- •1. Розкрийте місце і роль економічних відносин в системі суспільних відносин
- •2. Сформулюйте основні положення філософії к. Маркса і ф. Енгельса.
- •1. Розкрийте та проаналізуйте основні форми суспільної свідомості.
- •1. Розкрийте зміст праці, Сковороди г.С. «Розмови п’яті подорожніх про істинне щастя в житті»:
- •2. Сформулюйте гегелівське розуміння сутності історичного процесу (праця «Філософія історії»).
- •Б) Автором твору «Екзистенціалізм – це гуманізм» є ж.П. Сартр
- •1. Розкрийте та проаналізуйте основні концепції походження та еволюції людини в історії філософії.
- •2. Визначте поняття «абсолютна істина».
- •1. Розкрийте сутність відчуженя та проаналізуйте його сучасні прояви.
- •2. Визначте поняття «об’ективна істина».
- •1. Розкрийте сутність закону взаємопереходу кількісних та якісних змін і проаналізуйте його значення для розвитку сучасного світу.
- •1. Розкрийте відмінності філософії пізнання р.Декарта та ф.Бекона.
- •2. Назвіть історичні типи світогляду та дайте визначення кожному з них.
- •1. Розкрийте основні положення твору ж.П. Сартра „Екзистенціалізм – це гуманізм”
- •2. Визначте поняття «суспільна психологія».
- •1. Розкрийте історичні форми діалектики.
- •2. Сформулюйте основні глобальні проблеми людства.
- •1. Розкрийте основні рівні та форми пізнання.
- •1. Розкрийте сутність сучасної світової цивілізації та проаналізуйте її характерні особливості та протиріччя.
- •2. Визначте сутність науково-технічної революції.
- •1. Розкрийте сутність основних філософських концепцій походження та існування релігії.
- •Традиціоналістична теорія
- •Теїстична теорія
- •1. Розкрийте сутність закону заперечення заперечення та проаналізуйте його значення для розвитку сучасного світу.
- •2. Визначте структуру свідомості
- •1. Розкрийте основні ідеї твору Рене Декарта «Міркування про метод» та обгрунтуйте її роль у розвитку теорії пізнання.
- •2. Визначте національне та загальнолюдське в культурі.
- •1. Розкрийте основні концепції та історичні типи цивілізацій.
- •2. Сформулюйте основні функції філософії.
- •1) Розкрийте сутність філософських уявлень про мораль в історії філософії
- •2) Дайте визначення продуктивним силам та виробничим відносинам.
- •1) Розкрийте основні концепції походження та сутності свідомості. Проаналізуйте співвідношення онтогенезу та філогенезу.
- •1. Розкрийте основні ідеї твору п. Юркевича «Серце і його значення в духовному житті людини за вченням слова Божого»
- •2. Сформулюйте загрози майбутнього, про які йдеться в праці е. Тоффлера «Футурошок».
- •2) Дайте визначення понять «індивідуальність» та «особистість
- •2. Визначте основні ознаки Античної філософії.
- •1. Розкрийте основні положення твору Аристотеля «Метафізика».
- •2. Назвіть історичні типи діалектики.
1. Розкрийте сутність основних філософських концепцій походження та існування релігії.
Проблема виникнення релігії дуже важлива для повного розуміння її суті і значення. Якщо ми хочемо досконало знати якесь явище чи річ, ми неодмінно поставимо питання: звідки, чому, як і коли вони виникли і, лише одержавши відповідь на запитання, ми здобудемо знання про це явище. Це стосується і релігії.
Але з точки зору переважної більшості віруючих і значної частини духовенства, яке не вдається у богословські тонкощі, питання провиникнення релігії не має сенсу: релігію Бог дарував людству, причому саме ту, яку сповідують ці віруючі, релігія вічна і незмінна, саме їх релігія істинна і не потребує пояснення її походження. Та вже існує загальновизнана історія релігій, яка фіксує початок кожної із них. Ми знаємо майже в дрібних деталях процес формування ісламу, який відбувався на початку XIІ століття, коли вже історію записували. Докладно відомо і започаткування християнства. Значно менше ми знаємо про виникнення буддизму, адже йому більш ніж дві з половиною тисячі років.
Релігія дуже складне явище духовного життя суспільства, вона виникла в складних умовах становлення людства, створення ним цивілізації. Відбувалось це внаслідок дії різних причин, а не якоїсь однієї, притому ж в складних, змінних умовах. Перш за все, слід звернути увагу на те, що релігія соціальна за своєю природою, зв'язана з соціальним життям суспільства, з його соціальними умовами, з їх змінами.
Спроби знайти, так би мовити, земні витоки релігії сягають в далеку стародавність. Ще в 5 ст. до н. е. Кригій (біля 460 — 403 рр. до н.е.) висловив думку, що релігія є вигадкою законодавців. Він поклав початок політико-державній гіпотезі виникнення релігії. Цю точку зору поділяв Лактацій (приблизно 250 — 325 рр. до н.е.), який називав засновником релігії другого легендарного царя Риму – Нуму Помпілія.
