- •2. Зобов’язання щодо передачі об’єктів інтелектуальної власності: аналіз
- •3. Безоплатне користування майном.
- •5. Дії як підстава виникнення зобов»язань.
- •6. Довіреність і договір доручення як підстава виникнення зобовязань.
- •7. Договір зберігання
- •8.Договір франчайзингу
- •9. Зміна змісту зобовязання.
- •10. Зобовязання у житловій сфері
- •11. Зобовязання у зовнішньоекономічній сфері
- •14. Зобовязання у сфері довірчого управління.
- •15. Зобовязання у сфері корпоративних відносин.
- •16. Зобов’язання в сфері надання послуг.
- •17 Зобов’язання у сфері надання послуг юридичного характеру
- •18. Зобов’язання в сфері передачі у власність основних фондів.
- •23. Зобовязання в сфері страхової діяльності.
- •21. Зобовязання в сфері транспортних послуг
- •22. Зобов’язання з безпідставного придбання або збереження майна
- •23. Зобовязання з договорів купівлі-продажу (особливості термінології та окремих видів зобовязань).
- •1.Загальні положення про купівлю-продаж.
- •5. Кореспондуючий характер прав та обов’язків сторін договору купівлі-продажу.
- •24. Зобовязання з договорів про виконання робіт.
- •Особливості договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт
- •25. Зобов’язання з договорів про користування майном
- •1) Двосторонній; 2) консенсуальний; 3) відплатний.
- •26. Зобовязання з договорів про передачу безоплатно майна у власність
- •27. Зобовязання з договорів поставки товарів і продукції
- •28. 3Обов’язання, що виникають з рятування державного або колективного майна.
- •30. Зобовязання, повязані з виконанням договору підряду.
- •31. Зобов’язання , пов’язані з відшкодуванням шкоди, зоподіяної неповнолітніми
- •32. Зобов'язання, що виникають з договорів про надання послуг (особливості об’єкту)
- •33. Зобов’язання,що виникають з кредитно-розрахункових відносин.
- •34. Класифікація зобов’язань з договорів про передачу майна у власність
- •36. Найм як підстава виникнення зобов’язань
- •37. Особливсті зобов’язань в роздрібній торгівлі.
- •39. Підстави виникнення зобовязань (аналіз і проблематика).
- •40. Підстави виникнення зобовязань залежно від волевиявлення їх учасників.
- •42. Посередницькі послуги
- •43. Послуга як об”кт зобов”язальних правовідносин
- •44. Послуги в сфері страхової діяльності
- •46.Правове регулювання лізингу
- •47. Принципи виконання зобов’язань в умовах переходу до ринкової економіки.
- •48. Припинення зобов’язання.
- •49. Припинення зобов’язання з ініціативи однієї із сторін
- •50. Проаналізуйте правова природа фінансового лізингу
- •51. Проблеми вдосконалення правового регулювання зобов'язальних правовідносин.
- •53.Проблеми виникнення зобов’язань при відшкодуванні шкоди джерелом підвищеної небезпеки.
- •54. Проблеми забезпечення виконання зобовязання
- •55. Проблеми припиння зобовязаннь, пов*язаних з ліквідацією юр.Ос
- •56. Проблеми припинення недоговірних зобов’язнаь
- •57. Систематизація зобов’язань
- •59. Співвідношення категорій “розірвання” та “припинення” договірних зобов’язань
- •60. Учаники зобовязальних відносин
54. Проблеми забезпечення виконання зобовязання
Мета: щоб у кредитора була впевненість, що він зможе подолати нагативні наслідки за рахунок одного з визначених законом/договором способу. +стимулювати боржника до належного виконання своїх обовязків під загрозою застосування негативних наслідків майнового характеру
У ЦК види забезпечення в.з. = всі вважають зоб.-прав..Але поділяють на речово-прав. І зобов.-прав. Невичерпний перелік – в закон-ві є ще аваль векселя, держ.гарантія +інші види..
Застава. (іпотека і притримання) визначають до речово-правових, у літературі – зобов.-правові чи навіть змішана природа. Оскільки, в переліку речових прав нема ні іпотеки, ні застави, але є пункт – «інші права...». мова йде про речове право, яким обмежена певна нерухомість, яку вже власник не може продати через іпотеку.
ЗУ «про іпотеку», предметом м.б. майнові права на нерухомість, право власності на яку виникає в майбутньому. Самостійним предметом іпотеки м.б. частина і тільки якщо зареєстрована окремо. Законодавство дозволяє в 1 договорі і купівлю-продаж і взаємовідносини іпотеки. Але для банку, щоб надати гроші – необхідно окремий договір.
