі тимчасових домовленостей до всеохоплюючого і обов’яз­кового їхнього об’єднання в цілісну систему.

Об’єднання бібліотечного фонду досягається на основі коорди­нації його формування як цілісної системи; доступності бібліогра­фічної інформації про склад кожного підрозділу; кооперованого задоволення запитів читачів на документи; планомірності форму­вання і використання єдиного фонду.

Координація —це погодження обсягу і змісту фондів бібліотек різних типів і видів. Вона спрямована на ліквідацію нераціональ­ного дублювання в придбанні документів, забезпечення повноти су­купного координованого фонду певної території чи галузі. В умо­вах координації бібліотеки не втрачають своєї самостійності (за винятком координації всередині ЦБС). Вони як рівноправні парт­нери домовляються про розмеж} вання в придбанні документів пев­ної тематики, типу, виду, хронологічної чи мовної ознаки. Коорди­нація має певні традиції, але ще не стала всеохоплюючою і обов’яз­ковою. Нині ми маємо в загальнодержавному масштабі лише розрізнені зародкові елементи координації. Найповніше вона здійснюється в державних ЦБС, що мають загальні асигнування і зведений тематико-типологічний профіль комплектування.

Складніше розвивається міжвідомча координація між великими науковими і спеціальними бібліотеками. Координується переважно придбання зарубіжної літератури, узгоджується передплата на віт­чизняні і зарубіжні періодичні видання. У певних регіонах під керів­ництвом універсальних наукових бібліотек складаються зведені те- матико-типологічні плани комплектування, які охоплюють усі види документів. Стимулює розвиток координації також створена н 1974 р. система депозитарного зберігання бібліотечних фондів ¹. Єдиний бібліотечний фонд держави може бути створений лише за умови координації великих об’єднань бібліотечно-інформаційних ресурсів регіонів чи галузей, тому що координувати фонди тисяч і десятків тисяч розрізнених бібліотек неможливо у зв’язку із суто технічними труднощами.

Необхідною умовою створення єдиного бібліотечного фонду дер­жави є забезпечення бібліографічного доступу до його складу, тоб-

н іні|ігішя єдиного довідково-бібліографічного апарата до нього, н і Існують лише окремі такі спроби. У ЦБС склад єдиного ЙУ підбивають карткові центральні каталоги. В міжвідомчому щіі Існують вдалі спроби створення карткових чи друкованих /Нчінх каталогів на видання з певних важливих галузей знань ШІІКІІ, сільське господарство, краєзнавство). Велику роль віді-

і зведені каталоги надходжень зарубіжної літератури, для

ми • піки яких застосовується електронно-обчислювальна техніка. • VI II пою умовою функціонування єдиного бібліотечного фонду ні коопероване використання з метою найповнішого задоволен- йймитіп читачів. Найвідоміший канал взаємовикористання фон­ді ІіА. Кожний громадянин має змогу безперешкодно викори- уилти фонд будь-якої бібліотеки, незалежно від її територіаль- розміщення чи відомчої підпорядкованості. Серед основних М' итіи цього механізму провідне місце належить раціональному Мішенню фондів, централізованому книгопостачанню бібліотек, ікміїмленню організації перерозподілу фондів, своєчасному і до- Ііи.ііму асигнуванню комплектування, забезпеченню автоматизо- "ого здійснення трудомістких процесів їх формування тощо. Ін- \ мсіітом керування мають бути корективи обсягу фонду, якості і складу, величини, поповнення і вилучення документів. Крите- м я кості фонду має стати повнота і оперативність задоволення иііп читачів. Тільки за умови вирішення цих питань буде забез- і ний необхідний рівень формування, використання і зберігання йми як єдиної системи, а це, в свою чергу, забезпечить підви­ті)! ефективності задоволення інформаційних потреб суспільства.

