12.Внесок українських вчених, діячів у розвиток управлінської науки.

Етапи розвитку управлінської науки в Україні.

1) (кін.1917 - 1921р.) - це період розроблення форм і методів державного централізованого управління виробництва (проголошується диктатура пролетаріату та державне регулювання майна всіх сфер).

2)1921-28 рр. – це період подальшого удосконалення адміністративного управління виробництва.

3)1929-45- це період індустріалізації бази суспільного виробництва.

4)1946-65рр. -це період спроб переходу до територіальних та територіально-галузевої системи управління.

5)1965-75рр.-це період спроби проведення господарської форми шляхом посилення економічних методів управління.

6)1975-88рр. -це період усвідомлення неможливості реформ адміністративно командної системи управління.

7) кін. 80-х поч.90-х р.-це період формування незалежної самостійної держави в колишньому СРСР і перехід до ринкових форм господарювання.

На різних етапах розвитку управлінської науки суттєвий внесок в неї зробили такі відомі українські вчені як О.Терлицький,М. Павлик,М. Драгоманов, М. Зібер,С. Подолинський, М. Туган-Барановський, І.Вернадський, Воблий, В. Бандера.

13.Організації, їх суть, класифікація та загальні риси.

З пізньолатинської мови термін «організація» означаєвлаштовувати, влаштовує.

Організація - це об’єднання індивідів в єдине ціле для спільної діяльності.Організація – це соціальне утворення, де люди об’єднані певними інтересами для досягнення спільної мети, і діяльність яких свідомо координується, з допомогою різного роду ресурсів. Основною причиною виникнення організацій є обмеженість ресурсів.

Цей термін застосовують в 3-х аспектах

1)як систему яка складається з окремих елементів

2)як процес

3)як господарюючий суб’єкт.

Організації класифікуються за різними ознаками:

1)За способом утворення:

- формальні (це ті, діяльність яких свідомо координується для досягнення мети)

- неформальні (виникають і так само спонтанно діють і зникають, є непостійними)

2)За характером і кількістю цілей:

- прості (одна ціль)

- складні (багато цілей)

3) За характером адаптації:

- механістичні (характеризуються консерватизмом, не надто активно реагують на зміни, давні традиції, усталені принципи)

- органістичні (гнучкі, динамічні, активно пристосовуються до змін зовнішнього середовища)

4) За величиною розрізняють:

- малі (чисельність працюючих до 50 осіб, середній дохід до 70 млн. грн.)

- середні (50-250 осіб працюючих, дохід – 70-100 млн. грн.)

- великі (більше 250 осіб, дохід – від 100 млн. грн.)

5)За величиною частки участі іноземного інвестора в статутному капіталі підприємства розрізняють:

- підприємства з іноземними інвестиціями - більше 10% іноземних інвестицій

- іноземне підприємство-100% іноземних інвестицій

- національне чи вітчизняне підприємство-до 10% або відсутнє іноземне інвестування

6) Залежно від форм власності:

- державні (державне комерційне підприємство та казенні підприємства)

- комунальні (власність територіальної громади чи адміністративно-територіальної одиниці)

- приватні

- змішана форма власності (створено на базі об’єднання майна різних форм власності)

7) Залежно від способу утворення та функціонування статутного капіталу:

- унітарні (1 засновник)

- корпоративні (2 і більше засновників)