Івано-Франківський професійний політехнічний ліцей
РЕФЕРАТ
Природно-заповідний зони Івано-Франківщини
Виконала:
студентка групи ОБ-21
Веремеєнко О.С.
Івано-Франківськ
2013
План
Вступ. Природне багатство Івано-Франківщини.
Основні заповідні території на Івано-Франківщині.
Коротка характеристика деяких заповідних зон.
Опис природного заповідника «Горгани».
Карпатський національний народний парк.
Поляницький регіональний ландшафтний парк.
Комплексна пам’ятка природи загальнодержавного значення «Скелі Довбуша».
Загальнозоологічний заказник місцевого значення «Чорний ліс».
Комплексна пам’ятка природи загальнодержавного значення «Касова гора».
Ботанічна пам’ятка природи загальнодержавного значення «Чортова гора».
Ботанічна пам’ятка природи загальнодержавного значення «Урочище Масьок».
Висновок. Івано-Франківщина – унікальний край.
Список використаної літератури.
Івано-Франківщина - унікальний у біогеографічному відношенні край з багатими природними умовами і ресурсами, різноманітним рослинним і тваринним світом, джерельними водами річок і чистим карпатським повітрям. Саме на Івано-Франківщині, більше, ніж деінде на Україні, збереглися природні ландшафти, незаймані території, особливо праліси, реліктові види рослин і тварин, саме тут є значні рекреаційні ресурси.
Івано-Франківська область розташована на південному заході України на стику Східно-Європейської рівнини та Українських Карпат. Територія області є складовою частиною історичної української землі – Галичини. Площа – 13,9 тис. кв. км ( 2,4% площі України).
Природні ресурси дуже різноманітні. На території області формується 8,6% річкового стоку України, зосереджена значна частка лісових ресурсів (6,0% площі земель лісового фонду і 7,0% запасу деревини ).
В області є 636,8 тис. га сільськогосподарських угідь, 634,5 тис. га лісів, 2,6 тис. га водно-болотних угідь, 23,3 тис. га зайнято (річками, ставками, водосховищами), понад 300 джерел мінеральних вод, розвідано 160 родовищ, 24-х видів корисних копалин ( нафта, газ, буре вугілля, торф, кам’яна та калійна солі, сірка, фосфорити).
За біологічним різноманіттям область одна із найбільш багатих на Україні. Флора налічує 1500 видів судинних рослин, що складає 30% судинних рослин України. Хребетні представлені 435 видами, в тому числі ссавці – 74 видами ( 68% всіх видів України), птахи – 280 видами (70% загальної кількості видів птахів на Україні). До Червоної Книги України та Європейського Червоного Списку занесено 162 рідкісних і зникаючих видів рослин і 32 види тварин. Це гордість і справжні скарби як області, так і України.
Біологічне і ландшафтне різноманіття є національним багатством.
Його збереження у поєднанні з невиснажливим використанням природних ресурсів є одним із пріоритетів у сфері природокористування,
екологічної безпеки та охорони природи і основною умовою збалансованого ( сталого) розвитку регіону.
На території області виділяються три ландшафтні зони. Північно-східна частина – рівнинна, лісостепова(включає Хотинське Опілля і Прут-Дністровську область). У структури земель переважають сільськогосподарські угіддя. Природна трав’яниста рослинність тут збереглася тільки на крутих схилах, в долинах річок, по ярах і балках. Ліси розміщені головним чином на непридатних для сільськогосподарського використання земель.
Середня частина області розташована в межах Передкарпаття. Тут панують лісолучні ландшафти. Ліси розміщені на високих межиріччях та на схилах. На вирівняних територіях розміщені сільськогосподарські угіддя.
Південно-західна частина розміщена в гірській частині Українських Карпат. Більшість гір вкрита лісами. Вище 1500 м н. р. м. виділяється субальпійський пояс з лучною рослинністю.
Кліматичні умови дуже різноманітні. Це пояснюється не лише складністю рельєфу території ( гори, височини, річкові долини, рівнини), але й наявністю великих лісових масивів. У зв’язку з цим забезпеченість теплом і вологою в різних районах області неоднакова. Ґрунтовий покрив дуже строкатий. Зустрічаються майже всі типи грунтів, які властиві для лісостепової зони, передгір’я та гірської частини Карпатського регіону. Всього в області 22 різновидності грунтів. Найбільшу полощу займають бурі гірсько-лісові грунти, на яких зростають ліси.
