2. Шляхи удосконалення бухгалтерського обліку і Україні з урахуванням міжнародного досвіду.

Сучасний бухгалтерський облік в Україні має ряд особливостей порівняно з традиційною практикою облікових записів та їх систематизації:

1.На організацію обліку на підприємстві значно впливають умови зовнішнього економічного середовища.

2.Чітко визначається тенденція ведення обліку і складання звітності в прогностичних цілях.

3.Бухгалтерська інформація в сучасному виробництві відіграє важливу організуючу роль, і тому може реєструватися як реальна цінність (нематеріальний актив, ноу-хау). Однак такою вона стає не автоматично, а в результаті пристосування її до потреб конкретних користувачів облікової інформації.

4.В Україні на сьогодні бухгалтерський облік спрямований на дотримання норм податкового законодавства [2].

В сучасних умовах в Україні необхідно організувати нову систему бухгалтерського обліку. Це дасть можливість:

- своєчасно надавати докладну, достовірну і змістовну інформацію і внутрішнім, і зовнішнім її користувачам;

-   здійснювати докладний і повний облік усіх операцій;

-   забезпечити єдність підходів до ведення бухгалтерського обліку.

Але співробітництво України з міжнародними організаціями, фінансовими установами, діяльність на валютних фондових та інвестиційних ринках потребують відкритості та прозорості інформації з економічних питань, зокрема з питань бухгалтерського обліку, відповідності міжнародним стандартам. Отже, виникла чергова потреба в організації системи обліку.

Таким чином, в області організації і регулювання бухгалтерського і податкового обліку в наший країні склалося положення, що вимагає усунення ряду недоліків. В цілях приведення національної системи бухгалтерського обліку у відповідність з вимогами ринкової економіки і міжнародних стандартів фінансової звітності, тому реформу слід проводити по наступних основних напрямах:

- вдосконалення нормативно-правового регулювання. Мета нормативного регулювання бухгалтерського обліку полягає в забезпеченні доступу всіх зацікавлених користувачів до інформації про діяльність господарюючих суб'єктів. При цьому необхідно забезпечити несуперечність національної системи бухгалтерського обліку загальновизнаним в світі підходам, сформувати модель співіснування і взаємодії системи оподаткування і системи бухгалтерського обліку. Необхідно ввести процедури коректування бухгалтерської звітності у зв'язку з інфляцією, переглянути допустимі способи оцінки майна і зобов'язань, створити механізми забезпечення відвертості бухгалтерської звітності. Дані процедури передбачені Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, проте на практиці застосовуються досить рідко;

- вдосконалення методичного і кадрового забезпечення. У сучасних умовах бухгалтер повинен з "лічильника", що фіксує факти фінансово-господарської діяльності і що підраховує її підсумки, перетворитися на аналітика, брати участь в управлінні фінансами підприємства, доводити до зведення керівника очікувані фінансові наслідки по майбутніх договорах, рекомендувати шляхи поліпшення фінансового стану підприємства.

На нашу думку, для нормального функціонування в будь-якій структурі ринкової економіки конче необхідно, щоб учасники, приймаючи рішення, мали правдиву й об‘єктивную інформацію про майно, грошовий та фінансовий стан, результати роботи (прибуток, доход або збитки), а також про систему їх формування. Таку інформацію надає система обліку. Але ця інформація повинна бути зрозумілою не лише тій людині, яка її зібрала, а й іншим: потенційним інвесторам та податковим органам. Для цього використовуються стандарти бухгалтерського обліку, а оскільки Україна працює на світовому ринку, то вона має відносини з закордонними інвесторами та партнерами, а отже є необхідність у тому, щоб вони теж могли "прочитати" цю інформацію.

Отже, чинні методологія та організація бухгалтерського обліку в Україні недосконалі. І тому доцільно використати досвід зарубіжних країн з урахуванням національних особливостей. Зокрема, одним із шляхів узгодження податкового і бухгалтерського обліку є запровадження максимально однотипного обчислення прибутку до оподаткування в податковому і бухгалтерському обліку або розробка певної перехідної таблиці, яка б дала змогу перейти від балансового прибутку до прибутку в податковому обліку. Реалізація запропонованих заходів сприятиме вдосконаленню методології та організації бухгалтерського обліку й аналізу в Україні та наближенню їх до міжнародних.

В. Практичне завдання.

Виявлена нестача кондиціонера первісною вартістю 5000 грн і зносом — 2000 грн. Нестача відображається записами, відповідними до умов виявлення нестачі. І. У випадку, коли нестача й винна особа встановлені в одному звітному періоді, розмір збитку Рз визначається за наведеною формулою:  Рз = [(5000 – 2000) · 1,002 + (3003 · 20 %) + 0] = 7208 грн. Таблиця

№	Зміст операції	Кореспонденція рахунків		Сума, грн
		Д-т	К-т
13	Відображається списання зносу нестачі кондиціонера	131 “Знос основ­них засобів”	106 “Інструменти, прилади, інвентар”	2000
14	Відноситься на винну особу залишкова вартість кондиціонера	375 “Розрахунки за відшкодування завданих збитків”	106 “Інструменти, прилади, інвентар”	3000
15	Донараховується на винного різниця між сумою збитку, яка підлягає відшкодуванню (згідно з п. 2 Порядку № 116), і залишковою вартістю нестачі (7208 – 3000)	375 “Розрахунки за відшкодування завданих збитків”	719 “Інші доходи від операційної діяльності”	4208
16	Відображається сума відшкодування збитку, яка підлягає сплаті до бюджету: штрафні санкції ПДВ	719 “Інші доходи від операційної діяльності”  719 “Інші доходи від операційної діяльності”	642 “Розрахунки за обов’язковими платежами” 641 “Розрахунки за податками”	3507 701

Закінчення табл.

№	Зміст операції	Кореспонденція рахунків		Сума, грн
		Д-т	К-т
17	Отримано відшкодування від винної особи	301 “Каса”  311 “Поточний рахунок” 661 “Роз­рахунки з оплати праці”	375 “Розрахунки за відшкодування завданих збитків”	7208
18	Перераховується до бюджету:  — сума збитку (штрафні санкції),  — сума ПДВ	642 “Розрахунки за обов’язковими платежами”  641 “Розрахунки за податками	311 “Поточний рахунок у національній валюті”  311 “Поточний рахунок у національній валюті”	3507  701