- •1. Розкрийте місце і роль економічних відносин в системі суспільних відносин
- •2. Сформулюйте основні положення філософії к. Маркса і ф. Енгельса.
- •1. Розкрийте та проаналізуйте основні форми суспільної свідомості.
- •1. Розкрийте зміст праці, Сковороди г.С. «Розмови п’яті подорожніх про істинне щастя в житті»:
- •2. Сформулюйте гегелівське розуміння сутності історичного процесу (праця «Філософія історії»).
- •Б) Автором твору «Екзистенціалізм – це гуманізм» є ж.П. Сартр
- •1. Розкрийте та проаналізуйте основні концепції походження та еволюції людини в історії філософії.
- •2. Визначте поняття «абсолютна істина».
- •1. Розкрийте сутність відчуженя та проаналізуйте його сучасні прояви.
- •2. Визначте поняття «об’ективна істина».
- •1. Розкрийте сутність закону взаємопереходу кількісних та якісних змін і проаналізуйте його значення для розвитку сучасного світу.
- •1. Розкрийте відмінності філософії пізнання р.Декарта та ф.Бекона.
- •2. Назвіть історичні типи світогляду та дайте визначення кожному з них.
- •1. Розкрийте основні положення твору ж.П. Сартра „Екзистенціалізм – це гуманізм”
- •2. Визначте поняття «суспільна психологія».
- •1. Розкрийте історичні форми діалектики.
- •2. Сформулюйте основні глобальні проблеми людства.
- •1. Розкрийте основні рівні та форми пізнання.
- •1. Розкрийте сутність сучасної світової цивілізації та проаналізуйте її характерні особливості та протиріччя.
- •2. Визначте сутність науково-технічної революції.
- •1. Розкрийте сутність основних філософських концепцій походження та існування релігії.
- •Традиціоналістична теорія
- •Теїстична теорія
- •1. Розкрийте сутність закону заперечення заперечення та проаналізуйте його значення для розвитку сучасного світу.
- •2. Визначте структуру свідомості
- •1. Розкрийте основні ідеї твору Рене Декарта «Міркування про метод» та обгрунтуйте її роль у розвитку теорії пізнання.
- •2. Визначте національне та загальнолюдське в культурі.
- •1. Розкрийте основні концепції та історичні типи цивілізацій.
- •2. Сформулюйте основні функції філософії.
- •1) Розкрийте сутність філософських уявлень про мораль в історії філософії
- •2) Дайте визначення продуктивним силам та виробничим відносинам.
- •1) Розкрийте основні концепції походження та сутності свідомості. Проаналізуйте співвідношення онтогенезу та філогенезу.
- •1. Розкрийте основні ідеї твору п. Юркевича «Серце і його значення в духовному житті людини за вченням слова Божого»
- •2. Сформулюйте загрози майбутнього, про які йдеться в праці е. Тоффлера «Футурошок».
- •2) Дайте визначення понять «індивідуальність» та «особистість
- •2. Визначте основні ознаки Античної філософії.
- •1. Розкрийте основні положення твору Аристотеля «Метафізика».
- •2. Назвіть історичні типи діалектики.
2. Назвіть історичні типи діалектики.
1. Антична (стихійна, натуралістична). Представники: Сократ, Платон, Арістотель, школа атомістів (Левкіпп, Демокріт, Епікур), Елейська школа (Зенон, Елейський)
«Пошук загального-начала начал» Сократ:
- технологія «границь» - звести все до одного загального виду
- індукція, дедукція
«Діалектичне тлумачення процесів» Зенон
Арістотель:
- вчення про категорії як початок і основу всьому
2. Гегелівська діалектика (об’єктивно-ідеалістична):
- Джерело будь-якого розвитку знаходиться в саморозвитку поняття, тобто має духовну основу
- розум всюди зустрічаються із суперечністю. Суперечність це не анатомія, а нормальна праця розуму
- всі істини проблеми проявляються у формі суперечності
3. Марксистська діалектика (матеріалістична). Представники: К.Маркс, Ф.Енгельс, В.Ленін.
К.Маркс відкинув абстрактно-філософське тлумачення дійсності, які притаманні діалектиці Гегеля і поставив питання про вироблення інтегрального бачення розвитку наукового пізнання та історичного процесу.
Ф. Енгельс засновник діалектики матеріалізму як всезагальної функції, яка охоплює природу, суспільство.
А) Простір є форма координації співіснуючих об’єктів, станів матерії. Вона полягає в розташуванні об’єктів один поза одним, що зумовлює їх знаходження в певних якісних відношеннях.
Б) Суб’єктивний ідеалізм є формою ідеалізму, який визнача першооснову буття у свідомості суб'єкта.