- •2. Зобов’язання щодо передачі об’єктів інтелектуальної власності: аналіз
- •3. Безоплатне користування майном.
- •5. Дії як підстава виникнення зобов»язань.
- •6. Довіреність і договір доручення як підстава виникнення зобовязань.
- •7. Договір зберігання
- •8.Договір франчайзингу
- •9. Зміна змісту зобовязання.
- •10. Зобовязання у житловій сфері
- •11. Зобовязання у зовнішньоекономічній сфері
- •14. Зобовязання у сфері довірчого управління.
- •15. Зобовязання у сфері корпоративних відносин.
- •16. Зобов’язання в сфері надання послуг.
- •17 Зобов’язання у сфері надання послуг юридичного характеру
- •18. Зобов’язання в сфері передачі у власність основних фондів.
- •23. Зобовязання в сфері страхової діяльності.
- •21. Зобовязання в сфері транспортних послуг
- •22. Зобов’язання з безпідставного придбання або збереження майна
- •23. Зобовязання з договорів купівлі-продажу (особливості термінології та окремих видів зобовязань).
- •1.Загальні положення про купівлю-продаж.
- •5. Кореспондуючий характер прав та обов’язків сторін договору купівлі-продажу.
- •24. Зобовязання з договорів про виконання робіт.
- •Особливості договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт
- •25. Зобов’язання з договорів про користування майном
- •1) Двосторонній; 2) консенсуальний; 3) відплатний.
- •26. Зобовязання з договорів про передачу безоплатно майна у власність
- •27. Зобовязання з договорів поставки товарів і продукції
- •28. 3Обов’язання, що виникають з рятування державного або колективного майна.
- •30. Зобовязання, повязані з виконанням договору підряду.
- •31. Зобов’язання , пов’язані з відшкодуванням шкоди, зоподіяної неповнолітніми
- •32. Зобов'язання, що виникають з договорів про надання послуг (особливості об’єкту)
- •33. Зобов’язання,що виникають з кредитно-розрахункових відносин.
- •34. Класифікація зобов’язань з договорів про передачу майна у власність
- •36. Найм як підстава виникнення зобов’язань
- •37. Особливсті зобов’язань в роздрібній торгівлі.
- •39. Підстави виникнення зобовязань (аналіз і проблематика).
- •40. Підстави виникнення зобовязань залежно від волевиявлення їх учасників.
- •42. Посередницькі послуги
- •43. Послуга як об”кт зобов”язальних правовідносин
- •44. Послуги в сфері страхової діяльності
- •46.Правове регулювання лізингу
- •47. Принципи виконання зобов’язань в умовах переходу до ринкової економіки.
- •48. Припинення зобов’язання.
- •49. Припинення зобов’язання з ініціативи однієї із сторін
- •50. Проаналізуйте правова природа фінансового лізингу
- •51. Проблеми вдосконалення правового регулювання зобов'язальних правовідносин.
- •53.Проблеми виникнення зобов’язань при відшкодуванні шкоди джерелом підвищеної небезпеки.
- •54. Проблеми забезпечення виконання зобовязання
- •55. Проблеми припиння зобовязаннь, пов*язаних з ліквідацією юр.Ос
- •56. Проблеми припинення недоговірних зобов’язнаь
- •57. Систематизація зобов’язань
- •59. Співвідношення категорій “розірвання” та “припинення” договірних зобов’язань
- •60. Учаники зобовязальних відносин
46.Правове регулювання лізингу
Дог.лізингу належить до групи договорів передання майна у користування, за яким одна сторона (лізингодавець)передає або зобов’язується передати(лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізиногоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбанек лізингодавцем у продавця(постачальника) відповідно до встановлених лізингооденржувачем специфікації та умов(непрямий лізинг), на певний строк і за всановлену плату. Х-ка: двосторонній,реальний(прямий лізинг), консенсуальний(непрямий), відплатний. Сфера застосування дог.лізингу визначається з урахуванням 2 критеріїв: - умов придбання лізингового майна; - особливостей здійснення лізингових операцій. За умовами придбання виділяють:
прямий лізинг(якщо лізингове майно було придбане без попередньої домовленості)
непрямий (лізингове майно було спеціально придбане у продавця(постачальника)за попередньою домовленістю).
За особл. здійснення лізингових операцій: - фінансовий лізинг, –за яким лізингодавець зобов’язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування останньому на визначений строк не менше одного року за встановлену плату. Відпвідно до ЗУ “Про оподаткування прибутку з підприємств” - оперативний лізинг – за яким лізингодавець передає на строк або амортизується(зношується) 75% вартості та орендар зобов’язується придбати предмет лізингу протягом дії дог. або на момент закінчення його дії.
Істотними умовами договору лізингу є:
предмет лізингу(неспоживна річ, визначена індивідуальними ознаками та віднесена відповідно до законодавства до основних фондів. Не можуть бути предметом лізингу земельні ділянки та інші природні об'єкти, єдині майнові комплекси підприємств та їх відокремлені структурні підрозділи (філії, цехи, дільниці);
строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу (строк лізингу);
розмір лізингових платежів;
інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
В юридичній літературі обґрунтовуються різні погляди щодо правової природи договору лізингу. Найбільш поширена — договір лізингу є різновидом майнового найму, але оскільки ним опосередковується підприємницька діяльність з передачі майна в користування, він близький до оренди. Тому до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей законодавства про лізинг.
Форми здійснення лізингу: зворотний, пайовий, міжнародний.
Обов'язки
сторін лізингових відносин визначаються
законодавством і договором. Відповідно
до ст.14 Закону про фінансовий лізинг,
лізингоодержувач протягом строку
лізингу несе витрати на утримання
предмета лізингу, пов'язані з його
експлуатацією, технічним
обслуговуванням, ремонтом, якщо інше
не встановлено договором
або законом. На підставі окремого
договору ремонт і технічне обслуговування
предмета договору лізингу може
здійснюват
ися
продавцем (постачальником). Це зумовлено
тим, що продавець
(постачальник) є, як правило, виготовлювачем
устаткування, машин,
транспортних засобів та ін. і відповідно
може кваліфіковано
здійснити обслуговування І ремонт
предмету лізингу.
