
- •Охорона праці як невід’ємна складова соціальної відповідальності. Визначення та основні принципи соціальної відповідальності. Міжнародні норми соціальної відповідальності.
- •Стандарт sa 8000 «Соціальна відповідальність
- •Рамкова директива 89/391/єс «Про введення заходів, що сприяють поліпшенню безпеки та гігієни праці працівників».
- •Трудові норми Міжнародної організації праці. Конвенції та Рекомендації моп. Основні Конвенції моп в галузі охорони праці.
- •Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці. Основні напрямки співробітництва
- •8.Положення про організацію системи управління охороною праці в галузі.
- •4.1. Загальні положення
- •4.2. Структура і документація суоп
- •4.2.3. Комісії та громадські органи
- •4.3. Завдання суоп та їх вирішення
- •4.3.4. Поточні перевірки, огляди окремих підрозділів і підприємства в цілому
- •4.3.6. Засідання координаційної ради
- •4.1. Загальні положення
- •4.2. Структура і документація суоп
- •4.3. Завдання суоп та їх вирішення
- •10.Елементи системи управління оп, міжнародний стандарт ohsas 18001:2007. Політика в галузі оп.
- •12.Примірний розподіл функціональних обов’язків з охорони праці керівників, посадових осіб і фахівців підприємства галузі. Ефективність функціональної структури суоп.
- •13.Планування заходів з охорони праці. Види планування та контролю стану охорони праці.
- •14.Виявлення, оцінка та зменшення ризиків небезпечних подій. Облік і аналіз показників охорони праці.
- •15. Плани локалізації і ліквідації аварійних ситуацій й аварій. Мета та основні параметри планів. Аналітична та оперативна частини Плану.
- •16. Інтегровані системи менеджменту в галузі охорони праці. Основні складові інтегрованої системи менеджменту. Функціональні та організаційні особливості.
- •17.Загальні положення та визначення. Мета та завдання розслідування нещасних випадків. Обов’язки роботодавця щодо розслідування нещасних випадків. Обставини, за яких проводиться розслідування
- •18. Встановлення зв’язку нещасного випадку з виробництвом.
- •19. Розслідування та облік нещасних випадків, хронічних професійних захворювань і отруєнь на виробництві.
- •20. Розслідування нещасних випадків.
- •21. Спеціальне розслідування нещасних випадків.
- •22.Розслідування професійних захворювань. Організація розслідування, склад комісій з розслідування, основні документи.
- •23.Розслідування та облік аварій. Особливості розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру.
- •24.Дослідження та профілактика виробничого травматизму
- •25.Основні причини виробничих травм та професійних захворювань. Розподіл травм за ступенем тяжкості.
- •26.Методи дослідження виробничого травматизму.
- •27.Основні технічні та організаційні заходи щодо профілактики травматизму та професійної захворюваності .
- •28.Аналіз умов праці у галузі за показниками шкідливості та небезпечності чинників виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу.
- •29. Вимоги безпеки до розміщення обладнання та утримання роб. Місць.
- •30. Вимоги до санітарного контролю за станом повітря робочої зони. Вимоги до засобів індивідуального захисту.
- •32. Вимоги безпеки до виробничих і допоміжних приміщень.
- •33. Утримання території підприємств галузі. Особливості оп при ремонтних роботах, під час вантажно-розвантажувальних робіт.
- •34. Вимоги безпеки праці під час експлуатації систем опалення, вентиляції і кондиціювання повітря.
- •35. Санітарно-гігієнічні вимоги до умов праці в галузі.
- •36. Шкідливі хімічні речовини, біологічні чинники, виробничий пил. Вібрація, шум, інфразвук, ультразвук.
- •37. Мікроклімат робочої зони.
- •38. Важкість праці: Динамічні, статичні навантаження. Напруженість праці: увага, напруженість аналізаторних функцій, емоційна та інтелектуальна напруженість, монотонність праці.
- •39) Аналіз професійного то виробничого ризиків. Аналіз, прогнозування, Профілактика травматизму та професійної захворюваності. Мета і методи аналізу
- •40) Використання статистичної звітності і актів розслідування нещасних випадків і професійних захворювань в аналітичній роботі.