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ

І Дайте визначення поняття «бібліотечний фонд». Які ознаки бібліотечного V покладено в його основу? 2. В чому суть соціальної функції бібліотечного у'і* .'І, Назвіть основні властивості бібліотечного фонду. Чим визначається його місті,? 4. Назвіть основні параметри бібліотечного фонду. Як визначити і клад та структуру? 5. За якими ознаками класифікують документи, що «топ, бібліотечний фонд? Назвіть основні види і типи документів. 6. Які иііі типи бібліотечних фондів ви знаєте? Чим відрізняється склад універсаль- I спеціального фонду? До якого типу відноситься фонд ЦБС? Фонд бібліо- уінлища? 7. В чому суть єдиного бібліотечного фонду? Назвіть основні умови функціонування.

Контрольні завдання

Підберіть книгу, газету, журнал, буклет, карту і охарактеризуйте їх за таки- нціпками: матеріальною конструкцією, знаковою природою інформації, періо- ІІІстю і структурою та цільовим призначенням.

І. 2. СКЛАД І СТРУКТУРА ФОНДУ ЦБС ДЛЯ ДОРОСЛИХ 1.2.1. Склад фонду за змістом

Фонд ЦБС — це універсальний фонд загальноосвітнього харак- Тут зібрані документи з усіх галузей знань, розраховані на иолення загальноосвітніх, культурних і професійних потреб

із

читачів, та художні твори, що зумовлено завданнями і суспільна ми функціями масової бібліотеки. Однак універсальність не озна час, що псі галузі знання мають бути представлені у фонді ЦБ< однаково.

Виходячи з основних функцій масової бібліотеки, основне місц у фонді ЦБС для дорослих посідають документи гуманітарног змісту і художні узори.

Основну частину фонду ЦБС складає художня література. Ма сові бібліотеки є головними бібліотеками в галузі обслуговуванії населення художніми творами. Тут представлені всі жанри літера тури — проза, драматургія і поезія. Збираються твори письменни ків України та інших країн світу, видання з усної народної твор чості. Особливе місце посідають твори місцевих авторів. Нині кращ укомплектований цей розділ творами класиків літератури, але щ не задовольняє запити читачів на її новинки.

ЦБС прагнуть скомплектувати художні твори для населення на ціональних меншостей, які компактно проживають в даній місце вості, забезпечити їх потребу в читанні рідною мовою.

Останнім часом ЦБС ведуть роботу щодо реабілітації письмен­ників і поетів-земляків, поверненню їхніх заборонених видань до громадського користування. Ще один новий напрямок збагачення складу фонду художньої літератури—зв’язок з письменниками укра­їнської діаспори з метою придбання їхніх кращих художніх творів

Оскільки ЦБС покликані задовольняти в першу чергу потреби масового читача та фахівців, основу підрозділу складає масовий тип видання художньої літератури, зібрання творів неакадемічного типу, вибрані твори, вибрані повісті, окремі твори авторів. На жаль, фонди художньої літератури в ЦБС все ще відстають у своєму кількісному та якісному розвитку від потреб населення.

Досить широко у фондах ЦБС представлені видання з літерату­рознавства, мовознавства та мистецтва. Масові бібліотеки вважа­ються одними з провідних в обслуговуванні населення документа­ми цієї тематики.

Крім праць з теорії та історії літератури в цілому, з літературо­знавства, тут представлені твори з історії літератури окремих народів і країн, книги про життя і творчість видатних вітчизняних і зарубіжних письменників. Належне місце займають також ви­дання про творчість вітчизняних класиків, національних і місцевих авторів.

У фонді ЦБС мають бути праці з питань загального мовознав­ства, проблем державної мови, мов національних меншинств, що постійно мешкають у даній місцевості, популярні видання для ви­вчення іноземних мов, література з питань фольклору народів світу.

Важливою складовою частиною фонду ЦБС є видання з мисте­цтва: образотворчого, архітектури, скульптури, живопису, графіки, музики, танцю, театру, кіномистецтва тощо. Ця частина фонду роз­рахована перш за все на аматорів, а також на задоволення профе­сійних запитів фахівців: учителів музики і малювання, учнів худож- міх 1 музичних шкіл і училищ, керівників художньої самодіяльності, працівників культурно-освітніх установ тощо.

