МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ІВАНА ПУЛЮЯ
Кафедра фінансів, обліку і контролю
ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ
з дисципліни:
«Контроль і ревізія»
для студентів ІV курсу усіх форм навчання
спеціальності “Облік і аудит”
Затверджено на засіданні кафедри обліку, аналізу і контролю
протокол № 1 від «30» серпня 2010 р.
ТЕРНОПІЛЬ - 2010
ЗМІСТ
ЛЕКЦІЯ 1. ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКИЙ КОНТРОЛЬ І ЙОГО РОЛЬ У СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ
1.1. Економічні передумови фінансово-господарського контролю і ревізії: зміст, завдання та функції.
1.2. Організаційні форми і види фінансово-господарського контролю.
1.3. Предмет фінансово-господарського контролю і ревізії.
1.4. Методичні прийоми, які застосовуються при здійсненні контролю фінансово-господарської діяльності підприємств та організацій.
ЛЕКЦІЯ 2. НОРМАТИВНО-ЗАКОНОДАВЧА БАЗА, ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПЛАНУВАННЯ КОНТРОЛЬНО-РЕВІЗІЙНОЇ РОБОТИ
2.1. Законодавчо-правова база з фінансово-господарського контролю.
2.2. Ревізія як метод наступного господарського контролю.
2.3. Порядок призначення та проведення ревізії і перевірок.
2.4. Послідовність підготовки до ревізії та організація ревізійного процесу.
2.5. Права, обов’язки і відповідальність Державної контрольно-ревізійної служби.
2.6. Права, обов’язки та відповідальність ревізорів.
2.7. Оперативний облік і звітність з виконання контрольно-ревізійної роботи.
ЛЕКЦІЯ 3. МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ РЕВІЗІЇ І ПОСЛІДОВНІСТЬ
КОНТРОЛЬНО-РЕВІЗІЙНОГО ПРОЦЕСУ
3.1. Етапи ревізійного процесу.
3.2. Методика проведення ревізії.
3.3. Документальне оформлення результатів ревізії протягом ревізійного процесу.
3.4. Прийняття рішень за матеріалами ревізії.
3.5. Контроль виконання рішень за матеріалами ревізії.
ЛЕКЦІЯ 4. МЕТОДИКА ПЕРЕВІРКИ ДОКУМЕНТІВ ВИРОБНИЧО-ГОСПОДАРСЬКОЇ, ФІНАНСОВОЇ ТА КОМЕРЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРИ ПРОВЕДЕННІ РЕВІЗІЇ
4. 1. Документація господарсько-фінансової діяльності як основа
бухгалтерської інформації.
4. 2. Методика перевірки документів за суттю.
4. 3. Криміналістична експертиза документів.
4. 4. Способи перевірки документів.
ЛЕКЦІЯ 5. ОРГАНІЗАЦІЯ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ ЦІННОСТЕЙ НА ОБ’ЄКТАХ ПРИ ПРОВЕДЕННІ РЕВІЗІЙ ПІДПРИЄМСТВ ПРОМИСЛОВОСТІ
5.1. Інвентаризація як один із методів контролю, її види і роль при здійсненні контролю за роботою матеріально відповідальних осіб.
5.2. Виявлення результатів інвентаризації і визначення матеріального збитку.
5.3. Розгляд та затвердження результатів інвентаризації.
5.4. Перевірка правильності відображення результатів інвентаризації цінностей у бухгалтерському обліку.
ЛЕКЦІЯ 6. ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКИЙ КОНТРОЛЬ І РЕВІЗІЯ ГРОШОВИХ КОШТІВ
6.1. Контроль і ревізія грошових коштів в касі.
6.1.1. Завдання, джерела, нормативні акти, які використовуються при ревізії коштів у касі.
6.1.2. Ревізія і контроль фактичної наявності касової готівки і дотримання умов її збереження.
6.1.3. Документальний контроль і ревізія касових операцій.
6.2. Контроль і ревізія грошових коштів на рахунках в банках.
6.2.1. Завдання і джерела ревізії.