- •41) Показники частоти та тяжкості травматизму.
- •43.Забезпечення безпечної евакуації персоналу
- •44. Пожежна безпека технологічного устаткування, електрообладнання, систем опалення, вентиляції
- •45. Державний пожежний нагляд
- •46. Пожежна профілактика при проектуванні і експлуатації промислових об’єктів, будинків, споруд, технологічного обладнання.
- •47. Пожежна сигналізація і зв'язок
- •48. Засоби гасіння пожеж. Протипожежне водопостачання. Первинні засоби пожежогасіння. Автоматичні засоби пожежогасіння на об'єктах галузі.
- •49. Органи державного нагляду за охороною праці. Основні принципи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
- •50. Держгірпромнагляд. Права і відповідальність посадових осіб Держгірпромнагляду. Перелік питань для здійснення планових заходів державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці.
- •51. Проведення державного нагляду за охороною праці. Види та основні параметри проведення наглядових заходів.
- •52. Завдання страхування від нещасних випадків. Принципи та види страхування.
- •53.Суб’єкти та об’єкти страхування. Види страхування. Страховий ризик і страховий випадок. (з-н Урк. «Про заг. Обов. Соц. Стр-я від нв на вир-віта проф. Захв-я, що сприт. Втрату працездатності»)
- •55.Фінансування страхових виплат, соціальних послуг та профілактичних заходів. Джерела фінансування Фонду. Страхові тарифи. Страхові виплати.
- •56.Обов’язки та права суб’єктів страхування від нещасних випадків. Обов’язки Фонду. Права та обов’язки застрахованої особи. Права та обов’язки роботодавця як страхувальника.
4.1. Загальні положення
4.1.1. Відповідальність вищого керівництва. 4.1.2. Основні принципи політики у сфері охорони праці. 4.1.3. Функції системи управління охороною праці.
4.2. Структура і документація суоп
4.2.1. Права, обов’язки і відповідальність керівників служб та підрозділів, а також працівників. 4.2.2. Служба охорони праці. 4.2.3. Комісії та громадські органи 4.2.4. Використання законодавчих актів та нормативно-правових актів з охорони праці. 4.2.5. Управління внутрішніми нормативно-правовими актами.
4.3. Завдання суоп та їх вирішення
4.3.1. Планування та фінансування заходів з охорони праці. 4.3.2. Професійний відбір. 4.3.3. Навчання з питань охорони праці та система інструктажів. 4.3.4. Поточні перевірки, огляди окремих підрозділів і підприємства в ілому 4.3.8. Безпечність виробничих приміщень, засобів виробництва, технологічних процесів. 4.3.9. Організація робочого місця.4.3.10. Організація робочого часу. 4.3.13. Зміни в організації праці. 4.3.14. Організація безпечного проведення робіт при залученні сторонніх суб’єктів господарювання. 4.3.15. Вимоги безпеки при введенні в експлуатацію, поточній експлуатації, виведенні з експлуатації виробничого обладнання. 4.3.16. Засоби індивідуального захисту 4.3.17. Аналіз і попередження можливих загроз життю і здоров’ю працюючих. 4.3.18. Дії у випадку аварії. 4.3.19. Коригувальні заходи.
10.Елементи системи управління оп, міжнародний стандарт ohsas 18001:2007. Політика в галузі оп.
Основними структурними елементами СУОП є:
- об'єкт управління, тобто система охорони праці на конкретному підприємстві, в об'єднанні, регіоні, Україні в цілому;
- елементи управління, що включають контроль стану об'єкта, вироблення управлінських дій та їх реалізацію, контроль за виконанням управлінських дій, аналіз стану подібних об'єктів, формування завдання охорони праці, порівняння показників.
