Питання №38

НОРМУВАННЯ ТА ВИМІРЮВАННЯ ШУМУ

Враховуючи значні технічні труднощі щодо зниження рівня шуму при знанні виробничих процесів, доводиться орієнтуватися не на рівні шуму, що виключать подразнення чи стомлення, а на такі допустимі рівні шуму, при яких виключається імовірність набуття працівником професійних захворювань.

При нормуванні шуму до уваги беруться різні його види. Відповідне ГОСТ 12.1.003-83 та ДСП 3.3.6.037-99 шуми класифікуються за характером спектральними та часовими характеристиками. За першою ознакою шуми поділяються на широко смужні, з неперервним спектром шириною більш ніж одна октава, та вузькому або тональні, у спектрі яких є виражені дискретні тони. За часовими характеристиками шуми можуть бути постійними, якщо їх рівень шуму протягом робочої зміні змінюється не більш ніж на 5 дБА та непостійними. Останні поділяється на

мінливі, рівень шуму яких неперервно змінюється (коливається) в часі більш ніж на 5 дБА;

переривчасті, рівень шуму яких змінюється ступінчасто на 5 дБА і більше

імпульсні, які складаються з одного або декількох звукових сигналів

Нормування шуму проводиться за двома методами: нормування за граничним спектром шуму та нормування рівня звуку в дБА. Перший метод нормування є основним для постійних шумів. Октавна смуга частот (октава) — діапазон частот, у якому вертикальна гранична частота в вдвічі більша за нижню граничну частоту . Октава характеризується середньо геометричним значенням частоти. Частотний діапазон чутності органа слуху людини розподілений на дев'ять октав із середньогеометричними частотами 31,5; 63; 125; ...; 8000 Гц.

Допустимі рівні звукового тиску в октавних смугах частот, рівні шуму та еквівалентні рівні шуму на робочих місцях, у виробничих приміщеннях і на території підприємства регламентуються Державними санітарними нормами ДСН 3.3.6.037-99.

Питання №39

ЗАХОДИ ТА ЗАСОБИ ЗАХИСТУ ВІД ШУМУ

Заходи та засоби захисту від шуму поділяються на колективні та індивідуальні причому останні застосовуються лише тоді, коли заходами та засобами колективи; захисту не вдається знизити рівні шуму на робочих місцях до допустимих значень. Призначення засобів індивідуального захисту (ЗІЗ) від шуму — перекрити найбільш чутливі канали проникнення звуку в організм — вуха. Тим самим різко послаблюються рівні звуків, що діють на барабанну перетинку, а відтак — і коливання чутливих елементів внутрішнього вуха. Такі засоби дозволяють одночасно попередити розлади всієї нервової системи від дії інтенсивного подразника, яким є шум.

До ЗІЗ від шуму належать навушники, протишумові вкладки, шумозаглушувальні шоломи. Вибір 313 обумовлюється видом та характеристикою шуму на робочому місці, зручністю використання засобу при виконанні даної робочої операції та конкретними кліматичними умовами.

Засоби колективного захисту від шуму подібно до віброзахисту поділяються за такими напрямками:

зменшення шуму в самому джерелі;

зменшення шуму на шляху його поширення;

організаційно-технічні заходи;

лікувально-профілактичні заходи.

До заходів лікувально-профілактичного характеру належать попередній та періодичні медогляди, використання раціональних режимів праці та відпочинку для працівників шумних дільниць та цехів, допуск до «шумних» робіт з 18 років тощо

Засоби та заходи колективного захисту, що зменшують шум на шляху його поширення підрозділяються на архітектурно-планувальні та акустичні