У фонді ЦБС наявні документи суспільно-політичного змісту, нкі відбивають тематику всіх суспільних наук. Його складають до­кументи певної країни, обласного та районного рівня, видання з суспільствознавства, соціології, історії, філософії, політекономії, гкшюміки, психології, інших суспільних наук. Документи, зібрані V фондах ЦБС, розраховані не тільки на широке коло читачів, а й ма фахівців: учителів середньої школи, викладачів середніх спеці- и.'іьних учбових закладів і вузів.

Особливим попитом читачів користуються праці з історії: кра­їни, окремих населених пунктів, про окремі факти місцевої історії, і історії вулиць, окремих споруджень, будов, пам’ятних місць. Спо­стерігається зростання запиту читачів на видання про ринкові нідносини тощо.

Значну частину фонду ЦБС займає природнича, медична, тех­нічна і сільськогосподарська література.

У розділі природознавства збираються праці з основних природ­ничих наук: охорони природи, математики, механіки, фізики, астро­номії, хімії, геодезії, геофізики, геології, географії, біології, бота­ніки, зоології, анатомії людини та ін. Обов’язковою складовою частиною є науково-популярні твори видатних учених-природознав- ців. За своїм характером це книги, які відображають процес проник­нення математичних, фізичних і хімічних наук в усі галузі промис­ловості і сільського господарства, розкривають останні досягнення природничих наук. Особливу увагу ЦБС приділяють придбанню праць, присвячених сучасним проблемам екології і охорони природи, які допомагають правильно організувати роботу щодо екологічного виховання читачів, формування у них екологічної культури, уміння і навичок природоохоронної діяльності. За своїм читацьким призна­ченням це в основному науково-популярні видання.

Нерозривно пов’язана з природничою медична література. У фон­дах ЦБС це переважно праці з питань соціальної гігієни і органі- яації охорони здоров’я, санітарії, епідеміології, загальної патології, хірургії, гінекології, педіатрії та ін. Особливе місце тут посідають иидання, присвячені нетрадиційним методам лікуванням, запобі­ганню СНІДу і лікуванню окремих хвороб, шкідливості алкоголю, иаркотиків тощо. Ці праці викликають інтерес широких кіл чита­чів, а також розраховані на середній медичний персонал різних спе­ціалізацій. Спеціалістів-лікарів покликані обслуговувати медичні бібліотеки або бібліотеки при лікувальних закладах.

Тематика документів із питань техніки у фонді ЦБС досить різ­номанітна. Тут збираються вітчизняні і зарубіжні книги з усіх основних галузей техніки з метою розкриття рівня їх сучасного роз­питку: техніки безпеки, загальнотехнічних дисциплін, енергетики, радіоелектроніки, гірничої справи, технології металів, хімічної тех­нології, харчової промисловості, деревообробного виробництва, бу­дівництва, транспорту, з історії техніки та праці про видатних учених у галузі техніки.

Видання технічного змісту в фонді ЦБС мають сприяти політех­нічній освіті, поширенню серед найширших кіл читачів основ тех­нічних знань і технічної творчості, пропаганді досягнень науки іі техніки, передового досвіду, допомагати читачам у виборі й осеоєіі- ні професії, підвищенні кваліфікації тощо. Цим зумовлений широ­кий тематичний діапазон технічних видань в ЦБС. Але представ­лені вони у фонді з різною повнотою. Розділи, що відповідають особливостям виробничо-економічного профілю району діяльності ЦБС — найповніші. У фонді кожної бібліотеки наявні праці з пи­тань легкої і харчової промисловості, торгівлі, служби побуту, кому­нального будівництва. Тут належне місце займають книги з галу­зей техніки, які користуються особливим попитом у населення, це електротехніка, радіотехніка, автотранспорт, телебачення, радіо, побутова і обчислювальна комп’ютерна техніка, домашня кулінарія тощо.