6.2.2. Ревізія операцій на поточному рахунку.
6.2.3. Ревізія операцій по розрахунках чеками з лімітованих і нелімітованих чекових книжок.
6.2.4. Ревізія операцій з векселями.
ЛЕКЦІЯ 7. КОНТРОЛЬ ТА РЕВІЗІЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ І НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ
7.1. Завдання і напрями ревізії, джерела та об’єкти контролю основних засобів нематеріальних активів.
7.2. Перевірка стану збереження основних засобів.
7.3. Особливості інвентаризації основних засобів.
7.4. Контроль операцій по джерелах надходжень і видах вибуття основних засобів.
7.5. Контроль і ревізія ремонту основних засобів.
7.6. Контроль і ревізія операцій з нематеріальними активами.
ЛЕКЦІЯ 8. ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКИЙ КОНТРОЛЬ І РЕВІЗІЯ ТОВАРНО-МАТЕРІАЛЬНИХ ЦІННОСТЕЙ
8.1. Завдання, джерела інформації і методичні прийоми контролю.
8.2. Перевірка наявності та збереження товарно-матеріальних цінностей.
8.3. Ревізія надходження, оцінки та оприбуткування товарно-матеріальних цінностей.
8.4. Ревізія операцій, пов’язаних з вибуттям матеріальних цінностей.
8.5. Перевірка використання сировини і матеріалів на виробництві.
8.6. Контроль і ревізія малоцінних та швидкозношуваних предметів.
ЛЕКЦІЯ 9. КОНТРОЛЬ І РЕВІЗІЯ ОПЕРАЦІЙ, ПОВ’ЯЗАНИХ ІЗ ВИРОБНИЦТВОМ, СОБІВАРТІСТЮ І РЕАЛІЗАЦІЄЮ ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ (РОБІТ, ПОСЛУГ)
9.1. Завдання, об’єкти, джерела інформації та методичні прийоми ревізії.
9.2. Перевірка правильності ведення обліку загальновиробничих витрат.
9.3. Ревізія собівартості продукції.
ЛЕКЦІЯ 10. КОНТРОЛЬ І РЕВІЗІЯ РОЗРАХУНКОВИХ ОПЕРАЦІЙ
10.1. Завдання, об’єкти, джерела інформації і методичні прийоми контролю розрахунків.
10.2. Контроль і ревізія розрахунків з підзвітними особами.
10.3. Контроль і ревізія розрахунків із постачальниками і покупцями.
10.4.Контроль і ревізія розрахунків із різними дебіторами і кредиторами.
10.5. Ревізія і контроль кредитних операцій.
ЛЕКЦІЯ 11. КОНТРОЛЬ І РЕВІЗІЯ ВИКОРИСТАННЯ РОБОЧОЇ СИЛИ, ФОНДУ ОПЛАТИ ПРАЦІ ТА РОЗРАХУНКІВ З РОБІТНИКАМИ І СЛУЖБОВЦЯМИ
11.1. Завдання, джерела інформації, методичні прийоми і послідовність процедури контролю.
11.2. Контроль і ревізія правильності нарахування оплати праці.
11.3. Контроль і ревізія розрахунків з оплати праці.
11.4. Контроль і ревізія нарахування сум відпускних.
ЛЕКЦІЯ 12. КОНТРОЛЬ І РЕВІЗІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
12.1. Контроль і ревізія фінансових результатів діяльності підприємств.
12.2. Контроль і ревізія фінансової стабільності, платоспроможності та ліквідності підприємства.
12.3. Контроль і ревізія використання оборотних коштів.
12.4. Контроль і ревізія фінансового стану підприємства.
ЛЕКЦІЯ 13. УЗАГАЛЬНЕННЯ МАТЕРІАЛІВ РЕВІЗІЇ І КОНТРОЛЮ ВИРОБНИЧО-ГОСПОДАРСЬКОЇ, ФІНАНСОВОЇ ТА КОМЕРЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
13.1. Методика узагальнення і оформлення матеріалів ревізії.
13.2. Порядок складання основного акта ревізії.
