Тестові завдання до курсу „Історія слов’янських народів” для 1 курсу історичного факультету Давні слов’яни

1. Процес етногенезу давніх слов’ян характеризується такими ознаками: а) наявність певної території; б) загальнослов’янська культура; в) праслов’янська мова; г) феодальне землеволодіння; д) прийняття християнства; е) рівень самосвідомості.

2. Основними проблемами етногенезу давніх слов’ян є: де містилася можлива прабатьківщина слов’ян.…….(доповнити речення).

3. Початок розселення слов’ян археологи пов’язують з археологічною культурою: а) зарубинецькою; б) празькою; в) пшеворською; г) лужицькою.

4. Процес формування слов’ян проходив такі етапи: індоєвропейська спільнота – ……(закінчити речення).

5. Представниками теорії азійського походження слов’ян були: а) В.В. Седов; б) Л. Нідерле; в) І. П. Русанова; г) П. Й. Шафарик; д) Шльоцер; е) Баєр.

6. Авторами „дунайської гіпотези” прабатьківщини слов’ян є: а) Нестор-літописець; б) В.В. Седов; в) С. М. Соловйов; г) В. Т. Ключевський; д) Б. О. Рибаков.

7. Засновником “автохтонної концепції” прабатьківщини слов’ян був: а) В.В. Седов; б) Л. Нідерле; в) Нестор-літописець; г) П. Й. Шафарик; д) В. Д. Баран.

8. Автором прикарпатської теорії прабатьківщини слов’ян був:

а) В.В. Седов; б) Л. Нідерле; в) Нестор-літописець; г) П. Й. Шафарик; д) В. Д. Баран.

9. Згідно вісло-одерської концепції прабатьківщини слов’ян, вони займали територію: а) Польщі; б) Східної Німеччини; в) Чехіі, Словаччини; г) Західної України.

10. Представниками “верхньодніпровської концепції” прабатьківщини слов’ян були: а) В.В. Седов; б) Л. Нідерле; в) І. П. Русанова; г) П. Й. Шафарик; д) В. Д. Баран.

11. Представниками “синтетичної концепції” прабатьківщини слов’ян були: а) В.В. Седов; б) Б.О.Рибаков; в) І. П. Русанова; г) М.І.Артамонов; д) П.М. Третяков.

12. Перші історичні відомості про слов’ян містяться у творах …….(назвати авторів).

13. Давньогрецький історик та географ Геродот (Vст. до н. е.) згадував на території України про племена: а) скіфів-орачів; б) неврів; в) венедів; г) антів; д) гелонів; е) будинів.

14. Готський історик Йордан (VІ ст. н. е.) писав про слов’ян у своїх творах про: а) місця проживання венедів; б) підкорення антів, склавинів; в) війни антів та слов’ян з візантійськими військами; г) вірування слов’ян.

15. Прокопій Кесарійський (VІ ст. н. е.) писав про слов’ян у своїх творах про: а) війни антів та слов’ян із візантійськими військами; б) про суспільний устрій слов’ян, побут та вірування; в) розселення слов’ян; г) військове мистецтво слов’ян.

16. Маврикій у праці ”Стратегікон”(кінецьVI – початок VII ст.) охарактеризував: а)спосіб життя слов’ян; б) їхнє військове мистецтво; в) війни антів та слов’ян з візантійськими військами; г) вірування слов’ян.

17. У “Чудесах св. Димитрія” (VII ст.) описується: а) війни антів та слов’ян з візантійськими військами; б) про суспільний устрій слов’ян, побут та вірування; в) розселення слов’ян; г) облога Фесалонік слов’янами та варварами.

18. Заселення слов’янами Балканського півострова розпочалося: а) у IV ст.; б) у V ст.; в) у VІ ст.; г) у VІІ ст.

19. Першими слов’янськими державними утвореннями були: союз антських племен;„Велика Булгарія”; Само; Македонія; Далмація; Аварський каганат (виберіть правильні відповіді).

20. Яку територію займали анти наприкінці ІV – на початку VII ст.: а) між Дніпром і Дністром; б) між Дністром і Бугом; в) у трикутнику – Правобережжя Дністра, Карпати і Середнє Подунав‘я.

21. Коли слов‘яни заселяли Македонію, Епір і Північну Грецію: а) у др. пол. VІ ст.; б) на початку VІІ ст.; в) на початку VІІІ ст.

22. Хто розпочав боротьбу германців проти західних слов‘ян: а) Карл Великий; б) Піпін Короткий; в) Людовік.

23. Вищим органом влади давньослов‘янського родогплемінного союзу виступали: а) загальні збори; б) рада старійшин; в) староста або жупан.

24. Боги, яких особливо почитали поморські слов‘яни: а) Прабог; б) Триглав; в) Яровит; г) Велес.

25. Боги, яких особливо почитали південні слов‘яни: а) Прабог; б) Триглав; в) Дій; г) Божич.

26. Кого з богів давніх слов‘ян вважали покровителем неба та світла: а) Перун; б) Велес; в) Святовит.

27. Християнізація слов’ян тривала у: а) VIII–Х ст.; б) VII–ХІІІ ст.; в) Х–ХІІ ст.

28. Запровадження християнства у Київській Русі відбулося: а) у VIII ст.; б) у IX ст.; в) у X ст.; г) в XI ст.

