- •Історія розвитку баз даних
- •2.Перспективи розвитку систем управління базами даних.
- •Перспективи розвитку систем управління базами даних
- •Основні поняття та визначення бд
- •Архітектура бази даних. Фізична та логічна незалежність
- •5. Поняття інформаційно-логічної моделі
- •Етапи життєвого циклу бази даних
- •Основні функції субд
- •Типова організація сучасної субд
- •Класифікація моделей даних
- •11.Ієрархічна модель даних.
- •12.Моделі засновані на інвертованих списках.
- •13.Реляційні бази даних.
- •14.Основні оператори реляційної алгебри.
- •15. Основні елементи er-моделі
- •16. Основні етапи побудови логічної моделі
- •17. Таблиці, унікальність і ключі
- •18. Зовнішні ключі і домени
- •1. Цілісність сутностей
- •2. Цілісність значень
- •21. Перша нормальна форма
- •22. Друга нормальна форма
- •23. Третя нормальна форма
- •Четверта нормальна форма
- •Нормальна форма Бойса-Кодда (нфбк)
- •П’ята нормальна форма
- •Кодування та набори сортування в sql
- •Тема 3. Створення таблиць
- •1. Команда створення таблиці.
- •2. Заборона значення null за допомогою обмеження not null
- •Властивість identity оператора create table
- •Обмеження primary key оператора create table
- •Обмеження foreign key оператора create table
- •Обмеження unique оператора create table
- •Обмеження check оператора create table
- •Обмеження default оператора create table
- •Вказівка стовпців в операторі select
- •42.Використання арифметичних операторів в запиті на вибірку даних
- •43.Використання директиви group by
- •44.Об'єднання результатів запиту за допомогою директиви union
- •45.Використання строкових функцій
- •46.Використання числових функцій
- •47.Додавання даних до таблиці за допомогою оператора insert
- •48.Використання та синтаксис оператора replace
- •49.Використання оператора update
- •50.Видалення даних в sql
2.Перспективи розвитку систем управління базами даних.
Цей етап характеризується появою нової технології доступу до даних - Інтернет.
Основна відмінність цього підходу від технології клієнт-сервер полягає в тому, що відпадає необхідність використання спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення. Для роботи з видаленою базою даних використовується стандартний браузер Інтернету, наприклад Microsoft Internet Explorer, і для кінцевого користувача процес звернення до даних відбувається аналогічно ковзанню по Всесвітній Павутині.
При цьому вбудований в завантажуваний користувачем HTML-сторінки код, написаний зазвичай на мові Java, Java-script, Perl і інших, відстежує всі дії користувача і транслює їх в низькорівневі SQL-запити до бази даних, виконуючи, таким чином, ту роботу, якій в технології клієнт-сервер займається клієнтська програма.
Прості завдання обробки даних, не пов'язані зі складними алгоритмами, що вимагають узгодженої зміни даних в багатьох взаємозв'язаних об'єктах, досить просто і ефективно можуть бути побудовані за даною архітектурі. У цьому випадку для підключення нового користувача до можливості використовувати дане завдання не потрібна установка додаткового клієнтського програмного забезпечення. Однак алгоритмічно складні завдання рекомендується реалізовувати в архітектурі "клієнт-сервер" з розробкою спеціального клієнтського програмного забезпечення.
Перспективи розвитку систем управління базами даних
Традиційною архітектурою багатокористувацьких систем, яка склалася до появи ПК, вважалася схема, при якій один потужний комп'ютер з єдиний ¬ тиментом процесором був з'єднаний з декількома користувацькими терміналами, що не мають для зберігання та обробки даних власних ресурсів. Системи розподіленої обробки даних будувалися на мультипрограмних операційних систе ¬ мах і використовували централізоване зберігання БД на пристроях зовнішньої памяти центральної ЕОМ і термінальний багатокористувацький режим доступу до неї. СУБД і додатки також розташовувалися на центральній ЕОМ.
Першою системою, що працює в многопользовательском режимі, була СУБД SYSTEM R, розроблена фір ¬ мій IBM. У ній були реалізовані основні принципи синхронізації, які застосовуються при розподілений ¬ ної обробці даних, які досі є базисними практично у всіх комерційних СУБД.
У цей період відбувалися значні коливання в обчислювальних ресурсах і схемах їх застосування, використовуваних для зберігання і обробки інформації. Спостерігалися й окремі тенденції в цих коливаннях: DownSizing - децентралізація; UpSizing - централізація; RightSizing - визначення розміру та схеми відповідно з реальною ситуацією.
Перша тенденція була викликана до життя рухом від окремих mainframe-систем до відкритих рас ¬ пределеніе системам, що використовують мережі персональних комп'ютерів і призвела до більш ефективним, з точки зору експлуатаційних витрат системам.
Зустрічний, по відношенню до тільки що розглянутої тенденції, процес відбувався практично паралельно з першим і був обумовлений бурхливим розвитком пер ¬ персональні комп'ютерів, появою локальних мереж.
Однак рано чи пізно зустрічні процеси повинні були погасити в деякій мірі амплітуду подібних коливань. В результаті цього панівне становище повинна була зайняти тенденція створення інформаційних систем на такий плат ¬ формі, яка точно відповідала б її масштабами і завданням.
У сучасному світі всі зазначені на малюнку технології використання баз даних мають своє право на життя. Різні режими можуть бути реалізовані в межах однієї і тієї ж організації і навіть на одному і тому ж комп'ютері.
Найбільш часто згадуються в відповідній літературі в цьому плані два типи технологій: технологія файлового сервера і технологія «клієнт-сервер», які є дворівневими структурами.