13.3. Висновки і пропозиції за результатами ревізії.
13. 4. Порядок приймання, розгляду і затвердження матеріалів ревізії і контролю за виконанням прийнятих рішень.
13.5. Реалізація результатів ревізій і перевірок, проведених органами державної контрольно-ревізійної служби.
13.6. Звіт про контрольно-ревізійну роботу та подання термінових донесень за виявленими порушеннями фінансової дисципліни.
Лекція 1. Фінансово-господарський контроль і його роль у системі управління підприємством
1.1. Економічні передумови фінансово-господарського контролю і ревізії: зміст, завдання та функції.
1.2. Організаційні форми і види фінансово-господарського контролю.
1.3. Предмет фінансово-господарського контролю і ревізії.
1.4. Методичні прийоми, які застосовуються при здійсненні контролю фінансово-господарської діяльності підприємств та організацій.
1.1. Економічні передумови фінансово-господарського контролю і ревізії: зміст, завдання та функції
В умовах ринкової економіки України фінансово-господарський контроль і ревізія за господарською діяльністю підприємств і організацій є однією із найважливіших функцій господарського керівництва і управління. Контроль як функція управління підпорядкований вирішенню завдань системи управління. Тому призначення контролю відповідає цілям управління, які зумовлюються економічними і політичними закономірностями розвитку певної формації. Суть контролю полягає в тому, щоби за допомогою певної системи перевірок забезпечити виконання господарських планів, раціональне використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.
Фінансово-господарський контроль і ревізія поняття тотожні, однак не однозначні. Тотожність зводиться до того, що як ревізія, так і контроль мають за мету перевірку виробничо-фінансової чи комерційної діяльності підприємств. Не однозначними вони виступають у ринкових умовах при наявності державної і приватної форм власності. Тому для підприємств державної форми власності більш справедливо використовувати термін “ревізія”, оскільки вона здійснюється переважно державними органами управління. Фінансово-господарський контроль більш справедливо підходить до приватних підприємств. Адже, власник більше застосовує контрольні засоби управління кругообігом капіталу. І в цих умовах такий контроль стабільний і результативний. Власник кожен день, самостійно або з допомогою бухгалтерсько-економічної служби, контролює всі стадії власного виробництва. В цих умовах ревізія йому не потрібна. Її можуть здійснювати лише державні органи у відповідності з діючим законодавством.
Слово контроль (від фр.controle – список, який ведеться у двох примірниках; тут – повторне повернення до раніше розглянутого питання, його перевірка) означає перевірку виконання тих або інших господарських рішень з метою встановлення їхньої законності та економічної доцільності.
Невід’ємною складовою частиною єдиної системи фінансово-господарського контролю є економічний контроль. Поняття "економічний" підкреслює сферу поширення контрольних функцій лише на галузь економіки як сукупність продуктивних сил і виробничих відносин суспільства, його базис.
При обґрунтуванні економічної суті контролю важливим є чітке розмежування його складових. По-перше, він виконує функції фінансового контролю і, по-друге, соціального, економічного та політичного управління.
Фінансовий контроль – одна з форм управління фінансами, особлива сфера контролю, зумовлена формуванням і використанням фінансових ресурсів у всіх структурних підрозділах економіки держави. Він передбачає перевірку господарських і фінансових операцій щодо їх законності, економічної доцільності та досягнення позитивних кінцевих результатів роботи. Сферою фінансового контролю є господарські операції, здійснювані з використанням грошей, а в окремих випадках і без них (наприклад, бартерні угоди). Фінансовий контроль охоплює такі показники: виторг від реалізації продукції та інші надходження, основні види витрат, стан обігових коштів, активів і пасивів балансу, рентабельність, фінансовий стан і платоспроможність підприємства, розрахунки з бюджетом та кредитними установами, дебіторсько-кредиторську заборгованість тощо.
