9. Поняття і властивості політики.

Политика - сфера деятельности, связанная с отношениями между социальными группами, сутью которой является определение форм, задач, целей и содержания деятельности государства.

Свойства политики:

1. борьба множества интересов. (

2. процессуальные свойства. Политика- особый тип человеческой деятельности. Включает в себя все формы социальной активности людей, все виды деятельности по их организации и руководству.

3. управление распределением ресурсов;

4. сфера жизнедеятельности общества, связанная с получением, удержанием и использованием власти;

5. совокупность мер и действий, направленных на достижение заведомо заданного результата;

6. обеспечивает консолидацию общества, достижение стабильности общества в целом и составляющих его частей, систем;

7. способствует упорядочению, регламентации политического поведения и политических отношений;

8. приобщает индивида в политическую жизнь, определенную политическую среду.

9. пространственность (топологичность). Эта черта характеризует политику как объемно-пространственную среду, в которой деятельность борющихся за власть сил локализована в определенных точках, местах, участках территории.

10. темпоральность. Это временное измерение политики демонстрирует особый тип протяженности существования ее институтов, взаимоотношений правящей и оппозиционной элит, индивидуальных и групповых акторов, государственных и международных организаций.

.

10.Роль політики у житті сучасного суспільства.

Роль політики полягає у тому, що вона :

1. Керує та управляє суспільними процесами заради збереження єдності та цілісності суспільства..

2. Виявляє, формулює і задовольняє соціалі інтереси. усіх груп і верств суспільства.

3. Єднає суспільство за допомогою узгодження соціальних інтересів. Оскільки інтереси соціальних суб’єктів можуть не співпадати, то єднання і узгодження може здійснюватися як в формі гармонізації, так і в формі субординації та підпорядкування часткових інтересів загальним. зусилля влади, спрямовані на інтеграцію суспільства можуть у поточному політичному житті викликати гострі соціальні конфлікти, навіть загрозу руйнування цілісності суспільства.

4. Раціоналізує соціальні суперечності і конфлікти. Така діяльність випливає з потреби усувати прояви дестабілізації політичного життя.

5. Легітимізує політичне життя, тобто приведить усі прояви політичного життя у відповідність з політичними та правовими нормами – законами.

6. Здійснюється соціалізація особистості. З погляду нових поколінь політика покликана сформувати особистість як громадянина та створити йому умови для включення його у цій якості у світ суспільних відносин. Для цього вона має надати йому засоби для активного впливу на соціальне середовище.

7. Забезпечує послідовність, наступність та іноваційність суспільного поступу. Політика у даному контексті має забезпечити послідовність розвитку суспільства, використовуючи попередній досвід людства, чи окремого суспільства.

11.Політика і право

Політика і право тісно взаємопов’язані. Право первинно, тому що саме воно визначає державний устрій, політичну систему, політичний режим в державі. І політика здійснюється лише в конкретних межах.

Взагалі, навіть суб'єкти політичної системи (партії, громадські об'єднання тощо) формуються поступово, в рамках закріплення їх у правовій системі шляхом правотворчості.

В праві закріплені принципи, які здійснюються соціальними групами, класами, народами (націями), а процес їх реалізації в будь-якому випадку набуває політичного характеру. Тобто політичні процеси повинні здійснюватися так, як це закріплено в праві

Якщо принципи справедливості та свободи вірно відбиваються в політиці і згодом одержують законодавче закріплення, можна сказати, що політика відповідає праву.

Якщо політика спотворює принципи справедливості та свободи, то відповідною праву вона не стає й існує у формі довільного законодавства.

Актуально звучать нині слова Іммануїла Канта: «... усій політиці слід преклонити коліна перед правом...».