30.Загальна характеристика бюрократичних організаційних структур.

Всі організаційні структури можна поділити на 2 групи – бюрократичні та адаптивні.

Бюрократичні організації структури – характеризуються високим рівнем поділу праці, розвиненою ієрархією рівнів управління, наявністю численних правил і норм поведінки, які регулюють поведінку персоналу, незначною мобільністю, консерватизмом. Концепція бюрократії була сформована німецьким соціологом Максом Вебером.

До класу бюрократичних організаційних структур належить такі типи структур :

- лінійна

- функціональна

- лінійно-функціональна

- продуктова

- регіональна

Більшість характеристик бюрократичних організаційних структур добре підходять до великих промислових підприємств, всіх видів державних установ, підприємств торгівлі і сфери послуг, церковних, релігійних, військових, наукових організацій.

31.Загальна характеристика адаптивних організаційних структур.

Всі організаційні структури можна поділити на 2 групи – бюрократичні та адаптивні.

Адаптивні організації структури розробляються і впроваджуються з метою забезпечення можливостей реагувати на зміни зовнішнього середовища та впроваджувати новутехніку, технологію, розробку нової продукціїї.

Починаючи з 60р. XXст. деякі організації стикнулись проблемами, коли зовнішні умови їх діяльності швидко і бурхливо змінились, що переваги бюрократичних організацій структур починають ставати недоліками. Таким чином організації почали розробляти нові гнучкі типи організаційних структур – адаптивні.

Адаптивні організацій структур найкраще підходять для підприємств науково містких галузей, підприємств які розробляють нову продукцію і технологію. До класу адаптивних організаційних структур належать:

1. Матричні

2. Проектні

3. Програмно-цільові.

32.Лінійна організаційна структура, її особливості.

Лінійна організаційна структура управління відображає лінійні форми зв'язку між ланками управління. Весь комплекс функцій управління та вироблення управлінських рішень зосереджує лінійний менеджер, який відповідає за діяльність усього готелю (невеликого) або його структурних підрозділів (великого). Кожен підлеглий підрозділу безпосередньо підпорядковується лише одному керівникові — через нього надходять усі управлінські рішення. Вищий орган (керівник) не має права віддавати розпорядження обслуговуючому персоналу, оминаючи їхнього безпосереднього керівника, тобто реалізується принцип єдиноначальства. На цій основі створюють ієрархію системи управління, наприклад: "керівник дільниці — менеджер служби — директор підприємства". Окремі спеціалісти допомагають лінійному керівникові отримати й аналізувати інформацію, виробляти управлінські рішення, але самі вказівок та інструкцій керованому об'єктові не дають.

Лінійній структурі управління властива простота, чіткість, узгодженість дій виконавців, оперативність і водночас менша гнучкість в адаптації до мінливого ринку готельних послуг. Кожен керівник має широку повноту влади, але незначні можливості розв'язання проблем, ґрунтовані на глибоких спеціалізованих знаннях.

У досвіді управління лінійну організаційну структуру використовують насамперед у малих за розмірами закладах розміщення, що надають основні послуги та незначний обсяг додаткових (однорідний продукт) за відсутності широких зв'язків у кооперації.

Переваги таких структур:

1. Встановлення чітких і простих зв’язків між підрозділами.

2. Єдність і чіткість розпоряджень.

3. Узгодженість дій виконавців.

4. Підвищення відповідальності керівника за результатами діяльності очолюваного ним підприємства.

5. Оперативність у прийняті рішень.

6. Особиста відповідальність керівника за кінцеві результати діяльності очолюваного ним підрозділу.

Недоліки:

• високі вимоги до керівника, який повинен мати різнобічні знання, досвід управління в різних сферах діяльності;

• перевантаження інформацією безліч контактів з підлеглим;

• відсутність спеціалістів окремих функцій управління.