Тематичне коло питань техніки, обсяг цього розділу фонду за­лежить від місця знаходження ЦБС. У промислових містах її об­сяг зростає, а в сільській місцевості — зменшується. У великих містах з розгалуженою мережею спеціальних бібліотек доцільно зменшити її обсяг, обмежити тематику комплектування завдяки чіт­кій координації придбання технічних видань із спеціальними бібліо­теками. В населених пунктах, де багато невеликих промислових підприємств, шо не мають своїх бібліотек, ЦБС комплектує цей роз­діл фонду з урахуванням їхнього основного профілю на договірній основі. Наявні підприємства та установи перераховують з цією метою на адресу бібліотеки відповідні суми грошей.

Сільськогосподарська література також має широкий тематич­ний діапазон, особливо в сільській місцевості. Тут збираються ви­дання з питань природознавчих і технічних основ сільського госпо­дарства, рослинництва, землеробства, рільництва, овочівництва, лу­ківництва, плодівництва, лісівництва, тваринництва, ветеринарії, механізації та автоматизації сільського господарства, про видат­них учених-агробіологів, грунтознавців, агрономів, зоотехніків, ме­ханізаторів тощо. Останнім часом цей розділ фонду інтенсивно по­повнюється працями з питань земельної аренди, фермерства, органі­зації присадибних ділянок тощо.

Фонд сільськогосподарських видань у ЦБС сільської місцевості розрахований на обслуговування фахівців і керівників сільськогос­подарського виробництва, колгоспників, робітників радгоспів, меха­нізаторів, фермерів та широких кіл читачів, що цікавляться тими чи іншими питаннями сільського господарства. В міських ЦБС особли­вим попитом користуються книги із загальних питань сільського господарства, садово-городницької діяльності, полювання і рибаль­ства, захисту сільськогосподарських рослин і тварин тощо.

Видання сільськогосподарської тематики у фондах ЦБС орієн­товані на особливості природно-кліматичної зони діяльності бібліо­теки, профіль сільськогосподарського виробництва.

Особливий змістовний комплекс у фондах масових бібліотек складають народознавчі і краєзнавчі документи. Перші з них містять

НІ /кімості про матеріальну і духовну культуру народу (нації, націо-

іі і м.пості, народності), про особливості його етнічного складу, по- іі\ іу, звичаїв, походження, розселення, культурно-історичні взаємо- нідмосини з іншими народами.

і народознавчими тісно пов’язані краєзнавчі видання, які за

• їх>їм змістом пов’язані з певною територією: селом, містом, райо­ні їм чи областю. Вони розкривають соціально-економічні, історичні, культурні особливості і природні умови краю або кожний з назва­них напрямків окремо. Так, сільський філіал прагне найповніше іібрати видання про своє рідне село, район, а також найцінніші локументи комплексного характеру, присвячені області в цілому.

Краєзнавчі документи, що збираються в масових бібліотеках, (мираховані на задоволення як загальноосвітніх, пізнавальних, так

І наукових інтересів читачів у галузі краєзнавства. В умовах вели­кого міста (обласного центру) задоволення вузькоспеціальних крає­знавчих запитів читачів здійснюють переважно обласні універсаль­ні наукові чи спеціальні бібліотеки. Але найцінніші краєзнавчі ви- /ілння, що входять до складу ядра фонду, мають бути в кожному с іруктурному підрозділі ЦБС. Вони необхідні для активної пропа­ганди знань про край, у виховній роботі з читачами.

На жаль, за умов централізації масові бібліотеки поступово іпрачають своє краєзнавче призначення, не мають повного репер­туару краєзнавчих документів. Особливо збідніли краєзнавчі збір­ки бібліотек-філіалів. Якщо до централізації кожна масова бібліо­тека могла розраховувати хоча б на один примірник замовленого краєзнавчого документа, то зі створенням єдиного фонду системи нмажається, що запит на будь-яке відсутнє у фонді конкретного структурного підрозділу ЦБС видання можна задовольнити за до­помогою обміну всередині системи. Однак відносно краєзнавчих документів орієнтація на такий обмін не принесла жаданих наслід­ків. За умов посилення інтересу трудящих до історії, науки, куль­тури, природи, народного господарства, особливостей національного і етнічного складу населення, суспільного життя свого краю пер­шочергове завдання кожної центральної міської і районної масової бібліотеки полягає у відновленні репертуару найцінніших праць, що становлять ядро краєзнавчого фонду, а також збирання місцевих нидань.

