
- •35. Корені многочленів. Теорема Безу. Метод Горнера
- •36 Основна теорема алгебри
- •37. Раціональні дроби
- •38.Аксіоматичне визначення векторного простору
- •40.Підпростори векторного простору
- •41.Афінний простір...
- •42.Ранг матриці.
- •43.Підпр, утвор ровязк однор слр
- •44 Неоднор системи лінійних рівнянь. Теорема Кронекера-Капеллі
- •45.Лп та їх матриці. Дії над лп. Обернене лп.
- •46.Матриці лінійного перетвор. Подібні матриці.
- •47.Характеристичний многочл, власні числа і власні вектори лп
- •48. Означ евклід прост. Ортог вектори. Ортогоналізація Гр-Шмі.
- •49.Ортонормовані базиси і ортогональні матриці.
- •50.Ортогональні перетворення.
- •51 Означення квадратичних форм(кф). Основні ознаки додатної визначеності.
- •52 Зведення кф до канонічного вигляду
- •53) Поняття множини. Рівність множин.
- •54) Операції над множинами.
- •55) Означення функції. Види відображень.
- •56. Складена, обернена функція.
- •57. Параметричне та неявне відображення.
- •58. Аксіоми множин дійсних чисел
- •59. Розширення множини дійсних чисел
- •60. Основні характеристики дійсного числа.
- •61. Обмежені та необмежені числові множини.
- •62. Верхня та нижня межа множини.
- •63 Принцип Архімеда.
- •64. Принцип вкладених відрізків
- •65) Еквівалентність множин та поняття потужності
- •66) Зчисленна потужність
- •67) Континуальна потужність
42.Ранг матриці.
Нехай є матр. А mxn . Будемо розглядати рядки матр. як n-вимірні вектори простору Rn, а стовпці – як m-вимірні вектори простору Rm. Можна вивчати лінійну залежність і незал. рядків або стовпців матр. А.
О.Мінором і-го порядку матр. А назив. визначник і-го порядку з елем, розміщеними на перетині будь-яких і-рядків та і-стовпців матр. А.
Рангом матр. А наз. максим порядок відмінних від нуля мінорів матриці і позн. r(A) або rang(A); r(θ) = 0; 0≤r(A)≤min{m,n}
Будь-який мінор, що≠0 порядку r(A) назив. базисним мінором, а стовпці і рядки, в яких він розміщ., назив. базисними.
Теорема:Базисні стовпці(рядки) матриці лін незал та б-який стов (ряд) є лін. комбінацією базисних стовпців(рядків).
Висновок1:вимірність підпростору, породженого деякою сист. векторів = рангу матриці, складеної з коорд. цих векторів відносно деякого базису.
Висн.2: Максим. к-сть лін. незалежних стовпців(рядків) матриці = рангу матриці
Теорема: Для того, щоб визначник матр. А порядку n=0, необх. і достатньо, щоб його стовпці(рядки) були ліню залежними.
Для знах. рангу матриці зручно звести її елементарн. перетвор. з рядками до так званої ступінчастої матриці. Ця матриця має таку будову: 1)ненульові рядки розм. вище нульових,2)кожний провідний елемент, який є першим ненульовим елем. в своєму рядку(рахуючи зліва направо)=1, 3)кожний провідн. елемент розміщ. праворуч від провідного елем. попереднього рядка.
G-ступінчаста матриця. G=LA, L-добуток елементарних матриць. r(G)= r(LA)= r(A)
Теорема:
Для mxn
матр. А рангу r
існують такі невироджені матриці L
і M
порядків m
і nвідповідно,
що LAM=
Теорема: Ранг добутку двох матриць не перевищує рангу кожного з множників r(АВ)≤r(A); r(АВ)≤r(В). Д-ня: розглянемо блокову матрицю (АВ А) : r(АВ)≤r(AВ А)≤r(А), де АВ-лін. комбінація стовпців матр. А.
Наслідок: множення матриці на невиродж. матр. не змінює її ранг. Д-ня:
r(А)=r(AВВ-1)≤r(АВ)≤r(A) => r(А)=r(AВ), В-невиродж.
43.Підпр, утвор ровязк однор слр
Розглянемо СЛР відносно невідомих х1,х2,…,хен:
а11х1+а12х2+…+а1енхен=b1
… (1)
аем1х1+аем2х2+…+аmnхn=bm
Позначимо через А=(aij) i=1,m j=1,n матрицю с-ми(матр коеф при невідом) х=(х1,х2,…,хен)т – вектор невідомих, b=(b1,b2,…,bm)т - вектор вільних членів.
Тоді (1) набуває вигл Ax=b.
Введемо розширену матрицю с-ми Ab=(A b), яка отрим з матриці с-ми приєднанням до неї стовпця вільних членів.
Упорядкована суку знач невідом х1,х2,…,хn, яка задовольн кожне з р-нь назив розв’язком с-ми.
Тривіальний розв с-ми: Ах=0.
Теорема: Якщо А є m х n-матрицею рангу r, то множ всіх розв с-ми Ах=0 утворює n-r –вимір підпр прост Rn
Очевидно, що коли х' і х'' є розв-ми с-ми Ах=0, то αх'+βх'' теж є розв цієї с-ми, тобто множ розв утвор підпростір простору Rn. Базис цього підпр назив фундаментальною с-мою розв’язків.
Розвязки Ах=0 мають вигляд:
х=(у)=(-A11-1A12z)=Bz; B=(-A11-1A12)
(z) ( z ) ( En-r )
44 Неоднор системи лінійних рівнянь. Теорема Кронекера-Капеллі
Розглянемо неоднорідну СЛР Ах=b, b≠0.
Теорема Кронекера-Капеллі
Для того, щоб НСЛР була сумісною, необхідно і достатньо, щоб ранг матриці системи= рангу розширеної матриці системи. Тобто r(A)=r(Ab), де Ab-розширена матриця системи. Доведення
r(A)=r(Ab) <=> b – лінійна комбінація стовбців А, тобто коефіцієнт цієї лінійної комбінації і є розв. с-ми .
Теорема (про структуру заг. розв. НСЛР)
Загальний розв’язок НСЛР=сумі загального розв’язку ОСЛР та окремого розв’язку НСЛР.
Доведення
Х – загальний розв’язок ОСЛР, f0 - розв’язок НСЛР. (х+ f0) – загальний розв’язок НСЛР. А(х+ f0)=Ах+А f0=0+b= b. х+ f0 - розв’язок НСЛР, що і треба було довести
Теорема: Всі розв неон с-ми Ax=b утвор в аф просторі Sn площину вимірності n-r
Р-ня
цієї площини x=f0+
,
де
f0
–
окремий розв НСЛР f1,f2,…,fn-r-
фундамент с-ма розв.
Теорема: В аф просторі Sn і в будь-яких аф корд усяка ем-вимірна площ може бути задана с-мою Ах=b з матрицею А рангу n-m
Наслідок: Гіперплощина визнач одним лін р-ням
a11x1+a12x2+a1nxn=b1
Кожне з р-нь с-ми Ах=b з матрицею рангу n-m розглядається як р-ня гіперплощини і кожну ем-вимірну площину розгляд як перетин n-m
Якщо система несумісна,то це означає ,що не існує жодної точки,що належить всім гіперплощинам,які задаються рівняннями системи.