
- •Необхідність і суть управлінської діяльності.
- •Закони управління.
- •Закономірності управління.
- •Принципи управління.
- •Суть понять «управління» і «менеджмент».
- •Вимоги до професійної компетентності менеджера.
- •Класичні школи менеджменту.
- •Неокласичні школи менеджменту.
- •10.Новітні школи менеджменту
- •11.Підходи у менеджменті.
- •12.Внесок українських вчених, діячів у розвиток управлінської науки.
- •13.Організації, їх суть, класифікація та загальні риси.
- •14.Закони розвитку організації.
- •15.Середовище організації.
- •16.Життєвий цикл організації.
- •17.Поняття та класифікація функцій менеджменту.
- •18.Значення функцій менеджменту в діяльності організацій.
- •19.Функція планування. Поняття плану та види планування.
- •20.Принципи та організація процесу планування.
- •21.Методи планування.
- •22.Стратегічне планування.
- •23.Планування реалізації стратегії.
- •24.Процес контролю та оцінка стратегії.
- •25.Необхідність та суть бізнес-планування.
- •26.Структура бізнес-плану.
- •27.Тактичне (оперативне) планування.
- •28. Зміст організаційної функції в менеджменті.
- •29.Основи побудови організаційної структури.
- •30.Загальна характеристика бюрократичних організаційних структур.
- •31.Загальна характеристика адаптивних організаційних структур.
- •32.Лінійна організаційна структура, її особливості.
- •33.Функціональна організаційна структура, її особливості.
- •34.Лінійно-функціональна організаційна структура, її особливості.
- •35.Продуктова організаційна структура, її особливості.
- •36.Регіональна організаційна структура, її особливості.
- •37.Матрична організаційна структура, її особливості.
- •38.Програмно-цільова організаційна структура, її особливості.
- •39.Проектна організаційна структура, її особливості.
- •40.Проектування організаційних структур.
- •41.Реконструкція організаційних структур.
- •42.Суть і зміст мотивації.
- •43.Змістовні мотиваційні теорії.
- •44.Процесійні мотиваційні теорії.
- •45.Матеріальне стимулювання праці.
- •46.Нематеріальне стимулювання праці.
- •47.Зміст контролю як функції менеджменту.
- •48.Види контролю.
- •49.Процес контролю.
- •50.Удосконалення організації управлінського контролю.
- •51.Роль контролінгу та аудиту всистеміуправління.
- •4.Принципи управління.
- •Необхідність і суть управлінської діяльності.
- •Закони управління.
30.Загальна характеристика бюрократичних організаційних структур.
Всі організаційні структури можна поділити на 2 групи – бюрократичні та адаптивні.
Бюрократичні організації структури – характеризуються високим рівнем поділу праці, розвиненою ієрархією рівнів управління, наявністю численних правил і норм поведінки, які регулюють поведінку персоналу, незначною мобільністю, консерватизмом. Концепція бюрократії була сформована німецьким соціологом Максом Вебером.
До класу бюрократичних організаційних структур належить такі типи структур :
- лінійна
- функціональна
- лінійно-функціональна
- продуктова
- регіональна
Більшість характеристик бюрократичних організаційних структур добре підходять до великих промислових підприємств, всіх видів державних установ, підприємств торгівлі і сфери послуг, церковних, релігійних, військових, наукових організацій.
31.Загальна характеристика адаптивних організаційних структур.
Всі організаційні структури можна поділити на 2 групи – бюрократичні та адаптивні.
Адаптивні організації структури розробляються і впроваджуються з метою забезпечення можливостей реагувати на зміни зовнішнього середовища та впроваджувати новутехніку, технологію, розробку нової продукціїї.
Починаючи з 60р. XXст. деякі організації стикнулись проблемами, коли зовнішні умови їх діяльності швидко і бурхливо змінились, що переваги бюрократичних організацій структур починають ставати недоліками. Таким чином організації почали розробляти нові гнучкі типи організаційних структур – адаптивні.
Адаптивні організацій структур найкраще підходять для підприємств науково містких галузей, підприємств які розробляють нову продукцію і технологію. До класу адаптивних організаційних структур належать:
1. Матричні
2. Проектні
3. Програмно-цільові.
32.Лінійна організаційна структура, її особливості.
Лінійна організаційна структура управління відображає лінійні форми зв'язку між ланками управління. Весь комплекс функцій управління та вироблення управлінських рішень зосереджує лінійний менеджер, який відповідає за діяльність усього готелю (невеликого) або його структурних підрозділів (великого). Кожен підлеглий підрозділу безпосередньо підпорядковується лише одному керівникові — через нього надходять усі управлінські рішення. Вищий орган (керівник) не має права віддавати розпорядження обслуговуючому персоналу, оминаючи їхнього безпосереднього керівника, тобто реалізується принцип єдиноначальства. На цій основі створюють ієрархію системи управління, наприклад: "керівник дільниці — менеджер служби — директор підприємства". Окремі спеціалісти допомагають лінійному керівникові отримати й аналізувати інформацію, виробляти управлінські рішення, але самі вказівок та інструкцій керованому об'єктові не дають.
Лінійній структурі управління властива простота, чіткість, узгодженість дій виконавців, оперативність і водночас менша гнучкість в адаптації до мінливого ринку готельних послуг. Кожен керівник має широку повноту влади, але незначні можливості розв'язання проблем, ґрунтовані на глибоких спеціалізованих знаннях.
У досвіді управління лінійну організаційну структуру використовують насамперед у малих за розмірами закладах розміщення, що надають основні послуги та незначний обсяг додаткових (однорідний продукт) за відсутності широких зв'язків у кооперації.
Переваги таких структур:
1. Встановлення чітких і простих зв’язків між підрозділами.
2. Єдність і чіткість розпоряджень.
3. Узгодженість дій виконавців.
4. Підвищення відповідальності керівника за результатами діяльності очолюваного ним підприємства.
5. Оперативність у прийняті рішень.
6. Особиста відповідальність керівника за кінцеві результати діяльності очолюваного ним підрозділу.
Недоліки:
високі вимоги до керівника, який повинен мати різнобічні знання, досвід управління в різних сферах діяльності;
перевантаження інформацією безліч контактів з підлеглим;
відсутність спеціалістів окремих функцій управління.