Ревізія як метод господарського контролю
Історія розвитку ревізійної справи
Поняття, предмет, об'єкти та система ревізії
Мета, завдання, функції та принципи ревізії
Класифікація ревізій
Поняття, предмет, об'єкти та система ревізії
Поняття ревізії
Ревізія є складовою частиною господарського контролю, одним з методів його здійснення. Назва цього методу походить від латинського слова revisio – перегляд” або “знову оглядаю”. Згідно із Законом України "Про Державну контрольно-ревізійну службу в Україні”.
Інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.
неусвідомлення окремими працівниками необхідності ощадливості і збереження власності;
не завжди ефективний попередній і поточний контроль з боку керівників, бухгалтерів і фахівців відповідних служб;
недоліки у підборі кадрів матеріально відповідальних осіб, низька якість інвентаризацій, недосконалість системи матеріальної відповідальності тощо.
Ревізія розвивається на основі творчого застосування сучасних досягнень обліково-економічних та юридичних наук і спирається на теоретичні положення науки про господарський контроль. В ній широко використовуються методи, запозичені з обліку, статистики, економічного аналізу, фінансів та інших наук, що не виключає існування власних способів та прийомів контролю, але це не перетворює ревізію на бухгалтерську, статистичну чи фінансову науку.
Методика ревізії - це якісно нова методика, а не сукупність розрізнених способів та прийомів, що взяті із різних наук. В той же час ревізію не можна розуміти як вчення про щось незмінне, зведення ревізійних постулатів. Вона постійно розвивається, поглиблюється та удосконалюється під впливом науково-технічного прогресу та удосконалення професійної підготовки і майстерності ревізорів.
Особливістю, яка чітко відрізняє ревізію та її складові від інших методів контролю, є вивчення нею здійснених господарських операцій на підставі фіксованої інформації з точки зору їх законності, достовірності та економічної доцільності. Ревізію називають документальною з наступних причин:
вона здійснюється шляхом вивчення документальних фактів;
порушення, які виявляються, підтверджуються документально;
результати узагальнюються в спеціальному документі – акті.
Аналізуючи терміни “контроль” і “ревізія”, важливо визначити подібні та відмінні сторони цих понять. Контроль виник на ранніх стадіях розвитку людського суспільства, коли ще не було облікових записів та книг. Його можуть здійснювати люди і автомати (автоматичний контроль) в масштабі держави в різний час і без письмового оформлення результатів. В той же час головним визначенням поняття “ревізія” є перевірка фактів, які відбулись. Ревізія проводиться лише після здійснення господарських операцій на окремому підприємстві спеціально призначеними для цього особами. Слід розрізняти поняття “контролер (перевіряючий)” та “ревізор”.
Контролер (перевіряючий) – це поняття ширше, ніж ревізор; він може здійснювати контроль за різними напрямами і йому не обов’язково бути спеціалістом з різних галузей знань. Крім того, контролер не завжди є посадовою особою.
Ревізор, на відміну від контролера, – це фахівець, який має відповідну освіту і, як правило, є посадовою особою, яка володіє прийомами і способами вивчення документально зафіксованих фактів, регістрів бухгалтерського обліку, аналізу господарської діяльності. Ревізор, в свою чергу, може бути наділений повноваженнями контролера. Результати ревізії, як правило, оформлюють письмовим документом. Її основне завдання –перевірити законність і доцільність здійснених господарських операцій на кожному підприємстві.
Отже, ревізія – це метод господарського контролю за діяльністю підприємств, в процесі якого встановлюється законність, достовірність та економічна доцільність здійснених господарських операцій, перевіряється стан бухгалтерського обліку, його відповідність обліковій політиці та звітним даним.