- •2. Зобов’язання щодо передачі об’єктів інтелектуальної власності: аналіз
- •3. Безоплатне користування майном.
- •5. Дії як підстава виникнення зобов»язань.
- •6. Довіреність і договір доручення як підстава виникнення зобовязань.
- •7. Договір зберігання
- •8.Договір франчайзингу
- •9. Зміна змісту зобовязання.
- •10. Зобовязання у житловій сфері
- •11. Зобовязання у зовнішньоекономічній сфері
- •14. Зобовязання у сфері довірчого управління.
- •15. Зобовязання у сфері корпоративних відносин.
- •16. Зобов’язання в сфері надання послуг.
- •17 Зобов’язання у сфері надання послуг юридичного характеру
- •18. Зобов’язання в сфері передачі у власність основних фондів.
- •23. Зобовязання в сфері страхової діяльності.
- •21. Зобовязання в сфері транспортних послуг
- •22. Зобов’язання з безпідставного придбання або збереження майна
- •23. Зобовязання з договорів купівлі-продажу (особливості термінології та окремих видів зобовязань).
- •1.Загальні положення про купівлю-продаж.
- •5. Кореспондуючий характер прав та обов’язків сторін договору купівлі-продажу.
- •24. Зобовязання з договорів про виконання робіт.
- •Особливості договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт
- •25. Зобов’язання з договорів про користування майном
- •1) Двосторонній; 2) консенсуальний; 3) відплатний.
- •26. Зобовязання з договорів про передачу безоплатно майна у власність
- •27. Зобовязання з договорів поставки товарів і продукції
- •28. 3Обов’язання, що виникають з рятування державного або колективного майна.
- •30. Зобовязання, повязані з виконанням договору підряду.
- •31. Зобов’язання , пов’язані з відшкодуванням шкоди, зоподіяної неповнолітніми
- •32. Зобов'язання, що виникають з договорів про надання послуг (особливості об’єкту)
- •33. Зобов’язання,що виникають з кредитно-розрахункових відносин.
- •34. Класифікація зобов’язань з договорів про передачу майна у власність
- •36. Найм як підстава виникнення зобов’язань
- •37. Особливсті зобов’язань в роздрібній торгівлі.
- •39. Підстави виникнення зобовязань (аналіз і проблематика).
- •40. Підстави виникнення зобовязань залежно від волевиявлення їх учасників.
- •42. Посередницькі послуги
- •43. Послуга як об”кт зобов”язальних правовідносин
- •44. Послуги в сфері страхової діяльності
- •46.Правове регулювання лізингу
- •47. Принципи виконання зобов’язань в умовах переходу до ринкової економіки.
- •48. Припинення зобов’язання.
- •49. Припинення зобов’язання з ініціативи однієї із сторін
- •50. Проаналізуйте правова природа фінансового лізингу
- •51. Проблеми вдосконалення правового регулювання зобов'язальних правовідносин.
- •53.Проблеми виникнення зобов’язань при відшкодуванні шкоди джерелом підвищеної небезпеки.
- •54. Проблеми забезпечення виконання зобовязання
- •55. Проблеми припиння зобовязаннь, пов*язаних з ліквідацією юр.Ос
- •56. Проблеми припинення недоговірних зобов’язнаь
- •57. Систематизація зобов’язань
- •59. Співвідношення категорій “розірвання” та “припинення” договірних зобов’язань
- •60. Учаники зобовязальних відносин
3. Безоплатне користування майном.
За договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку Договір позички безоплатний, може бути реальним так і консенсуальний, одностороннім, так і двостороннім договором. Однією із ознак договору позички є його тривалий характер..Позичкодавцями можуть бути фізичні та юридичні особи. Однак юридична особа, яка займається підприємництвом, не може передавати речі у безоплатне користування особі, яка є її засновником, учасником, членом її органу управління або контролю. Договір позички між юр особами, а також між юр та фіз особами укладається письмово. Позичка т/засобів укладається письмово і посвідчується нотаріально. Дог. п. речей побутового значення - усно. Коли сторони не встановили строку користування річчю, його визначають відповідно до мети користування нею позичкодавець має право відчужити річ.
Користувач не має переважного права перед іншими особами на купівлю речі, яка передана йому в користування. Він має право повернути річ у будь-який час, не очікуючи на закінчення строку договору. Однак, якщо річ потребує особливого догляду або зберігання, користувач зобов'язаний повідомити позичкодавця про розірвання договору щонайменше за сім днів до повернення речі. Користувач несе звичайні витрати щодо підтримання речі в належному стані. Він зобов'язаний користуватися річчю особисто і лише відповідно до мети, визначеної в договорі, та повернути її після закінчення строку договору в тому самому стані, в якому річ була на момент її передання. Позичкодавець має право вимагати розірвання договору і повернення речі, якщо: • річ самочинно передана у користування іншій особі; • користування річчю не відповідає її призначенню та умовам договору; • у результаті недбалого поводження з річчю їй загрожує небезпека знищення . Якщо після припинення договору користувач не повертає річ, позичкодавець має право вимагати її примусового повернення, а також відшкодування завданих йому збитків. До числа близьких до договору позички належать договори дарування, зберігання та оренда. Та лише договору дарування із числа цих договорів властива безоплатність. Позичка -порівняно новий інститут, тому є певні неточності, які цку не регулює.
5. Дії як підстава виникнення зобов»язань.
Відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
За підставами виникнення виділяються дві групи цивільнх зобов’язань:
- договірні – виникають на підставі договору;
- недоговірні – виникають з інших юридичних фактів.
Договірні зобов’язання поділяються на: зобов’язання щодо передачі майна у власність або інші речові права; передачі майна в тимчасове користування; передачі об’єктів права інтелектуальної в-сті; зобов’язання щодо виконання робіт; надання послуг; зобов’язання щодо спільної д-сті.
Недоговірні зобов’язання 1) що виникають з неправомірних дій є безпідставне збагачення, створення небезпеки тощо. (зобов’язання, що виникають із завдання шкоди (деліктні зобов’язання), зобов’язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави тощо).
2) виникають з правомірних дій:
-зобов’язання, що виникають із публічної обіцянки винагороди(знахідка, виявлення скарбу)
-зобов’язання, що виникають із вчинення дій в майнових інтересах іншої особи без її доручення;
-зобов’язання, що виникають із рятування здоров’я та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи.
Такі дії не є правочинами, оскільки волевиявлення не спрямоване на набуття, зміну, припинення цивіл. прав і обов'язків.
Специфічним видом правомірних дій, що породжують цивільні права і обов'язки, є адміністративні акти У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо на підставі рішення суду.