3.2. Конкурентна розвідка - складова економічної безпеки суб’єктів господарювання

Діяльність з забезпечення безпеки суб’єктів господарювання виникає як результат вирішення протиріч між інтересами підприємства та загрозами їх реалізації. Умовно механізм забезпечення безпеки підприємства можна представити у вигляді такої тріади :

Інтереси підприємства

Загрози діяльності

Протидії (заходи по досягненню інтересів та нейтралізації загроз)

На даній схемі продемонстровано механізм забезпечення безпеки підприємства [77, с.39].

Це безумовно потребує визначення сутності інтересів та загроз діяльності, систематизації їх за рядом ознак, з’ясування причин виникнення, форм забезпечення та наслідків реалізації.

На думку частини науковців реалізація інтересів є визначальною умовою забезпечення безпеки підприємства [78, c.214]. Багатьма науковцями економічна безпека підприємства розглядається як узгодженість, збалансування інтересів підприємства та інтересів суб’єктів зовнішнього середовища. З таких позицій безпека підприємства фактично розглядається як практична реалізація положень теорії ресурсної взаємозалежності, відповідно до якої у своїй діяльності підприємству слід враховувати не лише власні, але й інтереси суб’єктів зовнішнього середовища [79, с. 49].

Хоча конкуренти по своїй економічній суті є носіями антагоністичних інтересів, досягнення балансу з інтересами підприємства можливе шляхом уникнення недобросовісної конкуренції та обмежувальної ділової практики, зокрема, враховуючи специфіку діяльності суб’єкта господарювання слід уникати підкупу покупців конкурента, використання дискримінаційних цін, незаконного копіювання товарів і продукції конкурентів, створення таємних картелів, ведення промислового та комерційного шпіонажу, використання практики корупції і хабарництва, переманювання службовців конкурента, подання неправдивої інформації та реклами, укладання угод щодо розподілу ринків, клієнтури, фіксації цін. Дотримання правил чесної конкуренції дасть змогу уникнути конфліктів з конкурентами та забезпечити стабільність функціонування та розвитку підприємства.

Під економічною безпекою суб’єктів господарювання фахівці розуміють стан найбільш ефективного використання корпоративних ресурсів для запобігання загрозам і забезпеченню стабільного функціонування компанії. Подальший розвиток управлінської думки в Україні, очевидно, повинен принести усвідомлення ключової ролі аналітичною складовою менеджменту, тобто функції забезпечення менеджерів актуальною, спеціально орієнтованою на ухвалення рішень інформацією про внутрішнє і зовнішнє середовище фірми. Саме у цих цілях використовується такий інструмент менеджменту, як конкурентна розвідка [80, c.27].

Конкурентна розвідка проводиться на користь бізнесу і лише бізнесу, на відміну від розвідки на користь держави.

Якщо забезпечення економічної безпеки є діяльність по оволодінню найважливішими умовами самореалізації економічного суб'єкта, то ідентифікація цих умов, відстеження змін в обстановці, вивчення й прогнозування активності інших суб'єктів, що прагнуть опанувати цими умовами, саме те, що є сутністю ділової розвідки, допомагає ефективно управляти такою діяльністю й підвищує рівень безпеки.

Розглянемо завдання служби конкурентної розвідки, пов'язані із завданнями служби безпеки більш детально. Але спочатку зробимо відступ і розглянемо сучасні вимоги до організації й оснащення таких служб.

Завдання збору й обробки інформації на регулярній основі вимагають наявності регулярно обновлюваних інформаційних ресурсів. При цьому це сучасні аналітичні технології, так звані Deep mining та Business Intelligence, вимагають зберігання даних в електронній формі. Звідси необхідність у сучасній технічній базі й наявності програмного забезпечення, що не тільки дозволить збирати дані з різних джерел, зберігати їх у структурованих і неструктурованих базах даних, але й вести пошук по інформаційному полю, використовуючи ті або інші критерії, обробляти ці дані з використанням різних алгоритмів, а також автоматизовано формувати звіти й бачити аналітичні результати.

