27.Е. Канетті про класифікацію людини-маси за змістом афектів.

Головна ідея теорії масової поведінки Кінетті в праці „маса і влада”. Масу утв. розрядка, тобто момент, коли всі, хто належить до маси звільняються від відмінностей і відчувають себе рівними. Основні риси маси:

• манія руйнування

• манія переслідування (маса є роздратованою стосовно тих, кого визначили її ворогами)

Характеристика маси:

• прагнення зростати

• панування рівності в середині маси

• любов до щільності

• потреба у визначення напряму свого руху.

За ознакою зростання виділяють:

• відкриту масу - вільно віддається прагненню зростати

• закриту масу – церква, армія

За ознакою рівності і щільності:

• ритмічна – тобто співпадають

• завмерла – головна – рівність

За потребою у визначені напряму руху:

• швидка – політична, або війскова

• повільна – релігійна

За змістом масових афектів:

• маса переслідування – виникла в силу наявності мети, що може бути швидко досягнута

• маса втечі – виникла в наслідок загальної загрози

• маса заборони – виникла в наслідок того, коли люди не бажають робити те, що до цього часу вони робили поодинці (страйк).

• Маса перетворення (обернення) – утв. там, де більшість людей виступає проти тих, хто до цього часу віддавав їм накази

• Світова маса

Масовий кристал – це маленькі жорсткі групи людей, що мають чітко визначені межі, високу стійкість служать для збереження мас. Риси:

• єдність в таких групах важливіша за їх величину

• життя людини поза їх кристалом позбавлена сили (монахи і війскові)

Масовий символ – колективні єдності, що утворені не людьми, але сприймаються як маси – символічно заміщають масу в міфах, піснях, промовах, і тому здатні викликати і підсилювати масові настрої і відповідні тенденції в їх поведінці (зерно, ліс, дощ, пісок, вітер, море, вода).

28.Московічі про завдання, коло проблем та структуру масово-психологічної теорії соціально-політичного управління.

теорія має виробити певні правила поєднання засобів навіювання та переконуючого впливу на людську свідомість з політикою та можливістю засобів комунікації з тим, щоб навчити правлячі верстви населення змішувати особистості та групи в одну масу, організовувати її, використовуючи особливості її психології, для вирішення певних суспільно-політичних проблем. Перше коло проблем охоплює шляхи розробки та використання засобів змішування поодиноких індивідів в однорідну масу як розробку всього сучасного пропагандистського інструментарію, який покликаний дестабілізувати, зруйнувати критичність розуму, апелюючи, відтворюючи та посилюючи ірраціональні складові людської психіки. Теорія масової поведінки має здійснити класифікацію цих засобів та виробити практичні рекомендації щодо їх застосування у тих чи інших суспільно-політичних ситуаціях.

Друге коло проблем охоплює з'ясування шляхів організації маси з урахуванням особливості її поведінки, а саме: люди об'єднуються у всезагальній переконаності, ідентифікуючи себе з персоною, яка позбавляє їх самостійності. Стосунки між масою і такою персоною помічені фактом асиметрії ірраціонального і раціонального, яка має три аспекти: 1) раціональне мислення та практика, що з ним пов'язана, обмежуються управлінням речами, а керівництво людьми та політична влада загалом базуються на віруваннях і впливових ідеях, які втілюються у певній догматичній релігії й у такій формі слугують меті організації маси;

2) «розгерметизація» емоційних сил маси в кризових ситуаціях;

3) влада загалом здійснюється шляхом впливу на психологію керованих.

Врахування цих аспектів, вважає С. Московічі, дозволяє раціоналізувати використання ірраціональної сутності мас шляхом перетворення аморфної їх структури на структуру, що зосере­джується навколо однієї людини — вождя. Влада останнього базується на спокушанні людини-маси за допомогою слів та інсценувань, які мають зворушити, схвилювати, сконструювати деякий ілюзорний світ, який повинен надихати людину-масу у досягненні проголошеної вождем мети.