- •2. Зобов’язання щодо передачі об’єктів інтелектуальної власності: аналіз
- •3. Безоплатне користування майном.
- •5. Дії як підстава виникнення зобов»язань.
- •6. Довіреність і договір доручення як підстава виникнення зобовязань.
- •7. Договір зберігання
- •8.Договір франчайзингу
- •9. Зміна змісту зобовязання.
- •10. Зобовязання у житловій сфері
- •11. Зобовязання у зовнішньоекономічній сфері
- •14. Зобовязання у сфері довірчого управління.
- •15. Зобовязання у сфері корпоративних відносин.
- •16. Зобов’язання в сфері надання послуг.
- •17 Зобов’язання у сфері надання послуг юридичного характеру
- •18. Зобов’язання в сфері передачі у власність основних фондів.
- •23. Зобовязання в сфері страхової діяльності.
- •21. Зобовязання в сфері транспортних послуг
- •22. Зобов’язання з безпідставного придбання або збереження майна
- •23. Зобовязання з договорів купівлі-продажу (особливості термінології та окремих видів зобовязань).
- •1.Загальні положення про купівлю-продаж.
- •5. Кореспондуючий характер прав та обов’язків сторін договору купівлі-продажу.
- •24. Зобовязання з договорів про виконання робіт.
- •Особливості договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт
- •25. Зобов’язання з договорів про користування майном
- •1) Двосторонній; 2) консенсуальний; 3) відплатний.
- •26. Зобовязання з договорів про передачу безоплатно майна у власність
- •27. Зобовязання з договорів поставки товарів і продукції
- •28. 3Обов’язання, що виникають з рятування державного або колективного майна.
- •30. Зобовязання, повязані з виконанням договору підряду.
- •31. Зобов’язання , пов’язані з відшкодуванням шкоди, зоподіяної неповнолітніми
- •32. Зобов'язання, що виникають з договорів про надання послуг (особливості об’єкту)
- •33. Зобов’язання,що виникають з кредитно-розрахункових відносин.
- •34. Класифікація зобов’язань з договорів про передачу майна у власність
- •36. Найм як підстава виникнення зобов’язань
- •37. Особливсті зобов’язань в роздрібній торгівлі.
- •39. Підстави виникнення зобовязань (аналіз і проблематика).
- •40. Підстави виникнення зобовязань залежно від волевиявлення їх учасників.
- •42. Посередницькі послуги
- •43. Послуга як об”кт зобов”язальних правовідносин
- •44. Послуги в сфері страхової діяльності
- •46.Правове регулювання лізингу
- •47. Принципи виконання зобов’язань в умовах переходу до ринкової економіки.
- •48. Припинення зобов’язання.
- •49. Припинення зобов’язання з ініціативи однієї із сторін
- •50. Проаналізуйте правова природа фінансового лізингу
- •51. Проблеми вдосконалення правового регулювання зобов'язальних правовідносин.
- •53.Проблеми виникнення зобов’язань при відшкодуванні шкоди джерелом підвищеної небезпеки.
- •54. Проблеми забезпечення виконання зобовязання
- •55. Проблеми припиння зобовязаннь, пов*язаних з ліквідацією юр.Ос
- •56. Проблеми припинення недоговірних зобов’язнаь
- •57. Систематизація зобов’язань
- •59. Співвідношення категорій “розірвання” та “припинення” договірних зобов’язань
- •60. Учаники зобовязальних відносин
56. Проблеми припинення недоговірних зобов’язнаь
Норми гл. 50 ЦК, поширюється на усі види зобов'язань, незалежно від підстав їхнього виникнення, тобто норми цієї глави є загальними стосовно зобов'язань з договорів, унаслідок заподіяння шкоди та ін. недоговірних зобов'язань.
Підстави припинення зобов’язання: Виконання зобов’язання, Припинення зобов’язання переданням відступного, Зарахування зустрічних однорідних вимог, За домовленістю сторін, Новація, Прощення боргу, Поєднання боржника і кредитора в одній особі, Неможливість виконання у зв’язку з обставиною, за яку жодна з сторін не відповідає, Сметь Фо, Ліквідація Юо.