Традиціоналістична теорія
Ця точка зору на походження релігії полягає в тому, що релігію відкрив першим людям сам Бог безпосередньо. В християнстві ця концепція виглядає як біблійна оповідь про спілкування перших людей, Адама і Єви, в раю з Богом, а також надприродні контакти з Богом Мойсея та інших біблійних персонажів. Цей варіант традиціоналізму відкидає будь-які звернення до будь-якої аргументації, тим більше наукового характеру. Він ґрунтується лише на беззастережній вірі.
Теїстична теорія
Ця теорія походження релігії з суті самого теїзму. Теїзм визнає буття Бога як істоти принципово протилежної світові кінчених речей і явищ, істоти абсолютної, необмеженої, що вище і людини, і природи; тобто надлюдської і надприродної, живої і особистої, що володіє всіма духовними досконалостями і існує попереду всього і є джерелом всього, отже і релігії. Існує ряд варіантів теїстичної концепції, але всі вони єдині в основному — релігія є наслідком божественного одкровення на певному етапі духовного розвитку людства. Цілком зрозуміло, що ця концепція виходить з беззастережного визнання Бога.
При розгляді проблем походження релігії виникає питання про те, в яких богів вірили на початку релігії люди? В залежності від характеру і складу ієрархічної побудови системи надприродних істот, якою оперує кожна релігія без винятку, в релігієзнавстві виділяють два типи релігій: монотеїстичні і політеїстичні.
Монотеїстичні релігії – це такі, які будуються на визнанні одного, єдиного Бога; інші надприродні істоти (ангели, святі, пророки тощо) – це посередники між Богом і людьми.
Політеїстичні релігії в своїй ієрархії мають певну, навіть значну кількість богів різних рангів і ваги, з своїм колом прав і обов'язків, сферою управління і діяльності.
Існує ще (мне явище в ієрархічній оцінці богів: звичайно з великої кількості богів не виділявся жоден, але в міру потреби, коли віруючий звертавсь до якогось бога, він оцінювався на той час як головний. Це явище дістало назву генотеїзму.
Релігійна філософія представлена різними течіями.
Людину неотомізм розуміє як єдність душі та тіла. Прагнучи до блага, особа набуває інтелектуальних, моральних і теологічних чеснот, на становлення яких і має бути орієнтоване суспільне життя. Історичний процес, за неотомізмом, підкоряється божественному провидінню. Неотомізм дедалі ширше розглядає проблеми суспільства, людини, науки. Це одна із специфічних рис оновлення релігійної думки.
Протестантизм (з лат. протестуючий) – різновид християнства (після православ’я і католіцизму). Розвиваючись, протестантська ф-ія набувала різних форм.В першій половині 20 ст. виникла протестантська “теологія кризи”, яка включала:
“Діалектична теологія” Барта – джерело віри є Бог, який породжує цю віру через одкровення ( віра – діалог між Богом і людиною, але ций діалог можливий лише через Христа чи пророків, духовенство. Проблема людини через призму гріховності
“Екзистенціальна теологія” Тілліха – доводить тісний зв’язок між Богом і людиною. Спираючись на ф-ію екзистенціалізму,виводиться необхідність релігії з потреби особистості подолати “екзистенціальний страх”. Лише релігія надає людині мужності. Основна хар-ка людини – релігійність. Ідеал – принцип гармонії релігії та культури.
“Деміфологізоване християнство” Бультмана, – спосіб передачі віровчення через біблейські міфи застарів, для подолання цієї кризи необхідно деміфологізувати християнське вчення, воно має бути антропологічним, екзистенціальним. Для людини Бог існує в свідомості, саме Бог визначає людське існування, екзистенцію. Це існування буває справжнім (з вірою) та несправжнім ( без віри)
“Безрелігійне християнство” Бонхьоффера – людство очікують часи повної відсутності релігії (“повноліття” світу, коли людина вирішує проблеми сама , без Бога) Для Бонхьоффера християнство – це вчення, яке здатне перебудувати земне життя людей і яке реалізується в поведінці людей. Зразок такої поведінки – Ісус Христос. На його думку, Ісус закликав не до нової релігії, а до нового життя.
2. Субстанція — незмінна першооснова всього сущого. Згідно з уявленням прихильників субстанційної моделі світу С. породжує всі явища світу і є їх об'єднуючим началом. Матеріалісти вважали субстанцією матерію, ідеалісти — Бога.
А Заперечення заперечення — один з основних принципів діалектики Гегеля, який полягає в тому, що друге заперечення (синтез) знімає протилежності тези і антитези.
Б. Поняття «невидима рука ринку» у науковій обіг ввів… Адам сміт
ВАРІАНТ № 18