Крім інструментарію завдання вимагає наявності джерел даних. Крім цього необхідні люди - джерела інформації, як поза компанією, так й усередині її, а сам головне, як показує практика, гостро необхідні люди, які можуть спілкуватися зі співробітниками компанії на будь-якому рівні, уміють здобувати дані для колективу й співробітників, що займаються їхньою обробкою. Необхідні аналітики й шукачі, що знають правила роботи з інформацією та вміють їх застосовувати на практиці. Це тим більше важливо зараз, коли ми говоримо вже не про масиви інформації, а про величезні потоки інформації що навантажують менеджмент компанії, робота з якими усе більше й більше вимагає уваги до фактору часу. Скорочення відстаней за рахунок сучасних засобів транспорту й передачі інформації призвело до того, що зміни в бізнесі й на ринку відбуваються дуже швидко в деяких галузях (наприклад, пов'язаних з біржовими продуктами), тому своєчасність у видачі інформації, що вимагається менеджменту для ухвалення рішення, значно скоротилася.

Якщо раніше строки підготовки інформації службами безпеки становили тижні, то зараз вони скоротилися до доби й годин, а в деяких випадках, наприклад при видачі споживчого кредиту, строк рішення становить десятки хвилин або хвилини. Як говорить віце-президент одного з банків, що займаються споживчим кредитуванням клієнтів у торгівлі, строк автоматичної перевірки позичальника фізичної особи для того, щоб зайняти переважне конкурентне положення на цьому ринку, повинен бути близько 30 секунд [81, c.135]. Без сучасних технологій обробки інформації й розвідки таке не можливо.

Найважливішим моментом у діяльності із забезпечення економічної безпеки стає прогнозування. Об'єктивна обмеженість сил і засобів, що виділяються власниками й менеджментом з бюджету підприємства на вирішення завдань економічної безпеки, змушує перевести основну увагу служб безпеки з пошуку боржників, що втекли і несумлінних контрагентів, повернення вже викрадених засобів і цінностей підприємства, що стає сьогодні усе менш і менш ефективним, у площину профілактики, запобігання таких випадків. І основну роль у цьому починає грати аналітична робота й розвідка - моніторинг обстановки. Службами безпеки й ділової розвідки ідентифікуються ризики, розробляються моделі загроз і сценарії криз, визначаються фактори, що впливають на їхній розвиток й ознаки їхнього наближення [82, с.50].

Ці ознаки виявляються в навколишньому оточенні з метою визначення моменту і місця настання кризи й оцінити ймовірність його настання, щоб вчасно сконцентрувати в потрібному місці необхідні сили й засоби, провести необхідні організаційні зміни й вжити превентивних заходів, щоб не допустити негативного розвитку кризи. Так діють зараз служби безпеки найбільших українських і закордонних компаній і холдингів.

Аналогічно вирішується завдання протидії несумлінної конкуренції. Вивчення конкурентів - частина діяльності ділової розвідки (так називана конкурентна розвідка) допомагає оцінювати й прогнозувати дії конкурентів, спрямовані на дестабілізацію діяльності захищаємої компанії, та її центру - керуючої підсистеми, порушення інформаційних зв'язків усередині компанії. Результатом такого прогнозу й дослідження є дії з вживання превентивних заходів, захисту центру керування компанії, її цілісності, зв'язків, репутації на ринку [83, c.135].

Окремим випадком цього завдання є протидія недружнім злиттям і поглинанням. Те, як відбувається це сьогодні, показує, що менеджмент підприємств і служби безпеки, захоплюваних підприємств спохвачуються тільки тоді, коли блокуючий пакет акцій підприємства вже знаходиться в руках конкурента, і він починає активні дії з витиснення діючого менеджменту, приступає до ініціювання банкрутства підприємства [84].

Але ж цілком у силах служби, за допомогою методів конкурентної розвідки що відслідковує інформацію пов'язану з рухом акціонерного капіталу компанії, заздалегідь побачити й здогадатися про перші кроки, ознаки початку такого недружнього поглинання, вжити необхідних заходів, які можуть виявитися набагато дешевшими, ніж застосовувані тоді, коли цей процес вже запущений і пішов на повну силу.

Сучасні засоби й технології обробки розвідувальної інформації дозволяють також вирішувати завдання внутрішньої безпеки суб’єктів господарювання. Оцінювати динаміку лояльності персоналу, виявляти центри напруженості. Аналіз інформації від внутрішніх джерел і клієнтів допомагає службам безпеки виявляти факти витоку конфіденційної інформації, інсайд-трейдингу, іншої діяльності персоналу проти компанії [ 85, c.28].

Ринок конкурентної розвідки України тільки формується. До цього не було об'єктивних економічних обставин. Жорстка конкуренція кілька років тому замінялася розбірками. Зараз ринок все більше набуває структурований, цивілізований характер. І тепер навіть для малого бізнесу, щоб відносно спокійно прийняти рішення: йти в той чи інший регіон, розвиватися, вкладати гроші, потрібне попереднє інформаційне опрацювання.