Фінансовий контроль базується на матеріалах бухгалтерського обліку. А тому, вивчаючи стан бухгалтерського фінансового обліку необхідно враховувати, що основним джерелом контролю є економіко-правова структура фінансів суб'єктів підприємницької діяльності: пасив – звідки надійшли гроші, і актив – куди вони вкладені (інвестовані). Детальному дослідженню підлягають затрати і доходи, тобто дані управлінського обліку за центрами відповідальності. Таким чином, суть фінансово-господарського контролю полягає в регулюванні процесу відтворення відповідно до чинного законодавства.
Важливою складовою економічного контролю є його соціально-політичні аспекти. Це стосується переважно соціального управління і політичного керівництва держави. В цих умовах контроль як функція соціального управління – це система спостереження і перевірки процесу функціонування відповідного об'єкта у соціальній сфері суспільства з метою встановлення відхилень від заданих параметрів. Як функція соціального управління контроль об'єктивно необхідний. Він спрямовує процес управління за встановленими ідеальними моделями, коригуючи поведінку підконтрольного об'єкта.
Як функції соціального управління, у контролі яскраво виявляється його інформаційна і корекційна суть. Контроль є універсальним засобом одержання інформації по каналу зворотного зв'язку. Без механізму зворотного зв'язку між суб'єктом і об'єктом процес соціального управління втрачає чіткість і цілеспрямованість. Для того, щоб успішно управляти, той, хто керує, повинен знати результати свого управлінського впливу на об'єкти управління. Контроль дає змогу отримувати оперативну інформацію, яка об'єктивно відтворює стан справ на підконтрольних об'єктах, відповідність діяльності затвердженій соціальній програмі, дає змогу виявити недоліки в прийнятих рішеннях, в організації виконання, способах і засобах реалізації.
Як функція політичного керівництва контроль є засобом зміцнення демократії в умовах багатопартійного суспільства. Основна спрямованість контролю полягає в перевірці виконання правлячою партією своїх програмних настанов і передвиборних платформ щодо прискорення соціально-економічного розвитку країни і подальшого зростання добробуту народу. Досвід показує, що після приходу до влади правляча партія не завжди виконує передвиборні програми. Тому завдання контролю – своєчасно виявляти ці порушення і конституційно усувати їх.
Як складова і невід’ємна частина економічної науки, економічний контроль сприяє підвищенню ефективності виробничої і фінансово-господарської діяльності підприємств з різними формами власності. При цьому поєднується державний контроль і внутрішній контроль власників, зацікавлених у виконанні державних замовлень, контрактів. За допомогою контролю держава захищає інтереси споживачів, перевіряє якість продукції, забезпечує доступність і вірогідність інформації про кількість і якість асортименту продукції.
Наукою і практикою доведено, що раціональне господарювання неможливе без застосування економічних заходів щодо дотримання законодавства в галузі господарської політики, тобто без систематичного і дієвого контролю з боку держави за виробництвом, споживанням суспільного продукту, використання як живої, так і матеріалізованої суспільної праці.
Таким чином, враховуючи економічні, юридичні, соціальні та політичні аспекти можна відмітити, що контроль - це система спостереження і перевірки відповідності процесу функціонування об'єкта управління прийнятим управлінським рішенням, визначення результатів управлінського впливу на керований об'єкт з виявленням відхилень, допущених в ході виконання цих рішень. За допомогою контролю встановлюють причини і винних у відхиленнях із метою усунення негативних явищ і недопущення їх у майбутньому.
Крім того, що економічний контроль поширюється на сферу розвитку народного господарства – галузі, підприємства, він передбачає систематичне спостереження за фінансовим станом підприємства, конкурентоспроможністю його продукції на внутрішньому і світовому ринку. Отже, зміст економічного контролю – це система конкретних заходів, спрямованих на раціональне господарювання підприємств з різними формами власності в умовах ринкових відносин.
Як економічна категорія фінансово-господарський контроль виконує такі основні функції: профілактичну, інформаційну і мобілізуючу.
Профілактична функція полягає в тому, що у ринковому середовищі контролю підлягає вся господарсько-фінансова діяльність підприємства, що спонукає підприємців відповідально ставитися до виконання своїх обов'язків. З іншого боку, ліквідуються умови, які породжують безгосподарність. Контроль у цьому випадку покликаний виявляти подібні явища і сприяти їх ліквідації, реалізуючи при цьому профілактичну функцію.