Виконання зобов'язання є ідеальною підставою його припинення. Власне кажучи, зобов'язання для того і встановлюються (як договором, так і законом), щоб бути згодом викопаними.
Існує думка, шо дії, спрямовані на виконання зобов'язання, можна вважати односторонніми правочипами. Якщо формально підходити до вирішення цього питання, використовуючи визначення правочину як дії суб'єктів цивільного права, спрямованої на встановлення, зміну, припинення цивільних прав і обов'язків, то підстави для такого висновку начебто є.
Однак такий підхід видається виправданим лише щодо недо-говірних зобов'язань. Наприклад, добровільне відшкодування заподіяної шкоди можна розглядати як одностороннє волевиявлення порушника, спрямоване на припинення зобов'язань з заподіяння шкоди. Проте він непридатний для характеристики виконання зобов'язань договірних
Щодо інших підстав припинення зобов’язань, в недоговірних зобов’язаннях є певні винятки: не допускається зарахування зустрічних вимог, новація, ліквідація юридично особи про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смерті.
Смерть боржника або крдитора припиняє зобов’язання лише, якщо воно є нерозривно пов’язаним з його особою. Наприклад, у разі смерті кредитора (потерпілої особи) припиняєтьсязобов'язання з відшкодування боржником шкоди, завданої ушкодженням здоров'я.
57. Систематизація зобов’язань
Все зобов'язальне право може бути поділене на загальну частину і спеціальну частину (окремі види зобов'язань).
У свою чергу, загальна частина зобов'язального права включає в себе:
універсальні загальні положення;
загальні положення договірного права.
Універсальні загальні положення стосуються всіх видів зобов'язань. Вони містять характеристику зобов'язань, його елементів, визначають загальні правила виконання і припинення зобов'язань, забезпечення їх виконання тощо.
Загальні положення договірного права містять правила, що стосуються лише договорів як основної підстави виникнення зобов'язань. Це визначення поняття договору, принципів договірного права, змісту договору, порядку його укладення, зміни, виконання і припинення договору тощо.
Якщо у ЦК 1963 р. загальні положення договірного права були розмішені серед інших загальних положень зобов'язань (ст.ст.153-160 ЦК 1963 p.), то у ЦК 2003 р. вміщено спеціальний розділ (розділ II книги п'ятої) "Загальні положення про договір". До речі, подібний підхід має місце і у багатьох інших європейських країнах. Наприклад, у Німецькому цивільному кодексі загальним положенням договору присвячений розділ ПІ книги першої — "Загальна частина" і розділ II книги другої — "Зобов'язальне право". Такий підхід видається цілком виправданим, оскільки, як зазначалося вище, відповідає значенню договірного права в опосередкуванні цивільного обігу.
Спеціальна частина зобов'язального права (окремі види зобов'язань) поділяється на:
окремі види договорів (гл.54-77 ЦК);
окремі види недоговірних зобов'язань (гл.78-83 ЦК)
1.У свою чергу окремі види договорів з урахуванням мети, суті і змісту угод, можуть бути об'єднані в такі групи договорів: — договори про передачу майна у власність; договори про передачу майна у тимчасове користування; - договори про надання послуг; - договори про виконання робіт; -договори у кредитно-розрахункових відносинах; - договори про спільну діяльність; - договори про забезпечення зобов'язань.
2.Окремі види недоговірних зобов'язань можуть бути поділені на зобов'язання, що виникають внаслідок правомірних дій, і зобов'язання, шо виникають внаслідок правопорушень.
Правомірними діями можуть бути односторонні правочини, юридичні вчинки, акти цивільного стану (наприклад, рятування майна, життя і здоров'я громадян, ведення справ без доручення, публічна обіцянка винагороди, укладення шлюбу тощо — глави 78— 80 ЦК та інші).
Правопорушення породжують зобов'язання внаслідок створення загрози життю, здоров'ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи, заподіяння шкоди, безпідставного збагачення тощо (глави 81-83 ЦК).