Міжнародний стандарт OHSAS 18001:2007 - міжнародний загальновизнаний стандарт системи менеджменту професійного здоров'я і безпеки. Він був розроблений з урахуванням сумісності з ISO 9001:2000 (Якість) і ISO 14001:2004 (Навколишнє середовище) для того, щоб при необхідності сприяти інтеграції системи менеджменту якості, системи екологічного менеджменту та системи менеджменту здоров'я та безпеки. Даний міжнародний стандарт може бути застосований до організацій будь-якої сфери діяльності, незалежно від чисельності, розміру, складності виробництва, форми власності. Міжнародний стандарт OHSAS 18001 передбачає зменшення небезпеки виробничих процесів для здоров'я і працездатності персоналу організації з метою підвищення ефективності діяльності компанії.
У стандарті OHSAS 18001 розглядаються такі ключові аспекти:
-Планування дій з виявлення, оцінки та контролю ризиків;
-Програма менеджменту OHSAS;
-Структура та відповідальність;
-Навчання, ознайомлення і компетентність;
-Консультації та обмін інформацією;
-Операційний контроль;
-Готовність до інцидентів та оперативне реагування;
-Оцінка ефективності, вимірювань і поліпшень.
Організація яка розробила і впровадила у себе систему засновану на принципах OHSAS 18001:2007, знижує ризик бути оштрафованим, ризик потрапити під правову відповідальність і судові розгляди у разі виникнення виробничих травм, професійних захворювань та нещасних випадків. Все це підприємство може уникнути використовуючи правильне впровадження та підтримання в робочому стані Системи менеджменту професійної безпеки та здоров'я і це може бути частиною стратегії підприємства, яка є довгостроковим і ефективним вкладенням коштів у компанію з сучасними поглядами на безпеку і майбутнє працівників. Для досягнення відповідності вимог стандарту OHSAS 18001 організація проводить роботи по вироблення загальних правил, правил розробки нормативної документації в якій описується порядок створення, впровадження і підтримки цілісності системи менеджменту в організації.
Згідно з «Рекомендаціями щодо побудови, впровадження та удосконалення СУОП», суб'єкт господарювання визначає і документально оформлює політику керівництва у галузі охорони праці. Ця політика має бути органічно поєднана з усіма елементами діяльності організації. Формування політики здійснюється на основі комплексної оцінки рівня небезпеки виробничих об'єктів організації, яка проводиться шляхом виявлення всіх небезпечних і шкідливих виробничих факторів, характерних для кожного об'єкта, їх оцінки та аналізу можливих варіантів і зменшення ризику виникнення небезпечної ситуації. Політика у сфері охорони праці повинна бути документально оформлена, доведена до усіх працівників та підлягати періодичному розгляду та можливому корегуванню у зв'язку із змінами у виробничому процесі.
Політика у сфері охорони праці повинна:
визначати загальні завдання з покращання охорони праці;
відповідати характеру та масштабу ризиків, що можуть виникнути на виробництві;
включати в себе зобов'язання керівництва щодо постійного поліпшення охорони праці, сприяння формуванню громадських органів, забезпечення соціального партнерства, інформування працівників щодо умов праці та існуючих виробничих ризиків.
11.Планування. Впровадження і функціонування СУОП. Перевірки і коригувальні дії. Аналіз з боку керівництва.
Функція планування, в основі якої лежить прогностичний аналіз, має вирішальне значення в СУОП. Планування роботи з охорони праці поділяється на перспективне, поточне та оперативне.
Перспективне планування охоплює найбільш важливі, трудомісткі й довгострокові за терміном виконання заходи з охорони праці, виконання яких, як правило, вимагає спільної роботи кількох підрозділів підприємства. Можливість виконання заходів перспективного плану повинна бути підтверджена обґрунтованим розрахунком необхідного матеріально-технічного забезпечення І фінансових витрат із зазначенням джерел фінансування. Основною формою перспективного планування роботи з охорони праці є розроблення комплексного плану підприємства (на три-п'ять років) щодо покращення стану охорони праці.
Поточне планування здійснюється в межах календарного року шляхом розроблення та включення відповідних заходів до розділу "Охорона праці" колективного договору.