2. Склад фондів ЦБС за типами і видами документів

Фонди ЦБС представлені різноманітними типами і видами доку­ментів. Чим вищий рівень структурного підрозділу в єдиному фонді ЦБС, тим ширшим за читацьким призначенням і видами докумен­тів його фонд.

Формуванню наукового світогляду читачів, озброєнню їх знан­нями закономірностей розвитку суспільства сприяють офіційні до­кументи. Загальноосвітній характер фондів ЦБС зумовлює найбіль­ший обсяг у фондах цих бібліотек документів науково-популярного характеру, які допомагають пропагувати иісдШги’-даелід^іщь із

⁷ кдік ~—у ¹⁷ *

- ^ ^ б л і о т И к А г

різних наук, досягнення видатних діячів науки і техніки. Особливо широко науково-популярні видання представлені у розділах з пи­тань природознавства, медицини, техніки і мистецтва.

Чимало у фондах ЦБС документів виробничого характеру. Тут переважають масові видання для робітничих кадрів, середнього технічного персоналу, на допомогу оволодінню основами професії! і підвищенню кваліфікації, про передовий досвід підприємств то-1 що. Передбачається також певний обсяг такої літератури для фа-| хівш'в вищої кваліфікації, яка зосереджується переважно в ЦБ або у фонді іншого структурного підрозділу за його профілем. Ці доку­менти, призначені переважно для спеціалістів сільського господар­ства, промисловості, зв’язку, для працівників охорони здоров’я, освіти і культури.

Серед навчальної літератури тут переважають підручники і по­сібники для середніх загальноосвітніх шкіл, технікумів, професій­но-технічних училищ, вузів. Ці видання мають допомагати читачам ] у самоосвітній роботі щодо вивчення окремих питань, проблем, дис­циплін. Основне місце посідають підручники з суспільних, загально- наукових, загальнотехнічних дисциплін: філософії, політичної еко- | номії, історії, літературознавства, іноземних мов, радіотехніки тощо.

Довідкові видання представлені у фонді ЦБС універсальними та галузевими енциклопедіями, довідниками, словниками, призначе­ними для широких кіл читачів і фахівців певної галузі. Основна частина довідників зосереджена у фонді ЦБ, у бібліотеках-філіалах вони представлені вибірково. Широко комплектують свої фонди 1 ЦБС також путівниками та бібліографічними покажчиками, які І використовуються для пропаганди знань про різні регіони кра- І їни.

Певну частину фонду ЦБС становлять наукові видання. Основу і їх складають праці видатних учених з усіх галузей знання, котрі всебічно висвітлюють те чи інше питання. Збільшення їх обсягу у фондах ЦБС можливе тоді, коли в певному населеному пункті від- І сутні наукові і спеціальні бібліотеки. Отже, фонд ЦБС характери- І зується наявністю різноманітних типів видань, але частка їх у га­лузевих розділах фонду ІДБС буде різною. Вона залежить від особ- І ливості галузі знання, обсягу видавничої продукції, складу і по­треб читачів, бібліотечного оточення ЦБС та ін.

Фонд ЦБС також різноманітний за видами документів, що його ] складають. Основне місце у ньому традиційно посідають книги і бро- 1 шури. Книга — неперіодичне текстове видання обсягом понад 48 с., 1 а брошура — від чотирьох до 48 с. Книга є носієм найповніших, узагальнених і систематизованих знань і фактів. Для неї харак­терна широта тематичного діапазону та цільового читацького при­значення. Саме цим пояснюється її провідне місце у фондах масо­вих бібліотек.

Останнім часом особливо зріс попит читачів на періодичні ви­дання. За умов швидких змін в усіх сферах соціального життя країни, строки підготовки і видання книг не дають змоги оператив­но відображати в них особливо актуальне і цікаве. Тому поряд з

книгами, у фонді ЦБС збираються газети і журнали. У зв’язку •її ідорожінням більшості з них ЦБС не можуть придбати всі необ- аЦиі бібліотеці назви, але прагнути цього треба.

