
- •Охорона праці як невід’ємна складова соціальної відповідальності. Визначення та основні принципи соціальної відповідальності. Міжнародні норми соціальної відповідальності.
- •Стандарт sa 8000 «Соціальна відповідальність
- •Рамкова директива 89/391/єс «Про введення заходів, що сприяють поліпшенню безпеки та гігієни праці працівників».
- •Трудові норми Міжнародної організації праці. Конвенції та Рекомендації моп. Основні Конвенції моп в галузі охорони праці.
- •Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці. Основні напрямки співробітництва
- •8.Положення про організацію системи управління охороною праці в галузі.
- •4.1. Загальні положення
- •4.2. Структура і документація суоп
- •4.2.3. Комісії та громадські органи
- •4.3. Завдання суоп та їх вирішення
- •4.3.4. Поточні перевірки, огляди окремих підрозділів і підприємства в цілому
- •4.3.6. Засідання координаційної ради
- •4.1. Загальні положення
- •4.2. Структура і документація суоп
- •4.3. Завдання суоп та їх вирішення
- •10.Елементи системи управління оп, міжнародний стандарт ohsas 18001:2007. Політика в галузі оп.
- •12.Примірний розподіл функціональних обов’язків з охорони праці керівників, посадових осіб і фахівців підприємства галузі. Ефективність функціональної структури суоп.
- •13.Планування заходів з охорони праці. Види планування та контролю стану охорони праці.
- •14.Виявлення, оцінка та зменшення ризиків небезпечних подій. Облік і аналіз показників охорони праці.
- •15. Плани локалізації і ліквідації аварійних ситуацій й аварій. Мета та основні параметри планів. Аналітична та оперативна частини Плану.
- •16. Інтегровані системи менеджменту в галузі охорони праці. Основні складові інтегрованої системи менеджменту. Функціональні та організаційні особливості.
- •17.Загальні положення та визначення. Мета та завдання розслідування нещасних випадків. Обов’язки роботодавця щодо розслідування нещасних випадків. Обставини, за яких проводиться розслідування
- •18. Встановлення зв’язку нещасного випадку з виробництвом.
- •19. Розслідування та облік нещасних випадків, хронічних професійних захворювань і отруєнь на виробництві.
- •20. Розслідування нещасних випадків.
- •21. Спеціальне розслідування нещасних випадків.
- •22.Розслідування професійних захворювань. Організація розслідування, склад комісій з розслідування, основні документи.
- •23.Розслідування та облік аварій. Особливості розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру.
- •24.Дослідження та профілактика виробничого травматизму
- •25.Основні причини виробничих травм та професійних захворювань. Розподіл травм за ступенем тяжкості.
- •26.Методи дослідження виробничого травматизму.
- •27.Основні технічні та організаційні заходи щодо профілактики травматизму та професійної захворюваності .
- •28.Аналіз умов праці у галузі за показниками шкідливості та небезпечності чинників виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу.
- •29. Вимоги безпеки до розміщення обладнання та утримання роб. Місць.
- •30. Вимоги до санітарного контролю за станом повітря робочої зони. Вимоги до засобів індивідуального захисту.
- •32. Вимоги безпеки до виробничих і допоміжних приміщень.
- •33. Утримання території підприємств галузі. Особливості оп при ремонтних роботах, під час вантажно-розвантажувальних робіт.
- •34. Вимоги безпеки праці під час експлуатації систем опалення, вентиляції і кондиціювання повітря.
- •35. Санітарно-гігієнічні вимоги до умов праці в галузі.
- •36. Шкідливі хімічні речовини, біологічні чинники, виробничий пил. Вібрація, шум, інфразвук, ультразвук.
- •37. Мікроклімат робочої зони.
- •38. Важкість праці: Динамічні, статичні навантаження. Напруженість праці: увага, напруженість аналізаторних функцій, емоційна та інтелектуальна напруженість, монотонність праці.