Основні заповідні території Івано-Франківської області:
Природний заповідник « Горгани »
Карпатський національний парк
Галицький регіональний ландшафтний парк
Дністровський регіональний ландшафтний парк
Поляницький регіональний ландшафтний парк
Регіональний ландшафтний парк « Гуцульщина »
Ботанічний заказник загальнодержавного значення « Яйківський »
Ботанічний заказник загальнодержавного значення « Скит Манявський »
Ботанічний заказник загальнодержавного значення «Кливський »
Ботанічний заказник загальнодержавного значення «Княждвірський »
Лісовий заказник загальнодержавного значення « Бредулецький »
Ботанічний заказник загальнодержавного значення
« Тавпишерський »
Орнітологічний заказник загальнодержавного значення
« Пожератульський »
Ландшафтний заказник загальнодержавного значення « Козакова долина »
Ландшафтний заказник місцевого значення « Чивчино – Гринявський »
Гідрологічний заказник загальнодержавного значення « Турова дача »
Загальнозоологічний заказник місцевого значення «Чорний ліс»
Ландшафтний заказник загальнодержавного значення « Грофа »
Ботанічна пам’ятка природи загальнодержавного значення «Чортова гора»
Ботанічна пам’ятка природи загальнодержавного значення «Урочище Осій»
Ботанічна пам’ятка природи загальнодержавного значення «Урочище Сокіл »
Ботанічна пам’ятка природи загальнодержавного значення «Урочище Масьок »
Ботанічна пам’ятка природи загальнодержавного значення «Урочище Тарниці»
Комплексна пам’ятка природи загальнодержавного значення «Касова гора»
Комплексна пам’ятка природи загальнодержавного значення «Скелі Довбуша»
Комплексна пам’ятка природи загальнодержавного значення «Верхнє озерище»
Геологічна пам’ятка природи загальнодержавного значення «Старуня»
Гідрологічна пам’ятка природи загальнодержавного значення «Болото Ширковець»
Гідрологічна пам’ятка природи загальнодержавного значення «Болото Лисак»
Гідрологічна пам’ятка природи загальнодержавного значення «Болото Мшана»
Гідрологічна пам’ятка природи загальнодержавного значення «Болото Висяче»
Дендропарк загальнодержавного значення «Дружба»
Дендропарк загальнодержавного значення «Високогірний»
Дендропарк загальнодержавного значення «Діброва»
Парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення « Парк партизанської слави»
Природний заповідник « Горгани»
Згідно Указу Президента України 12 вересня 1996 року було організовано природний заповідник « Горгани » ( площа 5344 га). Територія заповідника розташована в південно-західній частині Івано-Франківської області в фізико-географічному районі Довбушанських Горган. Вершина та
верхня частина схилів, особливо південні, вкриті кам’янистими розсипами, які утворені ямненським пісковиком. На території заповідника кам’янисті розсипи займають 666,2 га ( більше 12% площі).
Своєрідність грунтово-кліматичних умов, характер рельєфу, висота над рівнем моря, географічне положення заповідної території сприяли формуванню відповідного видового складу рослин, серед яких багато рідкісних, реліктових. Флора заповідника цікава і різноманітна. Тут виявлено 365 видів вищих судинних рослин. Пануючим типом рослинності у заповіднику є ліси, які займають 84% його загальної площі і мають пралісовий характер. Рослинність заповідника розміщена у двох висотних рослинних поясах – гірському лісовому і субальпійському. Гірський лісовий пояс до висоти 1300 ( 1400) м н.р.м. займають буково-ялицево-смерекові, ялицево-смерекові та смерекові праліси. Субальпійський пояс в заповіднику представлений криврліссям з гірської сосни, яка займає близько 500 га, рідше вільхи зеленої, приуроченої до вологих місць.
Тваринний світ тісно пов’язаний з висотними рослинними поясами.
Територія заповідника багата видами рослин і тварин, які занесені до Червоної книги України. Тут зростає 20 рідкісних та зникаючих видів рослин ( плаун колючий, арніка гірська, лілія лісова, волошка карпатська, журавлина дрібноплода, підсніжник білосніжний та ін. ). Зустрічаються і 20 червонокнижних видів тварин: лелека чорний, карпатський і альпійський тритон, глухар, сова двохвоста, норка європейська та ін.).
Карпатський національний природний парк
Карпатський національний народний парк створено у 1980 році на площі 50,3 тис. га з метою збереження біологічного і ландшафтного різноманіття, пам’яток історії і культури Чорногори і Горган. Територія парку займає середні і нижні частини схилів долини верхнього Прута. З північного заходу на південний схід вона простягається на 100 км, сходу на
захід – на 20км. На заході межа проходить по вододілу басейну р. Прут з басейном, р. Бистриця Надвірнянська, на півночі – по руслах рік Кам’янка та Боярський, на півдні – по вододілу з басейном р. Тиса, на сході – з басейном р. Черемош. Південна межа фіксується вершинами Говерла (2061 м), Брескул (1911 м), Пожижевська ( 1822 м), Данцеж (1855 м), Туркул (1937 м), Піп Іван (2020 м), Це найвища частина Українських Карпат.
Карпатський НПП в геоструктурному відношенні охоплює частину Скибової та Чорногірської зон Карпатської складчастої системи. Геологічний розріз осадової товщі цих зон складений породами крейдового і палеогенового віку загальною потужністю 4 – 7 км. В рельєфі переважає радіальний характер розчленування, розвинуті форми давнього зледеніння.
Клімат характеризується як перехідний від помірно теплого західноєвропейського до континентального східноєвропейського. Середньорічна температура повітря становить +6°С із зниженням у високогір'ї, річна кількість опадів збільшується з висотою від 800 до 1400 мм, снігу випадає до 50 см, а в окремі роки до 2 м.