Оперативне планування роботи з охорони праці здійснюється за підсумками контролю стану охорони праці в структурних підрозділах і на підприємстві в цілому або перевірок органів державного нагляду. Оперативні заходи щодо усунення виявлених недоліків зазначаються у наказі роботодавця.
Метою впровадження СУОП є безпечні і нешкідливі умови праці для працівників на всіх виробничих процесах. При цьому повинно забезпечуватись не тільки своєчасне усунення будь-яких порушень нормативних актів з охорони праці, але й попередження можливості їх виникнення.
При впровадженні СУОП необхідно:
· визначити перелік законодавчих та інших нормативно-правових актів, що містять вимоги щодо охорони праці для даного виду економічної діяльності;
· виявити небезпечні та шкідливі виробничі фактори, види робіт, об'єкти, машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, щоб визначити, які з них найсуттєвіше впливають на умови та безпеку праці;
· визначити основні завдання в галузі охорони праці та встановити пріоритетні напрями;
· розробити організаційну схему для виконання визначених завдань.
Відповідно до ст. 13 Закону «Про охорону праці» роботодавець повинен забезпечити функціонування СУОП. Він очолює роботу з управління охороною праці та несе безпосередню відповідальність за її функціонування в цілому на підприємстві.
Основними принципами функціонування СУОП є:
· пріоритет життя і здоров’я працівників підприємства над результатами виробничої діяльності;
· єдиноначальність і повна відповідальність роботодавця за створення безпечних і нешкідливих умов праці;
· відповідальність заходів і засобів з охорони праці рівню потенційної небезпеки виробничих об’єктів і фактичному стану умов праці на робочих місцях;
· економічна зацікавленість роботодавця і працівників у поліпшенні умов і безпеки праці.
Перевірки і коригувальні дії передбачають:
*Моніторинг та вимірювання результативності: Організація повинна розробити, впровадити та забезпечити виконання процедур регулярних вимірювань та моніторингу показників діяльності в області БТіОЗ. Такі процедури повинні передбачати як якісні, так і кількісні вимірювання показників діяльності в області БТіОЗ, що відповідають потребам організації; ведення записів даних і результатів моніторингу та вимірювань, достатніх для того, щоб полегшити подальший аналіз коригувальних і попереджуючих дій.
*Оцінювання відповідності: організація повинна розробити, впровадити та забезпечити виконання процедур періодичного оцінювання відповідності своєї діяльності застосовуваним правовим вимогам в області БПіОЗ . Записи про результати такого оцінювання організація повинна зберігати.
*Розслідування подій, невідповідності, коригувальні та запобіжні дії: Організація повинна розробити, впровадити та забезпечити виконання процедуру (и) реєстрації, розслідування та аналізу інцидентів, результати розслідування інцидентів повинні бути задокументовані і збережені. Організація повинна розробити, впровадити та забезпечити виконання процедур (и) поводження з виявленими та потенційними невідповідностями в області БПіОЗ, а також здійснення коригувальних та запобіжних дій. Всі необхідні зміни, які є результатом вжитих коригувальних або запобіжних дій, повинні бути внесені в документацію системи менеджменту БПіОЗ.
*Внутрішній аудит: Організація повинна із запланованою періодичністю проводити внутрішні ау-дитьі системи менеджменту БТіОЗ. Повинна бути розроблена, впроваджена та виконана процедура (и) проведення аудиту, яка встановлює:а) вимоги щодо планування та проведення аудиту, звітності про його результати, збереженню записів; відповідальність осіб, які беруть участь у цій діяльності, і вимоги до їх компетентності;b) критерії аудиту, область його проведення, періодичність і методи проведення.Відбір аудиторів і проведення аудитів повинні забезпечувати об'єктивність та неупередженість процесу аудиту.
Аналіз з боку керівництва. Найвище керівництво повинне із запланованою періодичністю аналізувати систему менеджменту БПіОЗ в цілях забезпечення її постійної придатності, адекватності та результативності. Аналіз повинен включати оцінювання можливостей для поліпшення БПіОЗ і потреб у змінах, у тому числі політику і цілі в області БПіОЗ. Записи про аналіз системи менеджменту вищим керівництвом повинні бути збережені.