21.Методи планування.

Балансовий метод–зв'язок ресурсів або джерел надходження з напрямами їх використання (потребами) з допомогою балансових таблиць.

Нормативний метод – планування полягає в тому що планові завдання розробляються на основі норми використання ресурсів на одиницю кінцевого результату. Є такі види норм: індивідуальні, групові, натуральні (використовуються в матеріальних ресурсах), вартісні, часові (затрати робочого часу на конкретну операцію).

Математично-статистичний – у цьому методі використовується:

- метод кореляції – виявляють залежність між різними величинами.

- метод лінійного програмування – це вирішення системи рівнянь та нерівностей, які дозволяють визначити оптимальне співвідношення між різними плановими величинами;

- метод екстраполяції – проекція минулих тенденцій у майбутнє;

- метод математичного моделювання – складання складних нелінійних математичних моделей.

Програмно-цільовий базується на складання цільових норм. Цільова програма - це сукупність організацій технічних, соціальних, та інших заходів. Вирішують проблеми та завдання які не є профільними для даного підприємства.

Дані програми можуть містити наступні положення:

1. опис проблеми, причини її виникнення;

2. цілі та підцілі діяльності (дерево цілей);

3. перелік конкретних кроків для вирішення проблеми із зазначенням ресурсів, термінів, виконавців;

4. джерела надходження ресурсів для реалізації цих цілей.

22.Стратегічне планування.

Стратегічне планування – це спосіб прогнозування майбутніх проблем і можливостей організації що виступають для керівництва засобом складання планів на тривалий термін а також основою для прийняття рішень.

Основні етапи стратегічного планування:

1) встановлення чи формування місій організацій – місія – це основне призначення організації, причина її існування.

2) визначення цілей організації – ціль – це той кінцевий бажаний стан чи результат, якого організація прагне досягти в майбутньому. Цілі визначають суть розвитку організації, основні напрями діяльності.

Цілі можна класифікувати за різними ознаками:

- за рівнем прийняття: стратегічні, тактичні, оперативні.

- за терміном реалізації: коротко-, середньо- та довгострокові.

- за змістом: технічні, оперативні, виробничі, маркетингові.

3) оцінка та аналіз зовнішнього середовища – при оцінці зовнішнього середовища важливо визначити можливості, які середовище може перед вами відкрити, і визначити загрози, які від нього надходити.

4) управлінські дослідження сильних та слабких сторін організації – при дослідження сильних і слабких сторін організації детально треба зупинитись на аналізі фінансів, виробництва, бухгалтерського обліку, маркетингу, стимулювання праці працівників.

5) аналіз стратегічних альтернатив полягає у виборі можливих альтернатив, варіантів, стратегій розвитку організації

- стратегія обмеженого зростання

- стратегія великого зростання

- стратегія скорочення

- стратегії які передбачають комбінацію певних попередніх стратегій.

6) вибір стратегій – залежит від наступних чинників: 1) рівень ризику 2) вплив на теперішній результат попередніх стратегій 3) час та фактори зовнішнього і внутрішнього середовища 4) цілі, мета стратегії.

7) реалізація стратегій – здійснюється за двома напрямами:

- адміністративний: охоплює тактику (розробляється у вигляді короткострокової стратегії і приймається для того щоб полегшити реалізацію основної стратегії), політику (загальне правило для дій та прийняття рішень), процедуру (дія, яку потрібно здійснити в конкретний момент часу і в конкретній ситуації) і правила (це те, що треба здійснити у специфічній ситуації).

- економічний напрям включає такі складові: 1) формування бюджету, формування системи економічних показників, 3) управління за цілями (формування чітких цілей для менеджера кожної ланки, які повинні привести до реалізації основної цілі)

8) оцінка стратегій – здійснюється на основі одержаних результатів та на основі порівняння досягнутих результатів з встановленою місією та цілями.