- •Питання з курсу «Основи охорони праці» Модуль №1
- •Модуль №2
- •Питання №1
- •Питання №2
- •1.1.1. Основні законодавчі акти про охорону праці
- •Питання №3 державні нормативно-правові акти про охорону праці
- •Питання №6 охорона праці жінок
- •Питання №7 охорона праці неповнолітніх
- •Питання №10 відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- •Питання №12
- •Питання №13 Державний нагляд за охороною праці
- •Питання №14
- •Питання №15
- •Питання №17
- •Питання №18
- •Питання №19 Основні причини виробничого травматизму
- •Питання №20 Методи аналізу виробничого травматизму
- •Питання №21 Законодавство України в галузі гігієни праці
- •Питання №22
- •Питання №23
- •Питання №24
- •Питання №25
- •Питання №26
- •Питання №27
- •Питання №28
- •Питання №29
- •Питання №30
- •Питання №31
- •Питання №32
- •Питання №33
- •Питання №35
- •Питання №36
- •Питання №37
- •Питання №38
- •Питання №39
- •Питання №41
- •Питання №42
- •Питання №43
- •Питання №44
- •Питання №45 Класифікація приміщень за електричною небезпекою
- •Питання №46
- •Питання №48
- •Питання №49 Технічні та засоби безпеки електроустановок у аварійних режимах
- •Питання №50 Захисне заземлення
- •Питання №51 питання №58
- •Питання №51
- •Питання №52
- •Питання №53
- •Питання №54
- •Питання №55
- •Питання №56
- •Відповідно до категорії будинків визначаються вимоги до конструктивних та планувальних рішень будинків, приміщень та споруд, їх вогнестійкості.
- •Питання №57 організаційно-технічні заходи пожежозахисту
- •Питання №58
- •Питання №59 Первинні засоби пожежегасіння
- •Питання №60 Види пожежної охорони.
- •Питання №61
- •Рекомендована література
Питання №45 Класифікація приміщень за електричною небезпекою
За ступенем небезпеки ураження електричним струмом всі приміщення поділяються на три категорії: приміщення без підвищеної небезпеки; приміщення з підвищеною небезпекою; особливо небезпечні приміщення.
Приміщення з підвищеною небезпекою характеризуються наявністю в них однієї з наступних умов, що створюють підвищену небезпеку: високої відносної вологості повітря (перевищує 75% протягом тривалого часу); високої температури (перевищує 350С протягом тривалого часу); струмопровідного пилу; струмопровідної підлоги (металевої, земляної, залізобетонної, цегляної і т. п.); можливості одночасного доторкання до металевих елементів технологічного устаткування чи металоконструкцій будівлі, що з'єднані із землею та металевих частин електроустаткування, які можуть опинитись під напругою.
Особливо небезпечні приміщення характеризуються наявністю однієї із умов, що створюють особливу небезпеку: дуже високої відносної вологості повітря (близько 100%), хімічно активного середовища; або одночасною наявністю двох чи більше умов, що створюють підвищену небезпеку.
Приміщення без підвищеної небезпеки характеризуються відсутністю умов, що створюють особливу або підвищену небезпеку.
Оскільки наявність небезпечних умов впливає на наслідки випадкового доторкання до струмопровідних частин електроустаткування, то для ручних переносних світильників, місцевого освітлення виробничого устаткування та електрифікованого ручного інструменту в приміщеннях з підвищеною небезпекою допускається напруга живлення до 42 В, а у особливо небезпечних приміщеннях - до 12 В.
Питання №46
Трьох та двох фазне включення в мережу
Якщо людина одночасно доторкається до щонайменше двох точок, між якими існує деяка напруга, і при цьому утворюється замкнуте електричне коло, то через тіло людини проходить електричний струм. Величина цього струму, а відтак і небезпечне ураження людини, залежить від низки чинників: схеми під'єднання людини до електричного кола, напруги мережі, схеми самої мережі, режиму її нейтралі, ізоляції струмопровідних частин від землі, ємності струмопровідних частин віднось;: землі і т. п.
Електричні мережі поділяються на мережі постійного і змінного струму (одно та багатофазні). Схеми під'єднання людини до електричного кола можуть бути різними. Одна найбільш характерними є дві схеми під'єднання: між двома фазами електричне мережі (двофазне доторкання) та між однією фазою та землею (однофазна доторкання).
Двофазне (двополюсне) доторкання. При двофазному доторканні струмопровідних частин сила струму, що проходить через тіло людини визначається за формулами:
— для мережі постійного або однофазного змінного струму
(3.7)
— для трифазної мережі
Двофазне доторкання є більш небезпечним, оскільки Іл залежить лише від напруги мережі та опору тіла людини. Однак такі випадки зустрічаються досить рідко і є, зазвичай, наслідками порушення правил техніки безпеки.
Однофазне
(однополюсне) доторкання. При однофазному
доторканні в мережі з глухозаземленою
нейтраллю через тіло людини проходить
менший струм, оскільки напруга, під якою
опинилась людина не перевищує фазної,
що у
разів
є меншою ніж лінійна напруга мережі.
Окрім того, загальний опір електричного
кола може складатися не лише з опору
тіла людини, та опору заземлення нейтралі,
а й з опору підлоги (основи), на якій
стоїть людина та опору її взуття. В
загальному випадку Іл визначається за
формулою:
Якщо ж людина стоїть на землі чи струмопровідній підлозі (/?л = 0) у промоченому взутті (Я - 0), то / становить:
При однофазному доторканні у трифазній мережі з ізольованою нейтраллю струм, що пройде через тіло людини буде меншим ніж при аналогічному доторканні у мережі з глухозаземленою нейтраллю. Це пов'язано з тим, що до загального опору електричного кола ще додається опір ізоляції та ємності фаз.
Таким чином, проаналізувавши розглянуті умови ураження людини струмом можна зробити наступні висновки:
найменш небезпечним є однофазне доторкання до проводу справної мережі з ізольованою нейтраллю;
при замиканні однієї із фаз на землю (несправна мережа) небезпека однофазного доторкання до справної фази у такій мережі більша ніж у справній мережі при будь-якому режимі нейтралі;
при однофазному доторканні у мережі з глухозаземленою нейтраллю наслідки ураження істотно залежать від опор'у основи (підлоти), на якій стбіть людина та опору її взуття;
найнебезпечнішим є двофазне доторкання при будь-яких режимах нейтралі;