- •39) Аналіз професійного то виробничого ризиків. Аналіз, прогнозування, Профілактика травматизму та професійної захворюваності. Мета і методи аналізу
- •40) Використання статистичної звітності і актів розслідування нещасних випадків і професійних захворювань в аналітичній роботі.
- •41) Показники частоти та тяжкості травматизму.
- •43.Забезпечення безпечної евакуації персоналу
- •44. Пожежна безпека технологічного устаткування, електрообладнання, систем опалення, вентиляції
- •45. Державний пожежний нагляд
- •46. Пожежна профілактика при проектуванні і експлуатації промислових об’єктів, будинків, споруд, технологічного обладнання.
- •47. Пожежна сигналізація і зв'язок
- •48. Засоби гасіння пожеж. Протипожежне водопостачання. Первинні засоби пожежогасіння. Автоматичні засоби пожежогасіння на об'єктах галузі.
- •49. Органи державного нагляду за охороною праці. Основні принципи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
- •50. Держгірпромнагляд. Права і відповідальність посадових осіб Держгірпромнагляду. Перелік питань для здійснення планових заходів державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці.
- •51. Проведення державного нагляду за охороною праці. Види та основні параметри проведення наглядових заходів.
- •52. Завдання страхування від нещасних випадків. Принципи та види страхування.
- •53.Суб’єкти та об’єкти страхування. Види страхування. Страховий ризик і страховий випадок. (з-н Урк. «Про заг. Обов. Соц. Стр-я від нв на вир-віта проф. Захв-я, що сприт. Втрату працездатності»)
- •55.Фінансування страхових виплат, соціальних послуг та профілактичних заходів. Джерела фінансування Фонду. Страхові тарифи. Страхові виплати.
- •56.Обов’язки та права суб’єктів страхування від нещасних випадків. Обов’язки Фонду. Права та обов’язки застрахованої особи. Права та обов’язки роботодавця як страхувальника.
17.Загальні положення та визначення. Мета та завдання розслідування нещасних випадків. Обов’язки роботодавця щодо розслідування нещасних випадків. Обставини, за яких проводиться розслідування
Згідно «ПОРЯДКУ проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов’язків, внаслідок яких зафіксовано шкоду здоров’ю, зокрема від:
*одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання і гострого професійного та інших отруєнь,
*одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням,
*одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрусу, зсуву, повені, урагану тощо),
*контакту з представниками тваринного і рослинного світу, які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день,
*зникнення, а також настання смерті працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов’язків.
Розслідування та облік нещасних випадків, що сталися з працівниками під час прямування на роботу чи з роботи пішки, на громадському, власному або іншому транспортному засобі, що не належить підприємству і не використовується в інтересах підприємства, проводяться згідно з порядком розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру.
Розслідування нещасних випадків та професійних захворювань, що сталися з працівниками, які перебували у відрядженні за кордоном, проводиться згідно з цим Порядком, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.
Роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок зобов’язаний:
1) протягом однієї години передати з використанням засобів зв’язку та протягом доби на паперовому носії повідомлення про нещасний випадок згідно з додатком 2:
*Фондові за місцезнаходженням підприємства, на якому стався нещасний випадок;
*керівникові первинної організації профспілки незалежно від членства потерпілого в профспілці (у разі наявності на підприємстві кількох профспілок — керівникові профспілки, членом якої є потерпілий, а у разі відсутності профспілки — уповноваженій найманими працівниками особі з питань охорони праці);
*керівникові підприємства, де працює потерпілий, якщо потерпілий є працівником іншого підприємства;
*органові державного пожежного нагляду за місцезнаходженням підприємства у разі настання нещасного випадку внаслідок пожежі;
*закладові державної санітарно-епідеміологічної служби, який здійснює санітарно-епідеміологічний нагляд за підприємством (у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння);
2) протягом доби утворити комісію у складі не менш як три особи та організувати проведення розслідування.