- •2. Зобов’язання щодо передачі об’єктів інтелектуальної власності: аналіз
- •3. Безоплатне користування майном.
- •5. Дії як підстава виникнення зобов»язань.
- •6. Довіреність і договір доручення як підстава виникнення зобовязань.
- •7. Договір зберігання
- •8.Договір франчайзингу
- •9. Зміна змісту зобовязання.
- •10. Зобовязання у житловій сфері
- •11. Зобовязання у зовнішньоекономічній сфері
- •14. Зобовязання у сфері довірчого управління.
- •15. Зобовязання у сфері корпоративних відносин.
- •16. Зобов’язання в сфері надання послуг.
- •17 Зобов’язання у сфері надання послуг юридичного характеру
- •18. Зобов’язання в сфері передачі у власність основних фондів.
- •23. Зобовязання в сфері страхової діяльності.
- •21. Зобовязання в сфері транспортних послуг
- •22. Зобов’язання з безпідставного придбання або збереження майна
- •23. Зобовязання з договорів купівлі-продажу (особливості термінології та окремих видів зобовязань).
- •1.Загальні положення про купівлю-продаж.
- •5. Кореспондуючий характер прав та обов’язків сторін договору купівлі-продажу.
- •24. Зобовязання з договорів про виконання робіт.
- •Особливості договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт
- •25. Зобов’язання з договорів про користування майном
- •1) Двосторонній; 2) консенсуальний; 3) відплатний.
- •26. Зобовязання з договорів про передачу безоплатно майна у власність
- •27. Зобовязання з договорів поставки товарів і продукції
- •28. 3Обов’язання, що виникають з рятування державного або колективного майна.
- •30. Зобовязання, повязані з виконанням договору підряду.
- •31. Зобов’язання , пов’язані з відшкодуванням шкоди, зоподіяної неповнолітніми
- •32. Зобов'язання, що виникають з договорів про надання послуг (особливості об’єкту)
- •33. Зобов’язання,що виникають з кредитно-розрахункових відносин.
- •34. Класифікація зобов’язань з договорів про передачу майна у власність
- •36. Найм як підстава виникнення зобов’язань
- •37. Особливсті зобов’язань в роздрібній торгівлі.
- •39. Підстави виникнення зобовязань (аналіз і проблематика).
- •40. Підстави виникнення зобовязань залежно від волевиявлення їх учасників.
- •42. Посередницькі послуги
- •43. Послуга як об”кт зобов”язальних правовідносин
- •44. Послуги в сфері страхової діяльності
- •46.Правове регулювання лізингу
- •47. Принципи виконання зобов’язань в умовах переходу до ринкової економіки.
- •48. Припинення зобов’язання.
- •49. Припинення зобов’язання з ініціативи однієї із сторін
- •50. Проаналізуйте правова природа фінансового лізингу
- •51. Проблеми вдосконалення правового регулювання зобов'язальних правовідносин.
- •53.Проблеми виникнення зобов’язань при відшкодуванні шкоди джерелом підвищеної небезпеки.
- •54. Проблеми забезпечення виконання зобовязання
- •55. Проблеми припиння зобовязаннь, пов*язаних з ліквідацією юр.Ос
- •56. Проблеми припинення недоговірних зобов’язнаь
- •57. Систематизація зобов’язань
- •59. Співвідношення категорій “розірвання” та “припинення” договірних зобов’язань
- •60. Учаники зобовязальних відносин
16. Зобов’язання в сфері надання послуг.
Договори про надання послуг у системі договірних зобов’язань становлять самостійну групу цивільно-правових договорів. Послуги — це певна діяльність, що не пов'язується зі створенням речі (її відновлення, ремонт), однак яка сама по собі породжує відповідне благо, що має споживну вартість і внаслідок цього стає об'єктом цивільного права.
Послуги групуються на такі види: 1).договори про надання послуг юридичного характеру( напр.., договір доручення); 2).договори про надання послуг фактичного характеру ( напр.., договір зберігання); 3).договори, які передбачають здійснення виконавцем юридичних та фактичних дій (напр.., договір транспортного експедирування).
