Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
відп..docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
147.99 Кб
Скачать

40. Підстави виникнення зобовязань залежно від волевиявлення їх учасників.

Зобов'язання виникають з певних юридичних фактів. Самі ж юридичні факти - це конкретні життєві обставини, з якими норми цивільного законодавства зв'язують певні правові наслідки і передусім виникнення, зміну або припинення правовідно­син.

Залежно від зв'язку з волею суб'єкта вони поділяються на дії і події.

Події - юридичні факти, настання яких не залежить від вольової повед­інки осіб. Це явища стихійного характеру (наприклад, землетрус, повінь), які в цивільному законодавстві набувають значення непоборної сили: смерть осо­би тощо. Події поділяються на: абсолютні- виникнення і розвиток не пов’язані з вольовою діяльністю; відносні- виникають за волею особи, але розвиваються без неї.

Дії - юридичні факти, зв'язані з волею осіб. Зокрема, відмова довіреного від доручення призводить до припинення прав і обов'язків за дого­вором доручення.

Залежно від того, чи відповідають нормам цивільного права ті чи інші дії, вони поділяються на правомірні і неправомірні (протиправні). Правомірними є дії, які здійснюються в рамках закону. Правомірні дії поділяються на : юридичні акти- з метою створити цивільні права та обов’язки; юридичні вчинки- незалежно від такої мети; акти цивільного стану- юридичні факти, які існують тривалий час, безперервно або періодично породжують правові наслідки. Неправомірними є дії, які вчиняються з порушенням вимог законодавства. Правоміріні дії спрямовані на досягнення певного правового результату, тобто на виникнення, зміну або припинення прав і обов'язків називаються правочинами. Встановлення, зміна або припинення прав і обов'язків для певних осіб наступає здебільшого за їх згодою і волею. Такі правочини називаються двосторонніми, наприклад договори. Якщо подібні обста­вини настають за волевиявленням однієї сторони, правочин називається одностороннім (наприклад, заповіт).

42. Посередницькі послуги

Посередницька послуга – це правомірні дії, які вчиняються посередником у чужих інтересах із метою юридичного замісництва і які можуть бути спрямовані на об’єкти матеріального світу; Посередницькі послуги - це послуги, у наданні яких бере участь третя сторона, що виступає посередником між замовником і виконавцем. Посередницькі договори про надання послуг договорів: доручення, комісії, консигнації, агентський, довірчого управління;

Договір доручення – одна сторона(повірений)зобов’язана вчинити від імені та за рахунок другої сторони(довірителя) певні юридичні дії. Х-ка: консенсуальний, двосторонньозобов’язуючий, оплатний чи безоплатний, фідуціарний. Повірений вчиняє юр.значимі дії від імені довірителя, тобто не набуває жодних прав та обов’язків, їх набуває довіритель. Умови дог.: предмет(юридичні дії, які повірений зобов’язаний вчинити від імені довірителя), строк, відплатність(безвідплатність).

Договір комісії – одна сторона (комісіонер) зобов’язана за дорученням другої сторони(комітента) за плату вчинити один або к-ка правочинів від свого імені, але за рахунок комітента. Х-ка: консенсуальний, двосторонній, оплатний, фідуціарний.

Договір управління майном- одна сторона(установник управління) передає другій стороні(управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов’язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи. Х- ка: реальним або консенсуальним(у встан.законом випадках), двосторонній, оплатний, строковий. Агентський договір- Правове регулювання: ГК України, главою 63 ГК України «Послуги. Загальні положення», позаяк предметом агентського договору є саме надання посередницьких послуг,норми ЦКУ гл. 68 «Доручення» в частині, не врегульованій ГК України. Комерційного посередництва (агентської діяльності) - підприємницьку діяльність, яка полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем та за рахунок суб'єкта, якого він представляє. Відтак, агентський договір – не що інше, як договір доручення, але тільки в сфері господарювання. Як комерційним агентом, так і суб'єктом, якого він представляє, може бути і юридична особа, і фізична, але тільки в статусі підприємця. Предметом агентського договору є надання однією стороною (комерційним агентом) іншій стороні (суб'єкту, якого представляє агент) юридичних і/або фактичних послуг. Істотні умови агентських договорів: предмет договору (сфера, характер, порядок виконання агентом посередницьких послуг); права і обов'язки сторін; умови і розмір винагороди; термін дії договору; відповідальність сторін; визначення території, в межах якої діє агент (якщо цього не вказано, вважається, що агент діє на всій території України .

Проблема: Законодавство України, що регулює посередницьку діяльність, і надалі складається з окремих положень непрямих законів, відомчих нормативних актів. Норми щодо посередницьких послуг містяться в різних нормативних актах і, в результаті, одні і ті ж за своєю суттю суспільні відносини регулюються не тільки суперечливо, але й кардинально протилежно. Ситуація, яка склалася, вимагає визначення на рівні цивільного законодавства поняття посередницької послуги з віднесенням до відповідного розділу всіх договірних конструкцій, які обслуговують посередницьку діяльність.