Головною водною артерією території парку є річка Прут. Вона бере початок біля підніжжя Говерли й протікає по території парку 50 км. Численні притоки Прута, такі як Прутець Чемигівський, Прутець Яблуневський, Женець, Жонка, Піги, Кам'янка утворюють багато порогів та водоспадів. Тут розташований найбільший в Українських Карпатах водоспад Гук, висота якого перевищує 84 м. Особливою красою відзначаються озера льодовикового походження - Марічейка (1 га) у підніжжі гори Шурин-Гропа та Несамовите (0,5 га) під горою Туркул. Загалом озера субальпійського поясу заболочуються внаслідок наростання сфагнових плавів від їх країв до середини, що становить неабиякий інтерес для вчених.
В Карпатському національному парку охороняються всі типи фітоценотичних комплексів лісового (крім поясу дубових лісів), субальпійського та альпійського поясів, що є характерними для гірських
систем Центральної Європи. Більша частина території вкрита буковими, смерековими, ялицевими, сіровільховими та мішаними лісами, зрідка зустрічаються клейковільхові, березові і соснові ліси. Найпоширенішими є буково-ялицево-смерекові та чисті смерекові ліси, в яких часто ростуть явір, ясен, в'яз гірський. Вище верхньої межі лісу сформувалося типове криволісся із сосни гірської, вільхи зеленої та ялівцю сибірського в комплексі з луками, чагарничниками, мозаїкою мохів та лишайників.
На території парку зростає 1260 видів вищих спорових і судинних рослин, з яких 155 видів - мохоподібні. До Червоної книги України занесено 80 видів рослин: рододендрон східнокарпатський, арніка гірська, родіола рожева, сон білий, ліннея північна, баранець звичайний, плаун річковий, сосна кедрова, журавлина дрібноплода, значна кількість видів зозулинцевих, що трапляються на післялісових луках і верхових болотах, і ін. Три види рослин занесено до Європейського червоного списку: борщівник карпатський, медунка Філярського та первоцвіт полонинський. У парку зареєстровано зростання 29 ендемічних видів рослин, серед яких 12 загальнокарпатських (вечірниця біла, грушанка карпатська, молочай карпатський тощо) та 13 південнокарпатських (аконіт низький, волошка карпатська, фіалка відхилена тощо) ендемів. Найбільше ендеміків і реліктів зустрічається на Чорногорі. На території парку зберігаються також найбільші за площею в Українських Карпатах реліктові угруповання сосни звичайної, берези повислої та частково сосни кедрової, єдине місце зростання якої знаходиться на Чорногорі, в урочищі Кедрувате. Загалом до Зеленої книги України занесено 32 рослинних угруповання: 3 лісових, 4 чагарникових, 12 лучних та 9 болотних.
Різноманіття ландшафтів території національного парку зумовлює і різноманіття тваринного світу. Його особливістю є велика частка комахоїдних, рукокрилих і гризунів, дещо менше тут хижаків та парнокопитних. Із дрібних ссавців поширені мала, звичайна та альпійська
бурозубки, мала та велика кутори, хатня і жовтогорла миші, темна, Шермана і снігова полівки, з гризунів - білка звичайна з чорно-коричневим аж до чорного забарвленням хутра, сірий, лісовий та горішниковий вовчки, з парнокопитних - олень благородний, козуля, дикий кабан. Зрідка зустрічаються ведмідь бурий, рись, лісовий кіт. Різноманітною є орнітофауна парку. В його темнохвойних лісах навіть є представники тайгових птахів - снігур і горіхівка. У холодних гірських потоках водиться струмкова форель. Із земноводних в передгір'ях і горах трапляються гребінчастий, альпійський і карпатський тритони, гостроморда і трав'яна жаби, із плазунів - веретільниця, вуж, мідянка, гадюка звичайна, прудка і живородна ящірки. Загалом фауністичне різноманіття хордових парку представляють 48 видів ссавців, 110 - птахів, 11 - риб, 10 - земноводних, 6 - плазунів. До Червоної книги України занесено 44 види фауни, зокрема, карпатський та альпійський тритони, саламандра плямиста, мідянка, чорний лелека, беркут, польовий лунь, сапсан, глухар, борсук, видра, рись та ін., а до Європейського червоного переліку - 11 видів: вовка, бурого ведмедя, вуханя бурого, вовчка ліщинового, деркача, слимака виноградного та ін.
На території національного парку є чимало визначних природних об'єктів, що приваблюють відвідувачів. Цікавими є верхове болото Рудяк з журавлиною дрібноплідною та іншими рідкісними видами рослин, урочище Кедрувате на Чорногорі - єдине місце зростання сосни кедрової. Багатьох туристів зачаровують скелі, печери Довбуша. У Яремчі є дивовижний водоспад "Прибій", котрий падає з висоти 12 м на фоні великих кам'яних брил, що створює надзвичайно величний пейзаж незвичної краси.