Притримання – тільки на законних підставах. Предмет- річ=матер.обєкт.
Має додат.характер, бо завжди спрямоване забезпечення іншого реально існуючого зобовязання.
Зобовязально-правові:неустойка, гарантія, порука, завдаток.
Неустойка є і вид забезпечення зобовязання, і штрафною санкцією=стимулює і одночасно є негативним наслідком.
Проблема з нерухомими речима – який механізм передачі такої неустойки? Який правовстановлюючий документ- договір позики за яким зобовязання не було виконано – не буде цим документом, який врах. БТІ. Треба до суду, який має встановити факт такого порушення... і тоді в БТІ з рішенням суду. Тобто всеодно потрібно звертатися в суд! Добровільно, але незважаючи на це має укладатися якийсь договір.
Завдаток – підтверджувальна і забезпечувальна функції.570. Правочин про передачу нарухомості завжди підлягає нотаріальному посвідченню.Проста письмова форма завдатку не може трактуватися як правочин, а це – лише аванс. Треба укладати попередній договір, який укладається у формі основного.
Гарантія. 560. на відміну від поруки виникає на підставі одностороннього волевиявлення гаранта, яке виражається в письмовій формі (часто гарантійний лист).
Порука – поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним обовязку; відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником. На підставі договору поруки., але відповідальсть настає на підставі не просто укладеного договору, а фактичного порушення боржником забезпеченого порукою зобовязання... часткове/в повному обсязі... Поручитель: ФО(не допускається опікуном від імені підопічного); 1/кілька осіб – якщо 1 договір, кілька осіб – відповідальність солідарна, окремі договори – не залежать один від одного.
55. Проблеми припиння зобовязаннь, пов*язаних з ліквідацією юр.Ос
Припинення зобов’язань унаслідок ліквідації юридичної особи здійснюється не автоматично. Законом визначено процедуру припинення юридичної особи та порядок задоволення претензій кредиторів. Таким чином, кредитори за окремими зобов’язаннями можуть протягом часу, відведеного для ліквідації юридичної особи звернутися до ліквідаційної комісії з вимогою погасити заборгованість за зобов’язаннями, що виникли за час діяльності боржника. Звернутися можна лише з претензією щодо сплати боргу. Вимоги про вчинення певних дій, які можуть складати зміст обов’язкуборжника, не допускаються, за винятком повернення майна, що належить кредитору, та інших схожих вимог.
Отже, задоволення претензій кредиторів, що випливають із цивільно-правових зобов’язань, може бути здійснене ліквідаційною комісією в процесі ліквідації юридичної особи. В такому випадку грошове зобов’язання вважається погашеним. Непогашені зобов’язання припиняються після ліквідації юридичної особи. Треба зазначити, ліквідаційна комісія може задовольнити вимоги кредиторів і після закінчення терміну зобов’язання при наявності майна. Тому не завжди припинення зобов’язань зумовлене формально – юридичним моментом припинення юридичної особи, який пов’язується, як правило, з виключенням із державного реєстру. Припинення зобов’язань є правовим наслідком дії юридичних фактів, спрямованих на припинення цивільних прав та обов’язків конкретних суб’єктів. Після настання такого юридичного факту відносини між цими суб’єктами припиняються. Тому закінчення терміну дії договору не завжди можна ототожнювати з підставою припинення
Стаття 609. Припинення зобов’язання ліквідацією юридичної особи
1. Зобов’язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов’язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов’язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю.
Не врегульований порядок задоволення вимог.
Припинення юридичної особи також не завжди припиняє зобов'язання з її участю. Оскільки реорганізація пов'язана з правонаступництвом, зобов'язання реорганізованої юридичної особи не припиняються.
Ліквідація виключає правонаступництво і є підставою для припинення зобов'язань.
Відповідно до ч. 2 ст. 466 ЦК при ліквідації юридичної особи належні потерпілому платежі мають бути капіталізовані за правилами державного страхування і внесені його органом для виплати їх у розмірі і строки, зазначені у відповідному рішенні про відшкодування шкоди. В разі ліквідації юридичної особи позови про відшкодування шкоди, заподіяної ліквідованою юридичною особою, пов'язані з ушкодженням здоров'я чи смертю громадянина, пред'являються до вищестоящої організації або до організації, зазначеної в рішенні про ліквідацію юридичної особи (ч. З ст. 466 ЦК).
