Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Копия методичка.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
6.84 Mб
Скачать

1. Розрахункова частина

1.1. Обгрунтування прийнятої технології виробництва культур.

1.2. Біологічні особливості культури. Вибір сорту для для даної зони. Вибір попередника.

1.3. Методика складання технологічнохї карти.

1.4. Побудова графіка машиновикористання.

2. Технологічна частина

2.1. Характеристика умов роботи

2.2. Агротехнічні вимоги до с.-г. операції.

2.3. Вибір, обґрунтування та розрахунок агрегату.

2.4. Комплектування та технологічна наладка агрегату.

2.5. Розрахунок техніко-економічних показників агрегату (продуктивність агрегату, затрати праці, витрати палива на одиницю роботи, кількість МТА).

2.6. Підготовка поля, вибір та обґрунтування способу руху агрегату.

2.7. Контроль якості виконання технологічної операції.

2.8. Охорона праці та навколишнього середовища.

3. Розробка річного плану-графіка технічного обслуговування

3.1. Вихідні дані для розрахунків плану-графіка ТО.

3.2. Розрахунок плану-графіка ТО машин.

3.3. Розрахунок затрат праці на ТО.

4. Економічна частина

4.1. Розрахунок прямих експлуатаційних витрат на одиницю роботи при виконанні заданої операції.

Висновки

Використана література

1. Розрахункова частина

В розрахунковій частині необхідно вибрати технологію виробництва сільськогосподарської культури, описати біологічні особливості заданої культури, підібрати сорти котрі підходять для вирощування в нашій зоні, підібрати попередника для заданої культури. Також необхідно описати методику складання технологічної карти і побудування графіку машиновикористання та інтегральної кривої витрати палива.

1.1 Обґрунтування прийнятої технології виробництва культур

В цьому підпункті необхідно вибрати одну технологію виробництва сільськогосподарських культур з існуючих, котра буде найбільш задовольняти вимоги сучасного виробництва сільськогосподарських культур. Описати її принципи та вимоги, навести коротке порівняння вибраної технології з існуючими.

Наприклад , для виробництва соняшника .

Поставлені перед сільським господарством завдання вимагають різкого підвищення продуктивності праці, прискореного виробництва рослинницької і тваринницької продукції на основі інтенсифікації виробництва, впровадження досягнень науки та передового досвіду.

У більшості зон країни дедалі ширше застосовують нові технології вирощування і збирання сільськогосподарських культур. Ці технології дістали різні назви: прогресивні, машинні, промислові, потім індустріальні. Хоч суть їх одна й та сама.

Зміст цього поняття багатогранний. Коротко він може бути визначений так: індустріальна технологія є комплексна механізація і автоматизація сільськогосподарського виробництва при вирощуванні і збиранні культур на базі удосконалення техніки, досягнень агробіологічної, агрохімічної та інших наук, що забезпечує виконання виробничих процесів з мінімально можливою кількістю операцій і дотриманням стандартів, високої технологічної дисципліни щодо якості І строків їх проведення з урахуванням особливостей зони, конкретних умов кожного господарства і навіть окремої ділянки поля.

Однією важливою особистістю індустріальної технології є вимога ЇЇ творчого застосування з урахуванням конкретних умов виробництва і властивостей вирощуваних культур. Ніякого шаблону в її виконанні не може бути. Дослідження довели, що треба керувати процесами розвитку рослин, створювати для них оптимальні умови.

Цього можна досягти при застосуванні так званої інтенсивної технології. Суть її полягає у тому, що під час всього періоду від сівби до збирання біологи, ентомологи, агротехніки та інші спеціалісти агробіологічної науки проводять спостереження за рослинами, аналізи і при перших ознаках порушення нормального їх розвитку (негативних впливах комах, хвороб або малого вмісту білка) обробляють посіви широкозахватними агрегатами, вносячи потрібні дози комплексних добрив чи гербіцидів. Для тракторів, на які начеплено широкозахватні машини, залишають проходи ще під час сівби, які займають до 10% посівної площі. Незважаючи на це, приріст врожаю і, головне, поліпшення якості вирощеної продукції окупають усі додаткові затрати на інтенсифікацію виробництва, забезпечують одержання високого економічного ефекту.