Більшість мешканців певного регіону передплачують місцеві га- іс ги, і в той же час багато читають їх і працюють з ними в читаль­них залах бібліотек. Тому ЦБС передплачує місцеву пресу з ураху- міпіііям того, що кожна її назва має бути не тільки у фонді ЦБ, и іі бібліотек-філіалів. Ще одне джерело одержання краєзнавчої Інформації — багатотиражні газети, які масові бібліотеки перед­плачують досі ще рідко. На сторінках цих видань — не тільки життя організацій, а й районів, на території яких бібліотеки функ­ціонують. Нарешті, ЦБС налагоджують постійні зв’язки із заре- •ч грованими неформальними об’єднаннями міста чи району і забез­печують надходження їхніх видань у фонди своїх бібліотек.

Неодмінно ЦБС передплачує професійні журнали і газети.

Складовою частиною фонду ЦБС є кінофотофонодокументи: кінофільми, діафільми, діапозитиви, магнітні фонограми та грам­платівки. їх тематичний склад відповідає складу книжкового фонду, тобто є універсальним. Найчастіше це документи навчального ха­рактеру, присвячені історії, досягненням науки і техніки, життю і творчості учених. Значне місце посідають кінофотофонодокументи :і питань мистецтва, літературознавства і мовознавства. Це записи уроків з іноземних мов, художніх творів у виконанні авторів або акторів; діафільми чи діапозитиви про життя та діяльність письмен­ників; екранізації художніх творів чи уривків з них. Широко пред­ставлені записи класичної музики вітчизняних і зарубіжних компо­зиторів, найцінніші твори легкої музики і твори для естради.

Особливу цінність мають виготовлені читачами або самими біб­ліотечними працівниками слайди та аматорські кінофільми крає­знавчого змісту, магнітні фонограми записів бесід зі старожилами, пісні, розповіді про рідне місто чи село.

Нормативно-технічні і технічні документи з стандартизації, па­тентні документи, промислові каталоги й інші документи цього ха­рактеру ЦБС збирають у своїх фондах лише у виняткових випад­ках, коли в регіоні немає спеціальної бібліотеки. Тоді ці докумен­ти ЦБС збирає на основі домовленості із зацікавленими підприєм­ствами і установами за їх рахунок. ЦБС придбають переважно лише інформаційні видання про державні стандарти та про па­тентну документацію: інформаційні покажчики, які містять дані про діючі, замінені і відмінені стандарти.

Останнім часом ЦБС взяли на себе документне і інформаційне обслуговування міжгалузевих і комплексних проблем, а також про­фесійних читацьких потреб тих підприємств і установ, які не мають своїх бібліотек і органів НТІ. Це зобов’язує масові бібліотеки при­дбати в свої фонди видання органів НТІ.

За характером інформації і цільовим призначенням інформацій­ні видання поділяються на бібліографічні, реферативні і оглядові. Бібліографічними є видання, які надають інформацію у вигляді описів творів друку. ЦБС придбають переважно бібліографічні

покажчики, які видаються у вигляді літописів і дають змогу слідку­вати за виходом нової літератури.

До реферативних видань відносяться реферативні журнали, ре­феративні збірники, експрес-інформації, які розкривають зміст пуб­лікацій. Найчастіше ЦБС придбає експрес-інформацію, яка містить розширені реферати опублікованих зарубіжних і неопублікованих вітчизняних документів про найважливіші досягнення науки і тех­ніки. Оглядові видання містять концентровану інформацію, здобуту внаслідок відбору, аналізу, систематизації та узагальнення відо­мостей з первинних документів з певної теми за певний час. Усі вони в сукупності забезпечують повну оперативну і диференційова­ну (за видами і тематикою) вторинну інформацію про світовий по­тік різноманітних документів. Якщо у ЦБС немає коштів на при­дбання видань органів НТІ, тоді на їх комплектування асигнують гроші зацікавлені в них підприємства чи установи.