Поляницький регіональний ландшафтний парк
Поляницький регіональний ландшафтний парк площею 1070 га був створений у 1996 році на території Поляницького лісництва Болехівського
держлісгоспу у східній частині Сколівських Бескид. Простягається вздовж
хребта, займає абсолютні висоти від 460 до 860 м н.р.м. Найвища вершина – Острий вершок ( 860 м н. р. м. ) зайнята рідколіссям, чагарниками, чорничниками, кам’янистими розсипами. Майже 80% території парку зайнято лісами — буковими, смереково-буковими, буково-смереково-ялицевими. Є декілька ділянок із смереково-сосновими насадженнями із реліктовою сосною звичайною.
У деревостанах зустрічаються явір, осика, модрина, береза, граб, вільха, дугласія; у підліску – горобина, ліщина, калина, бузина, у чагарниковому ярусі – малина, ожина, чорниця, брусниця, місцями – верес. На території парку зустрічається багато видів папоротей, в тому числі і реліктові – багаторядник Брауна, страусове перо звичайне; перестріч Гербіха, молочай Карпатський.
Зустрічаються і види рослин, занесених до Червоної книги України – баранець звичайний, плаун однорічний, лілія лісова, любка дволиста, зозулині сльози яйцевидні, на сінокісних луках – арніка гірська, пальчатокорінники, билинець комариний та інші.
На території парку знаходиться комплексна пам’ятка природи загальнодержавного значення « Скелі Довбуша » - один з найпопулярніших серед туристів і відпочиваючих куточків природи нашого краю та гідрологічна пам’ятка природи місцевого значення « Гірське озеро », що відзначається своєрідною красою та мальовничістю.
Парк « Поляницький » має зручне географічне положення. Він
розміщений неподалік міст Болехова, Стрия, курортних центрів Моршина , Трускавця, тому користується значою популярністю серед туристів. Територія парку цінна і в етнографічному, історико-культурному відношенні. Цю частину Сколівських бескид народ пов’язує з іменами відважних борців проти феодального гніту – опришками і їх ватажком Олексою Довбушем.
Комплексна пам’ятка природи загальнодержавного значення «Скелі Довбуша»
Пам’ятка природи знаходиться в Волинському районі за 3 км від села Бубнище і займає площу 100гектарів.
Це неповторне за своїми формами і розташуванням безладне нагромадження гігантських скель, каменів, що нагадують дивовижні істоти та споруди, покраяне глибокими, завжди темними ущелинами, ямами, потаємними ходами та стежками. Ущелини то розширюються, утворюючи печери, то звужуються до маленьких щілин. Їхнє дно завжди вологе, покрите занесеним сюди грунтом і листям.
Кам'яний лабіринт шириною 200 метрів тягнеться із сходу на захід майже кілометр, над ним змикається буковий та смерековий ліс. З півночі, мов сторож входу у цей дивовижний лабіринт, стоїть одинокий кам'яний велетень висотою 50 метрів. Декілька печерних схованок, розташованих на долині та на висоті майже 20 метрів, приваблюють допитливих туристів та скелелазів.
За півтори сотні метрів від нього розташована інша група кам'яних сторожів, а на схід вони видніються все далі і далі, мовби воїни, що підіймаються з долини на гору. Це явна фортеця періоду Х-го століття. Враховуючи нахил рельєфу ущелини, для вигідного переходу тут вирубано
сходинки, а верх «тунелю» перекритий кам'яним склепінням.
У скельних «стінах» вибито декілька печер. Вони вирубані у моноліті північно-західних піскових скель. Три печери штучного походження, а для четвертої (друга з ряду) використано природну ущелину. Печерні приміщення мають чіткі геометричні форми, правильні пропорції, рівні поверхні вертикальних стін, досить точну прямокутність, чисту обробку стелі.
Дерев'яна наскельна забудова Бубнища належить до рідкісних явищ, а її наукова реконструкція має до 90% достовірності. Винятково вдале поєднання, а в окремих місцях і доповнення дерев'яної забудови природними скелями створювало цільний архітектурний образ. В районі «Скель Довбуша» до послуг туристів пропонуються кінні маршрути (верхи на конях або на спеціально обладнаних бричках чи санях).
Світ живої природи також чекає на своїх дослідників і ботаніків. В околицях Скель виявлено види тварин і рослин, які занесено до Червоної книги, зокрема серед кам’яних валунів знаходить захисток саламандра плямиста.З представників рослинного світу в лісі, що оточує скелі, виявлено занесену до Червоної книги орхідею любку дволистову. Весною фіолетовим килимом квітів вкриває землю зубниця бульбиста.
«Скелі Довбуша» та довколишня природа справляють на відвідувачів, особливо дітей, неповторне емоційне враження, яке надовго залишає слід в їхній душі і уяві.