2. Сформулюйте основні глобальні проблеми людства.

Проблемы, стоящие перед человечеством, можно разделить на глобальные и локальные. Глобальные — это проблемы, существующие в масштабах всего земного шара. Локальные — существующие в пределах региона. Основные глобальные проблемы современности связаны с перспективами взаимоотношения человечества с природой Земли и ближнего космоса в ходе как мирного развития так и в результате глобального военного конфликта. Перечислим и коротко сформулируем самые важные из глобальных проблем.

1. Проблема урбанизации. Рост городов и населенных пунктов привел к существенным перестройкам лика Земли, сокращению числа одних видов, росту численности — других, в том числе вредных для человека и народного хозяйства. Каким способом удасться скомпенсировать эти нарушения?

2. Проблема демографического кризиса. Сущность проблемы состоит в том, приведет ли дальнейший рост населения к необратимым разрушительным последствиям для человечества и биосферы ?

3. Проблема сырьевого кризиса. Здесь суть проблемы — приведет ли рост использования сырья (как органического так и минерального) к его исчерпанию?

4. Проблема энергетического кризиса — не будут ли исчерпаны в результате научно-технического прогресса и экстенсивного развития производства все доступные для человечества источники энергии?

5. Проблема экологического кризиса — может ли рост человечества и научно-технической прогресс необратимо разрушить биосферу Земли?

Существует ряд других глобальных проблем, являющихся составными частями перечисленных — проблема глобального потепления, разрушения озонового слоя, распространение особо опасных заболеваний и т.д.

А) Філософів, які сумніваються або заперечують можливість досягнути істинного знання називають......агностиками.

Б) Волюнтаризм – це таке відношення особи до об’єктивних закономірностей, при якому воля є першоосновою і творцем дійсності, основним фактором у психічному житті людини всупереч розумові; соціально-політична діяльність, яка, нехтуючи об'єктивними законамиісторичного розвитку, керується суб'єктивними бажаннями й довільними рішеннями осіб, які її здійснюють.

Білет № 15

1. Розкрийте основні рівні та форми пізнання.

Пізнання — процес цілеспрямованого, активного відображення дійсності в свідомості людини, зумовлений суспільно-історичною практикою людства. Виділяють 2 рівні пізнання: чуттєве пізнання (емпіричний рівень) та раціональне пізнання.

Чуттєве пізнання є безпосереднім відображенням у свідомості людини зовнішніх властивостей предметів об'єктивного світу, завдяки роботі зорового, слухового, смакового та інших аналізаторів нервової системи.

Формами чуттєвого пізнання є відчуття, сприйняття , уявлення.

Відчуття — відображення зовнішніх властивостей предметів об'єктивного світу, яке виникає внаслідок їх впливу на органи чуття і збудження нервових центрів кори головного мозку. Відчуття — вихідний пункт пізнання, найпростіший його елемент.

Сприйняття — відображення зовнішності предметів об'єктивного світу. На відміну від чуттів, у яких відображаються окремі властивості предметів, сприйняття дає інформацію про об'єкт у його цілісності при безпосередньому впливі цього об'єкта на органи чуття. Об'єктивною основою сприйняття як цілісного образу є єдність різних властивостей об'єкта, існуючого незалежно від свідомості людини.

Уявлення — це відтворений у пам'яті образ зовнішності предметів, які раніше сприймалися. Оскільки уявлення містять у собі моменти узагальнення, то їх розглядають як перехідну ланку від чуттєвого до раціонального пізнання.

Раціональне пізнання найбільш повно й адекватно виражене в мисленні.

Мислення — активний процес узагальнення й опосередкованого відображення дійсності, який забезпечує розгортання на основі чуттєвих даних закономірних зв'язків цієї дійсності та вираження їх у системах понять. виділяють два основні рівні мислення — розсудок і розум.

Розсудок — початковий рівень мислення, де оперування абстракціями відбувається в межах певної незмінної, наперед заданої схеми.

Розум — вищий рівень раціонального пізнання, якому властиві творче оперування абстракціями та рефлексією, спрямованість на усвідомлення власних форм та передумов, самопізнання.

Основними формами раціонального (логічного) пізнання є поняття, судження та умовиводи.

Поняття — форма мислення, яка відображає загальні історичні зв'язки, сутнісні ознаки явищ, поданих у їх визначеннях.Поняття, як і уявлення, відображають предмети з їх ознаками. Проте в уявленні відображається один предмет, а в понятті — множина, в понятті — загальні, істотні, внутрішні та необхідні ознаки, а в уявленні, як правило, — одиничні, неістотні, зовнішні, випадкові. Поняття мають лише люди, а уявлення — і тварини.

Судження — форма мислення, в якій щось стверджується і яка є або істинною, або хибною. Судження — форма мислення, яка відображає явища, процеси дійсності, їх зв'язки.

З понять та суджень складається умовивід, який є рухом від одних понять до інших і відображає процес отримання нових результатів у пізнанні. Умовивід — форма мислення, завдяки якій з попередньо здобутого знання з одного чи декількох суджень виводиться нове знання теж у вигляді судження.

2. Дайте визначення діалектичній та метафізичній концепціям розвитку.

Діалектична концепція розвитку полягає в тому, що розпиток тлумачиться як боротьба протилежностей, стрибкоподібний перехід кількості у якість і навпаки та як рух за спіраллю. Метафізики сприймають розвиток як результат. божественного першопоштовху, як збільшення або зменшення, тобто як чисто кількісній процес та як рух по замкненому колу.

З точки зору метафізики як концепції розвитку і методу пізнання старе повністю відкидається новим, оскільки вони є протилежностями, котрі виключають одна одну.

Діалектичний погляд - розвиток включає в себе і старе, тобто все те, що необхідне для дальшого розвитку нового.

Діалектика бачить джерело розвитку у наявності внутрішніх протиріч, метафізика - у зовнішніх факторах.

А) Знання – це…сила (Ф.Бекон)

Б) Свідомість – це ..здатність людини відображати світ в ідеальних образах.

Білет №16