45.Матеріальне стимулювання праці.

На сучасному етапі основною формою мотивації праці виступає матеріальне стимулювання.

Матеріальне стимулювання праці – це процес, який пов'язаний з формуванням і використанням систем матеріального стимулювання праці, розподілу зарплати відповідно до дії закону розподілу за кількістю і якістю праці.

Зміст матеріально стимулювання праці полягає:

1. У формуванні системи матеріального стимулі праці

- визначення цілей системи матеріального стимулювання праці

- ресурсне забезпечення цієї системи

- побудова і використання системи в кожній організації

2. Використанні систем стимулів праці.

- впровадження цієї системи

- управління цією системою

- у розповіді заробітної плати

Оплата праці повинна забезпечувати оптимальне життєве функціонування і розвиток людських ресурсів, оптимальне поєднання інтересів трудових колективів із загальнодержавними.

Заробітна плата як основний засіб матеріального стимулювання праці – це економічна категорія яка відображає відносини між власниками підприємства і найманими працівниками за приводу розподілу і розміру доходу.

Заробітна плата є: основна(зарплата, яка нараховується за виконану роботу, сума відсоткових або комісійних відрахувань) і додаткова (надбавки та доплати до тарифних ставок та посадових окладів, премії, винагороди за творчі успіхи в роботі, оплата за працю у вихідні та святкові дні)

Інші заохочувальні компенсації та виплати:

1.оплата простою не звини працівників,

2. Премії, одноразові заохочення.

3. Премії за підсумками роботи за рік.

4. Матеріальна допомога.

Інша зарплата участь прибутка, девіденти, бонуси, форми оплати праці погодинна і відрядна.

46.Нематеріальне стимулювання праці.

Серед основних факторів нематеріального стимулювання праці виділяють такі 3 основні групи факторів:

1) моральні:

а) особистісне визнання (представлення вас керівництву, право ставити підпис на тих чи інших документах, персональні поздоровлення з приводу сімейних свят)

б) визнання публічне (інформація про вас на спеціальних стендах, у багатотиражних виданнях, внесення вашого імені книгу почесних працівників, нагороди грамотами, медалями)

2) організаційні:

а) участь у справах діяльності організації (сила вашого голосу при вирішенні певних проблем організації, можливе консультування, делегування повноважень)

б) збагачення праці (пропозиції цікавої роботи)

3) синтетичні:

а) просування по службовій драбині, кар’єрне зростання.

47.Зміст контролю як функції менеджменту.

Контроль – це діяльність по перевірці стану підготовки, ходу і результатів діяльності організації та її працівників.

Мета контролю – перевірити реальний стан процесів стосовно накреслених планів, чинних інструкцій, встановлених норм та нормативів.

Основні завдання контролю:

1) виявлення у внутрішніх і зовнішньому середовищі факторів які впливають на діяльність організації і забезпечення своєчасної реакції на них;

2) виявлення помилок, промахів у діяльності і у прийняті оперативних заходів по їх усуненню;

3) відслідковувати нечітко виражені тенденції у середовищі.

4) створення інформаційної бази для ефективного функціонування організації і праці її персоналу.

Об’єкт контролю - це те хто або що контролюється. В організації є всі без винятку виробничі процеси предмету управління є отримання запланованого результату.

Предмет контролю – це стан і поведінка об’єктів управління. Предметом контролю таких об’єктів як підприємство, організація є їх діяльність відповідно до встановлених норм, правил, тобто певний стан об’єкта контролю на конкретну дату.

Суб’єктом контролю – може бути група людей або організація що наділяє відповідними повноваженнями.