Велика моравія, чехія і словаччина

1. У 623–658 рр. Моравія входила до складу: а) слов’янського князівства Само; б) Великої Булгарії; в) Паннонії; г) Далмації.

2. Великоморавська держава утворилася: а) наприкінці VIII – на початку IX ст.; б) наприкінці ІХ ст.; в) на початку Х ст.

3. Великоморавська держава охоплювала територію: а) Моравії; б) Словаччини; в) Чехії; г) Лужиць, Паннонії; д) Малої Польщі; е) частину словенських земель.

4. Моравський князь Моймир І (бли­зько 830–846): а) приєднав до своїх володінь Нітранське князівство (західнословацькі землі); б) столицею його держави було місто Прага; в) прєднав території чеських, сілезьких, словаць­ких та серболужицьких земель; г) мав конфлікт з Людовіком Німецьким.

5. Великоморавський князь Растислав (846–870): а) приєднав до своїх володінь Нітранське князівство (західнословацькі землі); б) столицею його держави було місто Прага; в) прєднав території чеських, сілезьких, словаць­ких та серболужицьких земель; г) мав конфлікт з Людовіком Німецьким; д) прийшов до влади за підтримки Людовика Німецького; е) запросив з Візантії слов'янських просвітителів Кирила і Мефодія.

6. Великоморавський князь Святополк (870–894): а) приєднав до своїх володінь Нітранське князівство (західнословацькі землі); б) прийшов до влади за підтримки Людовика Німецького; в) запросив з Візантії слов'янських просвітителів Кирила і Мефодія; г) приєднав Блатенське князівство; д) за його правління держава досягла найбільших розмірів.

7. Великоморавська держава була, на думку істориків: а) своєрідним конгломератом залежних від моравського князя територій; б) сильною централізованою державою; в) напівзалежною слабкою державою.

8. Після смерті Святополка Велика Моравія була поділена між: а) Моймиром II та Святополком II; б) Растиславом та Святополком ІІ; в) Моймиром І та Святополком ІІ.

9. Наприкінці IX ст. від Великої Моравії відходять: а) Чехія (Богемія); б) землі сербів-лужичан; в) Мала Польща; г) Словаччина.

10. Угорські племена вторглися до Великої Моравії, піддали її спустошенню і зайняли велику частину держави у: а) на початку Х ст.; б) у середині Х ст.; в) наприкінці Х ст.; г) на початку ХІ ст.

11. З 999 по 1019 рр. Моравія входила до складу: а) Польської держави; б) Чехії; в) Словаччини; г) Угорського королівства.

12. Найдавнішими мешканцями Чехії були племена: а) бойїв; б) франків; в) мораван; г) лужичан.

13. Пращурами чеського народу були слов’янські племена: а) чехів; б) лемухів; в) пшованів; г) дулібів; д) полян; е) мазовшан.

14. Легендарними правителями племені чехів були: а) Лібуша; б) Пржемисл; в) Чех; г) Вацлав; д) Лех; е) Моймир.

15. На початку ІХ ст. чеські землі увійшли до складу: а) Великоморавської держави; б) Східнофранкської держави; в) Угорського королівства; г) держави Само.

16. Прийняття християнства на чеських землях відбулося за князювання: а) Борівоя і Людмили; б) Вацлава І; в) Карла IV; г) Болеслава І.

17. Чеський князь Вацлав (В’ячеслав) (922–935): а) запроваджував християнство, б) збирав податки, організовував збройні акції проти непокірливих; в) зовнішня політика була спрямована на боротьбу проти мадярських загарбників і проти Саксонської династії; г) домігся визнання королівського титулу для чеських правителів.

18. Чеський князь Болеслав І (935–967): а) запроваджував християнство, б) збирав податки, організовував збройні акції проти непокірливих; в) зовнішня політика була спрямована на боротьбу проти мадярських загарбників і проти Саксонської династії; г) визнав верховенство короля Оттона І; д) захопив Моравію.

19. За чеського князя Болеслава ІІ (967–999): а) відбувалося посилення особистої влади; б) було винищено рід Славників, які правили Східною Чехією; в) зовнішня політика була спрямована на боротьбу проти мадярських загарбників і проти Саксонської династії; г) було визнано верховенство короля Оттона І; д) захоплено Моравію.

20. Чеський князь Бржетіслав (ХІ ст.): а) запроваджував християнство, б) кодифікував перші юридичні норми в галузі цивільного та кримінального права; в) зовнішня політика була спрямована на боротьбу проти мадярських загарбників і проти Саксонської династії; г) визнав верховенство короля Оттона І; д) запровадив принцип сеньйорату – трон завжди передавався найстаршому.

