2. Організація внутрішнього контролю. .

На сьогоднішній день неможливо розділити облік і контроль. За допомогою обліку фіксують господарські процеси та явища, що відбулись на підприємстві із господарськими засобами та джерелами утворення., але ще необхідно і контролювати. А контролювати в основному необхідно процес виробництва продукції на промислових підприємствах. Для керівництва підприємств виробників все більшого значення набуває контроль за витратами виробництва, який стає основним методом досягнення належного рівня рентабельності виробництва. Контроль [франц. controle] – перевірка, спостереження для встановлення відповідності чого не будь певним вимогам [1,78]. Контроль - це система спостереження і перевірки процесу функціонування об’єкта управління, визначення результатів управлінського впливу на об’єкт з виявленням відхилень, допущених в ході виконання управлінських рішень. Контроль, як економічна категорія являє собою ефективний засіб попередження, виявлення та запобігання порушення і посяганням на національне багатство країни; складову частину господарського управління, його функцію, метод реалізації управлінських рішень; джерело інформації позитивні й негативні явища на всіх ділянках виробничої діяльності; систематичну конструктивну діяльність керівників органів управління, спрямовану на наближення фактичного виконання до поставленої мети [1,78]. На сьогоднішній день на підприємствах розрізняють два види контролю – внутрішньосистемний та внутрішньогосподарський. Внутрішньосистемний контроль здійснюється міністерствами, державними комітетами, концернами, асоціаціями, акціонерними виробничими об’єднаннями підприємств одної галузі відповідно до вимог чинного законодавства. Внутрішньогосподарський контроль – це сукупність заходів, що вживають всередині підприємства, які забезпечують запобігання та виявлення операцій з господарськими засобами та джерелами і дій посадових осіб, що суперечать цілям їхньої діяльності, або вимогам чинного законодавства. В свою чергу з системи внутрішньогосподарського контролю на підприємстві необхідно виділити внутрішній контроль витрат виробництва. Контроль витрат виробництва – це контроль за процесами та чинниками, що впливають на витрати виробництва та їх рівень, та впливають на формування собівартість реалізованої та виробленої продукції. Основна мета внутрішнього контролю витрат полягає в наданні інформації про відхилення від норм та нормативів, виявленні «вузьких» місць на виробництві, визначенні невикористаних резервів на підприємстві. Можна виділити основні завдання внутрішнього контролю витрат виробництва: - зниженні використання основних та допоміжних матеріалів на продукцію; - зменшенні матеріаломісткості та енергомісткості виробляємої продукції; - зниженні рівня загальновиробничих витрат; - недопущенні браку та погіршення якості продукції. Отже можна зробити висновок, що впровадження на підприємствах системи внутрішньогосподарського контролю, зокрема контролю витрат виробництва забезпечуватиме керівництво інформацією про стан витрат виробництва та собівартість виготовленої продукції і дозволить виявити і мобілізувати резерви у сфері виробництва.