РОСІЯ

1. Процес утворення Російської централізованої держави мав ряд особливостей: а) проходив при наявності монголо-татарського гноблення; б) відбувався на грунті феодальної системи; в) політична централізація значно випереджала економічну; г) тверські князі були нащадками Олександра Невського; д) держава мала тісний союз із православною церквою.

2. Центром формування Російської централізованої держави були: Владимиро-Суздальська земля, Рязанська .…….(закінчити речення).

3. Данило Олександрович (1276–1303): а) відвоював у Рязані Коломну, отримав Переяславське князівство; б) було збудовано монастир біля Москви; в) відвоював у Смоленського князівства Можайськ.

4. Юрій Данилович (1303–1325): а) відвоював у Смоленського князівства Можайськ; б) приєднав верхів’я р. Москви; в) боровся із Тверським князівством за велике князювання; г) виявив свою прихильність до митрополита Петра, підтримував і захищав його.

5. За Івана Калити (1327–1340) у Московському князівстві відбулися: а) налагодження добрих стосунків із золотоординським ханом; б) отримання ярлика і звання великого князя усієї Русі; в) збір данини з усіх князівств; г) місцем перебування митрополитів стала Москва; д) відвоювання у Смоленського князівства Можайська.

6. Дмитрій Іванович Донський: а) очолив народну боротьбу проти монголо-татарських завойовників; б) приєднав Владимир, Галич, Тулу; в) вперше офіційно передав свою владу старшому сину у спадок; г) остаточно ліквідував монголо-татарське іго; д) приєднав Новгород та Псков.

7. Битва на Куликовому полі об’єднаних руських військ проти монголо-татар відбулася: а) 8 вересня 1380 р.; б) 8 жовтня 1382 р.; в) 8 вересня 1385 р.

8. За часів правління Василя ІІ Темного (1425–1462) у Московському князівстві відбулися: а) політична криза, що переросла у феодальну війну 1420–1450-х рр.; б) незадоволення людей, осліплення його Дмитром Шемякою; в) знищення майже усіх удільних князівств, посилення позицій великокнязівської влади; г) Руська православна церква відокремилась від константинопольської; д) остаточно ліквідував монголо-татарське іго.

9. Завершальне об’єднання земель при створенні Російської централізованої держави відбулося за князювання: а) Дмитрія Донського; б) Івана ІІІ; в) Івана Калити; г) Данила Олександровича.

10. За Івана ІІІ Васильовича (1462–1505) відбулися: а) остаточне приєднання Новгорода; б) приєднання земель Ярославського та Ростовського князівств, Нижнього Новгороду; в) кінець монголо-татарського іга; г) Астрахань визнала васальну залежність від Москви; д) зміна статусу великого московського князя.

11. Судебник Івана ІІІ 1497 р. передбачав: а) створення суду бояр і окольничих (за участю дяків); б) точне фіксування розміру судового мита; в) погіршилося становище холопів; г) було встановлено єдиний для усієї країни термін переходу селян від землевласника (з 19 листопада до 3 грудня); д) не диференціювався розмір “пожилого” – плати селянина феодалу при уході від нього.

12. Іван ІІІ шукав опори своїм планам у: а) служилих людях; б) боярах; в) зовнішньополітичній підтримці.

13. При Василі ІІІ (1505–1533 рр.) у Російській державі: а) було приєднано Новгород; б) було приєднано Псков; в) приєднано Смоленськ; г) розширено склад Боярської думи; д) було створено Палац та Казну; е) було створено систему кормління намісників та волостелів; ж) було створено Московську митрополію Руської православної церкви.

14. Іван IV Грозний народився від шлюбу Василя ІІІ з: а) Соломонією Сабуровою; б) Оленою Глінською; в) Євдокією Стрешнєвою.

15. Реформи Івана IV Грозного в Росії передбачали: а) зміцнення служилого класу; б) створення приказів; в) зміцнення феодальної аристократії (бояр); г) створення пантеону святих; д) скасування привілеїв дворян.

16. Опричнина в роки правління Івана Грозного передбачала: а) систему репресивних заходів; б) виділення земель царем у державну власність; в) створення приказів; г) зміцнення феодальної аристократії (бояр).

17. Підсумками опричнини в XVI ст. були:: а) відновлення станової монархії; б) абсолютна влада царя; в) підтримка спадкової аристократії; г) встановлення відносин підданства; д) руйнування господарства країни; е) порушення системи організації і комплектування помісного війська.

18. Зовнішня політика Івана Грозного мала такі напрями: а) боротьба за вихід до Балтійського моря; б) завоювання Казанського ханства; в) завоювання Астраханського ханства; г) походи проти Кримського ханства; д) завоювання Західного Сибіру; е) встановлення регулярних торговельних відносин з Англією.

19. Правління Івана IV Грозного оцінюється позитивно у працях: а) В.М.Татіщева; б) М.М.Карамзіна; в) В.Г.Белінського; г) О.І.Герцена; д) С.Ф. Платонова.

20. Правління Івана IV Грозного оцінюється переважно негативно у працях: а) В.М.Татіщева; б) М.М.Карамзіна; в) В.Г.Белінського; г) О.І.Герцена; д) М.І.Костомарова; е) В.О.Ключевського.

21. Створення Московського патріархату Російської православної церкви відбулося за правління: а) Івана Грозного; б) Федора Івановича; в) Бориса Годунова; г) Олексія Михайловича.

22. Першим російським Патріархом у 1589 р. став: а) Іов; б) Філіп; в) Гермоген; г) Іона.