5. Суть та основи побудови фінансового обліку.

Фінансовий облік – це сукупність правил та процедур, які забезпечують підготовку, оприлюднення інформації про результати діяльності підприємства (установи, організації) та його фінансовий стан відповідно до вимог законод актів і стандартів БО. Це комплексний системний облік господ діяльн п-ва. Організація фінансового обліку повинна забезпечити: суцільне, повне й без­перервне відображення всіх господарських операцій, що відбули­ся за звітний період; складання встановленої фінансової (бухг) звітності; постачання користувачів необхідною та достовірною інформацією.

Об’єктами фінанс обліку, що відображаються як на синтетичних, так і на аналітичних рахунках, є: активи підприємства, джерела власних засобів, зобов’язання (пасиви) підприємства, витрати підприємства за їх елементами і доходи за їх видами, фінансові результати діяльності підприємства і їх розподіл, господарські операції, пов’язані з процесами придбання ресурсів, виробництва та реалізації. Принципово важливим питанням фін обліку є методологія і організація обліку витрат і доходів. Саме в цьому питанні проявляються відмінності побудови фін обліку.

Принципово важливим питанням фінансового обліку є мето­дологія та організація обліку витрат і доходів.

Базовим варіантом побудови фінансового обліку є облік ви­трат за елементами та доходів за видами. При цьому для фінан­сового обліку розробляють докладну номенклатуру елементів ви­трат і кожному елементу витрат призначають бухгалтерський рахунок. Таким чином створюється система рахунків витрат за елементами. Прикладом елементів витрат і відповідно рахунків можуть бути «Матеріальні витрати», «Роботи і послуги зі сторо­ни», «Витрати на оплату праці», «Відрахування на соціальні по­треби», «Витрати на амортизацію», «Податки, збори та інші обов'язкові відрахування», «Фінансові витрати», «Інші операцій­ні витрати». Кожний з них в аналітичному відношенні може по­ділятися на докладніші елементи витрат за видами матеріальних витрат, витрат на оплату праці, робіт і послуг зі сторони, фінан­сових витрат тощо.

У фінансовому обліку, побудованому за принципом «витрати-випуск», нарахована заробітна плата, наприклад, відображається таким записом: Д-т «Витр на опл пр» , К-т «Розр-ки з оплати праці».

Такі самі відмінності в обліку в разі нарахування амортизації ОЗ, використання складських виробничих запасів, відображення всіх інших витрат. На рахунках витрат накопичу­ються витрати за елементами впродовж звітного періоду. Доходи обліковують за їх видами загалом по п-ву. Розробляють докладну номенклатуру доходів за їх видами й створюють відповідну систему рахунків. Па цих рахунках нако­пичуються доходи підприємства впродовж звітного періоду (до­ходи від реалізації, фінансові доходи, інші операційні доходи тощо).

Наприкінці звітного періоду (кварталу, року) доходи звітного періоду порівнюють з витратами й визначають фінанс ре­зультат. Таке зіставлення доходів і витрат здійснюють на рахунку «Фінанс результати звітного періоду», куди переносять дохо­ди з рахунків доходів і витрати з рахунків витрат. Зрозуміло, що в разі потреби до такого перерахув доходів і витрат роблять коригувальні записи для уточнення сум, що належать до зв пер.

Ще одним варіантом побудови фін обліку є облік ви­трат за їх цільовим призначенням і видами діяльності із застосу­ванням відповідної системи рахунків: «Виробництво», «Собівар­тість реалізації», «Загально вир-чі витрати», «Адміністративні витрати», «Витрати на збут» та ін. Доходи обліковують за їх ви­дами на рахунках доходів. Накопичені дані звітного періоду про витрати й доходи узагальнюють на рахунку фінансових резуль­татів. Третій варіант передбачає використання рахунків витрат за елементами, рахунків витрат за цільовим призначенням і рахунків доходів за видами. При цьому рахунки витрат за еле­ментами є проміжними, відображені на них витрати одночасно відносять на рахунки витрат за їх цільовим призначенням.