Інформаційна функція полягає в тому, що одержана під час контролю інформація є підставою для прийняття відповідних рішень і проведення коригуючих дій, завдяки яким забезпечується нормальне функціонування об'єкта, що перевіряється.
Мобілізуюча функція полягає в тому, що у процесі контролю виявляють не тільки недоліки, а й позитивні сторони діяльності. Останні як передовий досвід можуть стати надбанням інших суб'єктів господарювання.
Виходячи з економічних, юридичних, соціальних та політичних інтересів держави фінансово-господарський контроль (у вигляді ревізій) виконує ще такі державні функції:
виконання Законів України, Указів Президента, постанов Верховної Ради, Кабінету Міністрів та інших нормативно-правових актів, які регулюють відносини державної власності, господарські, фінансові і податкові відносини;
повноти й своєчасності надходження доходів у бюджет, цільового й економного використання коштів державного бюджету та позабюджетних фондів;
законності й ефективності використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів суб'єктами підприємницької діяльності та підприємствами, що перебувають на державному забезпеченні;
дотримання розмірів встановлених штатів, ставок і фонду заробітної плати;
касової дисципліни та законності операцій за рахунками у банку;
забезпечення повноти оприбуткування та законності витрачання товарно-матеріальних цінностей;
правильності ведення бухгалтерського обліку та достовірності фінансової звітності;
використання обчислювальної (комп'ютерної) техніки з метою підвищення контрольних функцій бухгалтерського обліку в справі забезпечення ефективного використання суспільної власності та усунення умов, що породжують перекручення звітних показників та безгосподарність.
Отже, функції контролю в суспільстві з ринковою економікою полягають у сприянні діяльності суб'єктів господарювання різних форм власності за допомогою економічних важелів і стимулів (кредитування, інвестування, оподаткування тощо). (рис. 1.1.)
Рис.
1. 1. Функції фінансово-господарського
контролю
Фінансово-господарський контроль допомагає державі здійснювати безперервне спостереження і перевірку роботи на об'єкті управління, встановлювати причини порушення законодавства, слідкувати за правильністю розподілу й споживання суспільного продукту і використання фінансових ресурсів. Функції фінансово-господарського контролю обумовлюються дією основного економічного закону суспільства і його інтересами. Контроль є функцією управління суспільними процесами. Це стосується насамперед соціального управління, політичного керівництва, народної демократії, правової держави.
Для виконання вищезгаданих функцій фінансово-господарським контролем та ревізією, відповідно до Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" від 26 січня 1993 р. при Міністерстві фінансів створено Головне контрольно-ревізійне управління. В Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі створені контрольно-ревізійні управління, у районах, містах і районах у містах – контрольно-ревізійні відділи. (рис. 1. 2.)
Рис. 1. 2. Організаційна структура Державної контрольно-ревізійної служби в Україні
Основні функції Головного контрольно-ревізійного управління України:
1) здійснює методичне керівництво і контроль за діяльністю своїх структурних адміністративно-територіальних підрозділів контрольно-ревізійних управлінь і відділів по областях, районах, містах України;
2) розробляє інструктивні нормативні акти щодо методики проведення ревізій;
3) організує роботу по проведенню ревізій і перевірок контрольно-ревізійних підрозділів у Автономній Республіці Крим, областях України, узагальнює результати ревізій, повідомляє про них органи законодавчої влади;
4) проводить ревізії та перевірки фінансової діяльності, стану збереження коштів і матеріальних цінностей, стану обліку та звітності у міністерствах, відомчих державних комітетах, державних фондах, підприємствах та організаціях, що отримують кошти з бюджету та державних валютних і спеціальних фондів;
5) проводить перевірки правильності витрачання державних коштів на утримання місцевих органів державної виконавчої влади, установ і організацій, що діють за кордоном і фінансуються з державного бюджету;
6) здійснює контроль за усуненням недоліків, виявлених попередніми ревізіями і перевірками.