24. Поясніть механізм взаємодії платіжного балансу та курсу національної валюти

Валютний ринок реагує на стан ПБ зміною курсу валюти. Зазвичай після офіційного повідомлення про зростаючому дефіциті поточного балансу відбувається падіння курсу національної валюти, тому з одного боку збільшується пропозиція національної валюти за кордоном і зменшується попит на неї, з іншого боку - відбувається збільшення попиту на іноземну валюту в даній країні

Однак можуть бути ситуації, при яких дефіцит торгового балансу і балансу поточних операцій супроводжується підвищенням курсу національної валюти. Така ситуація в 80-х роках склалася в США в результаті переплетення низки чинників, як внутрішніх, так і зовнішніх. При швидко зростаючому дефіциті поточного балансу, курс долара підвищувався, тому діяв ряд чинників, що викликали його зростання.

Ситуація в Україні і проблеми, пов'язані з гострим дефіцитом ПБ і низьким курсом гривні багато в чому такі ж як і в групі економічно відсталих країн. Відтік капіталу з України, відсутність відповідних умов для того, щоб іноземні інвестори активно вкладали капітал в економіку України, з одного боку, хронічна недостатність резервів іноземної валюти, що спонукує включати друкарський верстат і призводить до зростаючої інфляції та знецінення гривні, з іншого, вкрай утрудняє рішення завдання зміцнення національної валюти і скорочення зовнішнього боргу без залучення коштів міжнародних фінансових організацій і позик від урядів різних країн.

Незважаючи на те, що в Україні є вагомі переваги в порівнянні з іншими державами, для вкладення іноземного капіталу - вигідне географічне положення, місткість внутрішнього ринку, досить багаті природні ресурси, кваліфікована і «дешева» робоча сила - обсяг іноземних інвестицій у 3-7 разів менше порівняно з країнами Східної Європи. Українське інвестиційне поле все ще вважається несприятливим: відсутність правової бази, гра з оподаткуванням, недобросовісна конкуренція, організована злочинність, корупція і здирство, коли чиновники і мафія діють заодно і важко помітні, відсутність права приватної власності на землю для іноземного інвестора та ін Без подолання цих перепон, негараздів і суперечностей неможливо створити сприятливий інвестиційний клімат та зменшити дефіцит ПБ, стабілізувати валютний курс.

Таким чином, політика виходу з кризи заборгованості і підвищення інтернаціональної вартості валюти повинна враховувати специфіку України. Так як причини заборгованості, інфляції і низького курсу гривні лежать не тільки і не стільки в сфері обігу, скільки у виробництві, головним завданням економічної політики повинна бути вироблення заходів, спрямованих на подолання спаду виробництва, відновлення загальної рівноваги економіки, структурну перебудову.

25. Які труднощі виникають перед грошово-кредитним регулюванням відкритої економіки?

Недоліки кредитно-грошової політики:1. В антициклічному кредитно-грошовому регулюванні існує ефект витіснення. Він характерний і для політики "дешевих" і "дорогих" грошей. ЦБ проводить в умовах спаду політику дешевих грошей, що викликає ріст економічної активності, і її результатом виявляється збільшення попиту на гроші. Це призводить до підвищення процентних ставок і обмеження капіталовкладень. Здійснюючи політику дорогих грошей, ЦБ зменшує попит, стримує капіталовкладення. Це зменшує економічну активність, і через певний час процентні ставки почнуть знижуватися, створюючи стимули для інвестицій. 2. Якщо політика дорогих грошей фактично цілком залежить від ЦБ, то політика дешевих грошей визначається поведінкою комерційних банків, які можуть не збільшувати позичок і грошової пропозиції на основі збільшення надлишкових резервів. Населення також може не підвищити попит на кредит навіть при низьких процентних ставках. 3. Зміна швидкості обігу грошей може знизити ефект кредитно-грошової політики, оскільки вона знаходиться в оберненій залежності від грошової пропозиції. Отже, політика дешевих грошей може нейтралізуватися уповільненням грошового обігу, а політика дорогих грошей – його прискоренням. 4. Кредитно-грошова політика значною мірою залежить від попиту на інвестиційні товари, що, визначається не тільки процентною ставкою, але й наявністю вільних потужностей, очікуваним прибутком, цінами на ресурси, тобто обставинами, що не залежать від прямого впливу кредитно-грошової політики. 5. Однією з проблем є неможливість стабілізувати одночасно процентну ставку і грошовий обіг. коли ЦБ стабілізує процентну ставку, тоді потрібно збільшувати грошову пропозицію, щоб не допустити підвищення ставки, і навпаки. З іншого боку, якщо ЦБ прагне стабілізувати грошовий обіг, то він повинен маневрувати процентною ставкою, підвищуючи її в період інфляції, і знижувати її у фазі спаду.