- •2. Зобов’язання щодо передачі об’єктів інтелектуальної власності: аналіз
- •3. Безоплатне користування майном.
- •5. Дії як підстава виникнення зобов»язань.
- •6. Довіреність і договір доручення як підстава виникнення зобовязань.
- •7. Договір зберігання
- •8.Договір франчайзингу
- •9. Зміна змісту зобовязання.
- •10. Зобовязання у житловій сфері
- •11. Зобовязання у зовнішньоекономічній сфері
- •14. Зобовязання у сфері довірчого управління.
- •15. Зобовязання у сфері корпоративних відносин.
- •16. Зобов’язання в сфері надання послуг.
- •17 Зобов’язання у сфері надання послуг юридичного характеру
- •18. Зобов’язання в сфері передачі у власність основних фондів.
- •23. Зобовязання в сфері страхової діяльності.
- •21. Зобовязання в сфері транспортних послуг
- •22. Зобов’язання з безпідставного придбання або збереження майна
- •23. Зобовязання з договорів купівлі-продажу (особливості термінології та окремих видів зобовязань).
- •1.Загальні положення про купівлю-продаж.
- •5. Кореспондуючий характер прав та обов’язків сторін договору купівлі-продажу.
- •24. Зобовязання з договорів про виконання робіт.
- •Особливості договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт
- •25. Зобов’язання з договорів про користування майном
- •1) Двосторонній; 2) консенсуальний; 3) відплатний.
- •26. Зобовязання з договорів про передачу безоплатно майна у власність
- •27. Зобовязання з договорів поставки товарів і продукції
- •28. 3Обов’язання, що виникають з рятування державного або колективного майна.
- •30. Зобовязання, повязані з виконанням договору підряду.
- •31. Зобов’язання , пов’язані з відшкодуванням шкоди, зоподіяної неповнолітніми
- •32. Зобов'язання, що виникають з договорів про надання послуг (особливості об’єкту)
- •33. Зобов’язання,що виникають з кредитно-розрахункових відносин.
- •34. Класифікація зобов’язань з договорів про передачу майна у власність
- •36. Найм як підстава виникнення зобов’язань
- •37. Особливсті зобов’язань в роздрібній торгівлі.
- •39. Підстави виникнення зобовязань (аналіз і проблематика).
- •40. Підстави виникнення зобовязань залежно від волевиявлення їх учасників.
- •42. Посередницькі послуги
- •43. Послуга як об”кт зобов”язальних правовідносин
- •44. Послуги в сфері страхової діяльності
- •46.Правове регулювання лізингу
- •47. Принципи виконання зобов’язань в умовах переходу до ринкової економіки.
- •48. Припинення зобов’язання.
- •49. Припинення зобов’язання з ініціативи однієї із сторін
- •50. Проаналізуйте правова природа фінансового лізингу
- •51. Проблеми вдосконалення правового регулювання зобов'язальних правовідносин.
- •53.Проблеми виникнення зобов’язань при відшкодуванні шкоди джерелом підвищеної небезпеки.
- •54. Проблеми забезпечення виконання зобовязання
- •55. Проблеми припиння зобовязаннь, пов*язаних з ліквідацією юр.Ос
- •56. Проблеми припинення недоговірних зобов’язнаь
- •57. Систематизація зобов’язань
- •59. Співвідношення категорій “розірвання” та “припинення” договірних зобов’язань
- •60. Учаники зобовязальних відносин
53.Проблеми виникнення зобов’язань при відшкодуванні шкоди джерелом підвищеної небезпеки.
Відповідно до ЦК України Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Умовами виникнення зобов’язань по відшкодуванню шкоди, завданої, зокрема, і джерелом підвищеної небезпеки є наступні:
1).Виникнення шкоди; 2).Протиправна дія або бездіяльність, якою створена загроза заподіяння шкоди
3).Причиновий зв’язок між протиправною дією чи бездіяльністю, якими створено небезпеку, і шкодою, що зазнала заінтересована особа. 4).Щодо вини особи, то у цьому випадку вона відсутня так як за законом діє презумпція винності правопорушника, і лише у двох випадках, Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, не відповідає за завдану шкоду, якщо вона доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. 5).Інші умови (правова підстава володіння об’єктом тощо)
Знаючи умови виникнення зобов’язань по відшкодуванню шкоди джерелом підвищеної небезпеки, та спираючись на наукові позиції та судову практику можна виокремити основні проблеми виникнення вищезазначених зобов’язань. проблеми:
1.Відповідно до ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. А отже, не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка експлуатує ці об’єкти (хоча усі умови для цього існують) внаслідок трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст), так як ці особи не є володільцями ( у широкому значенні цього слова) таких механізмів. Володільцем є роботодавець. У цій ситуації шкода буде відшкодовуватися у загальному порядку – ст. 1166 ЦК України.
2.Не є суб’єктами права вимоги на підставі ст. 1187 ЦК України працівники, які перебувають у трудових відносинах з особами, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, і яким заподіяну шкоду джерелом підвищеної небезпеки у зв’язку з виконанням трудових обов’язків. У цьому випадку, особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає тільки за наявності своєї вини на підставі ст. 1166 ЦК України.
3.Відшкодування проводиться, коли шкода безпосередньо заподіяна джерелом підвищеної небезпеки. Якщо шкоду заподіяно хоч і під час експлуатації джерела підвищеної небезпеки, але не ним, відшкодування за заподіяну шкоду за цими статтями виключається. Так, судова практика виходить з того, що залізниця не відшкодовує шкоду, заподіяну машиністу або пасажиру під час руху потяга твердим предметом, який кинутий збоку.
4.Цивільно-правові повноваження здійснювати діяльність, яка є джерелом підвищеної небезпеки, ґрунтується на підставах належно оформлених. Тому не може бути визнана особа зобов’язаною відшкодовувати шкоду за ст.1187 ЦК України у разі здійснення нею діяльності, що є джерелом підвищеної небезпеки, без належного юридичного оформлення прав на здійснення такої діяльності, оскільки юридично така особа не володіє ТЗ ( знову ж таки необхідно буде доводити вину особи – ст. 1166 ЦК України).