Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
відп..docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
147.99 Кб
Скачать

37. Особливсті зобов’язань в роздрібній торгівлі.

ЦК: за договором роздрібної купівлі – продажу продавець, який здійснює підпрємницьку діяльність з продажу товару, зобов’язується передати покупцеві товар, що звичайно призначаться для особистого, домашнього або іншого використання, не пов’язаного з підприємницькою діяльністю, а покупець зобов’язуться прийняти товар і оплатити його.

Особливості:

- суб’єктний склад: продавець – суб’єкт підприємницької діяльності, що займається продажем товару як професійний учасник; покупець – будь- яка фізична чи юридична особа.

- специфіка товару, який є предметом договору купівлі – продажу: товар призначається для особистого, домашнього або іншого використання, не пов’язаного з підприємницькою діяльністю;

- специфічний спосіб вираження пропозиції укласти договір. Така пропозиція має публічний характер;

- договір,як правило укладається, в усній формі незалежно від ціни товару, оскільки укладення і виконаня здійснюється одночасно. Торгівля може здійснюватися через автомати ( договір укладається шляхом вчинення конклюдентних дій);

- законодавством встановлені підвищені гарантії захисту прав споживачів – фіз. осіб. У разі невиконання чи неналежного виконання умов договору споживач має право на відшкодування завданих збитків і моральної шкоди.

Умови договору: -предмет, ціна та оплата договору.

Х-ка договору:

1) консенсуальним, оскільки вважається укладеним з моменту досягнення згоди сторонами з істотних умов або реальним, якщо виконується в момент укладення договору.

2) оплатний.

3)двосторонній: і продавець, і покупець наділені взаємними правами та обов’язками.

4)публічний. продавець не має права надавати перевагу одному споживачеві перед іншим щодо укладення договору і не має права відмовтися від укладення договору за наявності в нього можливостей надання споживачеві відповідної продукції.

5)договір приєднання. Продавець через публічну пропозицію пропонує умови договору.

39. Підстави виникнення зобовязань (аналіз і проблематика).

Підстави виникнення зобов'язань визначені в ч. 2 ст.509 ЦКУ шляхом відсилання до ст. 11 ЦК.

Підставами виникнення зобов'язань є певні юридичні факти або їх поєднання, з настанням яких закон пов'язує виникнення тих чи інших прав і обов'язків. Сам закон не є підставою виникнення зобов'язань, він лише визначає, з яких саме юридичних фактів вони виникають. У Цивільному кодексі України вказано, що зобов'язання виникають із договорів та інших правочинів, у результаті створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної діяльності. Зобов'язання також виникають внаслідок заподіяння шкоди, безпідставного збагачення та інших підстав, зазначених у Кодексі та інших законах України. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Серед підстав виникнення зобов'язань центральне місце належить договору і правочину. Таке значення договору і правочину зумовлено самою суттю цивільних правовідносин, саме договір та правочин є основними формами зв'язку між володільцями тих чи інших речей. Саме за допомогою договору товаровиробники реалізують продукцію, виконують роботи, власники розпоряджаються майном. Прикладом зобов'язання, що виникло на підставі одностороннього правочину, може бути публічне оголошення сплатити винагороду за надання інформації щодо особи, яка вчинила тяжкий злочин. Це оголошення породжує обов'язок сплатити винагороду. Заподіяння шкоди (як одна з підстав виникнення недоговірного зобов'язання) покладає на заподіювача шкоди обов'язок відшкодувати її в повному обсязі. Особа, яка набула майно за рахунок іншої особи без достатніх підстав (набуття, збереження майна без достатньої правової підстави), зобов'язана повернути його цій особі. До недоговірних зобов'язань, що виникають із цивільних правопорушень, належать також дії юридичних та фізичних осіб, які при здійсненні підприємницької та іншої господарської діяльності створюють небезпеку (загрозу) життю і здоров'ю фізичних осіб, а також їхньому майну і майну юридичних осіб. Такі дії породжують зобов'язання усунути цю небезпеку (загрозу). Серед інших підстав, які породжують виникнення зобов'язань, можна назвати: рятування здоров'я та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи та вчинення дій у майнових інтересах іншої особи без її доручення. Підставою виникнення зобов'язань може стати і певна подія. Зобов'язання може виникнути і на підставі рішення суду.