Характерною рисою договорів про надання послуг є те, що послуга споживається у процесі її надання. Тобто корисний ефект послуги полягає у самій дії (бездіяльності), яку здійснює виконавець. Це дозволяє відрізняти договори про надання послуг від договорів про виконання робіт. Останні передбачають виконання певної роботи, яка також проявляється у вчиненні підрядником відповідних дій (діяльності). Водночас, робота підрядника завжди об’єктивується у певному матеріалізованому результаті, який підлягає передачі замовникові. На відмінну від цього, суть послуги полягає у самій дії. Договір про надання послуг може бути як відплатним, так і безвідплатним. Договір може бути безвідплатним, але це повинно бути прямо передбачено у самому договорі.
Основні види договорів про надання послуг одержують закріплення у ЦКУ: перевезення, транспортне експедирування, зберігання, страхування, доручення, комісія, управління майном, позика, кредит, банківський вклад, банківський рахунок, факторинг, розрахунки і вони регулюються у спеціальному законодавстві.
Виконавець повинен надати послугу особисто, однак має право покласти виконання договору про надання послуг і на третю особу, залишаючись відповідальним перед замовником за порушення договору в повному обсязі. Збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням договору про сплатне надання послуг, підлягають відшкодуванню виконавцем у повному обсязі лише за наявності вини виконавця. Збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням договору про безоплатне надання послуг, підлягають відшкодуванню виконавцем у розмірі, що не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів заробітної плати, якщо договором не передбачено іншого розміру відповідальності виконавця. Договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі в односторонньому порядку, на підставах, передбачених ЦКУ, законом або угодою сторін.
17 Зобов’язання у сфері надання послуг юридичного характеру
Положення глави 63 ЦК дозволяють певною мірою заповнити прогалини у правовому регулюванні тих договорів про надання послуг, які не врегульовані спеціальними нормами у ЦК та інших законах, зокрема це договори про надання юридичних послуг.
Відповідно до ЦКУ за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Тобто надання юридичних послуг передбачає вчинення виконавцем певної дії або здійснення певної діяльності.
Залежно від характеру дії (діяльності), яку зобов’язаний здійснити виконавець, договори про надання послуг поділяються на такі види:
- послуги фактичного характеру (перевезення, зберігання); - послуги юридичного характеру (доручення, комісія); - послуги як юридичного, так і фактичного характеру (експедиторські послуги); - послуги грошово-кредитного характеру (банківські послуги).
Найбільшу складність у вищезазначеному контексті становлять договори про юридичні послуги, адже саме в цьому випадку замовник налаштований оплачувати лише кінцевий результат, тим більше за умов жорсткої конкуренції на ринку цих послуг.
Отже, до юридичних послуг застосовуються загальні положення про послуги. Зокрема, виконавець повинен надати послугу особисто, якщо інше не передбачено договором, але навіть в такому разі виконавець залишається відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
Проблема оплати юридичних послуг полягає в тому, що, з одного боку, замовник найчастіше готовий сплачувати лише за певний результат (вирішення на його користь справи у суді), з іншого – Цивільний кодекс чітко розмежовує договори про платне і безоплатне надання послуг. Зрозуміло, що договірне надання юридичних послуг, як правило, є платним, отже, іноді виникає питання про розрахунки між сторонами у разі відсутності очікуваного замовником результату. Через це в юридичній практиці досить часто розрізняють такі поняття, як оплата за надані послуги (гонорар) і відшкодування понесених виконавцем фактичних витрат.
Також в договорі про надання юридичних послуг сторони можуть передбачити строк договору про надання послуг, тобто час, в межах якого сторони здійснюють свої права та виконують обов’язки.
Договір про надання юридичних послуг може бути розірваний за домовленістю сторін або у випадках, встановлених Цивільним кодексом України (за рішенням суду на вимогу однієї із сторін; у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувались при розірванні договору).