21. Хто з чеських князів домігся визнання королівського титулу на початку ХІІІ ст.: а) Пржемисл І Отакар; б) Вацлав І; в) Вацлав ІІ.

22. За правління чеського короля Пржемисла ІІ Отакара (1253–1278): а) посилилася боротьба Чехії за приєднання нових територій і вихід до Середземного моря; б) зменшення видобутку і обробки коштовних металів (срібла та золота); в) німецька колонізація ХІІІ ст.; г) виникнення й розвиток нових міст.

23. Чеський король Вацлав ІІ (1283–1305): запровадив державну монополію на видобуток срібла; б) видав правовий кодекс; в) зовнішня політика була спрямована на боротьбу проти мадярських загарбників і проти Саксонської династії; г) визнав верховенство короля Оттона І; д) захопив частину польських земель.

24. У ХІІІ ст. в Чехії відбувається: а) перетворення аграрної економіки на аграрно-ремісницьку; б) зменшення видобутку і обробки коштовних металів (срібла та золота); в) німецька колонізація ХІІІ ст.; г) виникнення й розвиток нових міст.

25. Празький університет було засновано у: а) 1348 р.; б) 1360 р.; в) 1370 р.

26. Імператором Священної Римської імперії було проголошено чеського короля:а) Вацлава ІІ; б) Болеслава І; в) Карла ІV; г) Пржемисла І Отакара.

27. У період правління чеського короля Карла IV(1346–1378): а) чеський король був обраний імператором Священної Римської імперії; б) була свобода обрання чеського короля в сеймі у випадку припинення династії; в) імператор не міг самостійно призначати його або змінювати статус Чеського королівства; г) було запроваджено державну монополію на видобуток срібла; д) було розроблено загальночеський законник.

28. Ян Гус був засуджений як єретик і спалений у: а) 1415 р.; б) 1430 р.; в) 1455 р.

29. Гуситські війни відбувалися у: а) 1419–1437 рр.; б) 1425–1450 рр.; в) 1430–1475 рр.

30. Правління династії Ягеллонів у Чехії відбувалося у: а) 1471–1526 рр.; б) 1526–1620 рр.; в) 1570–1601 рр.

31. Правління династії Габсбургів у Чехії відбувалося у: а) 1471–1526 рр.; б) 1526–1620 рр.; в) 1570–1601 рр.

32. Наприкінці IV ст. н. е. Словаччина стала частиною: а) князівства Нітра; б) держави Само; в) Римської імперії; г) Східнофранкського королівства.

33. У VII ст. словацькі землі входили до складу: а) слов’янського князівства Само; б) Великої Булгарії; в) Паннонії; г) Далмації.

34. На початку X ст. Словаччина: а) об’єдналася із Моравським князівством; б) об’єдналася із Чеським князівством; в) потрапила під правління угорців; г) потрапила під правління франків.

35. У складі Угорського королівства словацькі землі в Х – ХІ ст.: а) піддавалися влади, мадяризації; б) були поділені на комітати; в) розвивалися автономно.

36. Територія Словаччини зазнала спустошливого нашестя монголів у: а) 1240 р.; б) 1241 р.; в) 1242 р.; г) 1243 р.

37. У XIII–XIV ст. на словацьких землях: а) поси­люється німецька колонізація; б) виникають нові міста; в) з'явився клас словацьких бюргерів.

38. Значного розвитку торгівлі у словацьких землях в XIV–XV ст. набули міста: а) Банська Бистриця; б) Банська Штявниця; в) Кремниця; г) Жиліна; д) Брно.

39. Феодальний сепаратизм на словацьких землях у XIVст. подолав угорський король: а) Карл І Роберт; б) Іштван І; в) Ладислав (Ласло) І.

40. Залежні словацькі селяни в XIV–XV ст.: а) відробляли феодальну рен­ту; б) сплачували "церковну десятину "; в) сплачували "дев'ятину" (натуральний державний податок); г) сплачували спеціальний податок на організацію оборони від османів.

41. Рух «братиків» на словацьких землях виник у: а) у середині 40-х рр. XV ст.; б) наприкінці XV ст.; в) на початку XVІ ст.

42. Рух «братиків» на словацьких землях очолював: а) Ян Іскра; б) М. Чак; в) О. Абі.

43. Рух «братиків» на словацьких землях було остаточно придушено: а) у середині 40-х рр. XV ст.; б) на початку 70-х рр. XV ст.; в) на початку XVІ ст.