- •2. Зобов’язання щодо передачі об’єктів інтелектуальної власності: аналіз
- •3. Безоплатне користування майном.
- •5. Дії як підстава виникнення зобов»язань.
- •6. Довіреність і договір доручення як підстава виникнення зобовязань.
- •7. Договір зберігання
- •8.Договір франчайзингу
- •9. Зміна змісту зобовязання.
- •10. Зобовязання у житловій сфері
- •11. Зобовязання у зовнішньоекономічній сфері
- •14. Зобовязання у сфері довірчого управління.
- •15. Зобовязання у сфері корпоративних відносин.
- •16. Зобов’язання в сфері надання послуг.
- •17 Зобов’язання у сфері надання послуг юридичного характеру
- •18. Зобов’язання в сфері передачі у власність основних фондів.
- •23. Зобовязання в сфері страхової діяльності.
- •21. Зобовязання в сфері транспортних послуг
- •22. Зобов’язання з безпідставного придбання або збереження майна
- •23. Зобовязання з договорів купівлі-продажу (особливості термінології та окремих видів зобовязань).
- •1.Загальні положення про купівлю-продаж.
- •5. Кореспондуючий характер прав та обов’язків сторін договору купівлі-продажу.
- •24. Зобовязання з договорів про виконання робіт.
- •Особливості договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт
- •25. Зобов’язання з договорів про користування майном
- •1) Двосторонній; 2) консенсуальний; 3) відплатний.
- •26. Зобовязання з договорів про передачу безоплатно майна у власність
- •27. Зобовязання з договорів поставки товарів і продукції
- •28. 3Обов’язання, що виникають з рятування державного або колективного майна.
- •30. Зобовязання, повязані з виконанням договору підряду.
- •31. Зобов’язання , пов’язані з відшкодуванням шкоди, зоподіяної неповнолітніми
- •32. Зобов'язання, що виникають з договорів про надання послуг (особливості об’єкту)
- •33. Зобов’язання,що виникають з кредитно-розрахункових відносин.
- •34. Класифікація зобов’язань з договорів про передачу майна у власність
- •36. Найм як підстава виникнення зобов’язань
- •37. Особливсті зобов’язань в роздрібній торгівлі.
- •39. Підстави виникнення зобовязань (аналіз і проблематика).
- •40. Підстави виникнення зобовязань залежно від волевиявлення їх учасників.
- •42. Посередницькі послуги
- •43. Послуга як об”кт зобов”язальних правовідносин
- •44. Послуги в сфері страхової діяльності
- •46.Правове регулювання лізингу
- •47. Принципи виконання зобов’язань в умовах переходу до ринкової економіки.
- •48. Припинення зобов’язання.
- •49. Припинення зобов’язання з ініціативи однієї із сторін
- •50. Проаналізуйте правова природа фінансового лізингу
- •51. Проблеми вдосконалення правового регулювання зобов'язальних правовідносин.
- •53.Проблеми виникнення зобов’язань при відшкодуванні шкоди джерелом підвищеної небезпеки.
- •54. Проблеми забезпечення виконання зобовязання
- •55. Проблеми припиння зобовязаннь, пов*язаних з ліквідацією юр.Ос
- •56. Проблеми припинення недоговірних зобов’язнаь
- •57. Систематизація зобов’язань
- •59. Співвідношення категорій “розірвання” та “припинення” договірних зобов’язань
- •60. Учаники зобовязальних відносин
33. Зобов’язання,що виникають з кредитно-розрахункових відносин.
Договір позики
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
За правовою природою договір позики є одностороннім; оплатним (може бути і безоплатним ) ; реальний
Сторонами договору П. є позичкодавець та позичальник (будь-які учасники цивільних відносин ), однак відповідно до п.6 ст4 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг» надання коштів у позику під % , тобто з метою отримання прибутку, є фінансовою послугою , а відповідно до ст..5 того ж ЗУ , фінансові послуги можуть надаватися фінансовими установами , а також у випадках визначених законом фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності.
Форма договору. ЦК встановив вимогу щодо укладення договору П. у письмовій формі , якщо сума не менше як у 10 разів перевищує нмд громадян, а якщо позикодавцем виступає юридична особа – то у всіх випадках.
Предметом договору П. можуть бути грошові кошти у вигляді банкнот, монет, залишків на банківському рахунку.
Строк договору. Може бути визначений і невизначений строк його дії. Якщо договір П. укладений без визначеного строку його дії , то на першу вимогу позикодавця кошти мають бути повернені протягом 30 днів.
В разі невиконання сторонами умов договору П. застосовуються такі форми відповідальності: відшкодування збитків як реальних, так і упущеної вигоди, сплати неустойки.
Кредитний договір
За кредитним договором одна сторона (кредитодавець) зобов’язується передати у власність другої сторони (позичальника) нац.. , іноземну валюту готівкою , або банківський метал чи перерахувати на обумовлений рахунок позичальника або за його вказівкою на рахунок третьої особи , а позичальник зобов’язується розпорядитися ними в межах визначених цілей повернути стільки ж коштів або банківського металу зі спливом обумовленого строку і сплатити відсотки.
Договір позики опосередковує передачу особистих речей позикодавця , а кредитний договір – залучених і особистих.
За правовою природою кредитний договір є двостороньо-зобовязуючий,, відплатний і консенсуальний. Належить до групи договорів про надання послуг.
Сторонами кредитного договору є кредитодавець (банки та інші фінансові установи) та позичальник (фізичні та юридичні особи відповідно до обсягу своєї дієздатності)
Кредитний договір вважається укладеним з моменту досягнення згоди по всіх істотних умовах у встановленій законом письмовій формі. Якщо договір є змішаним і містить одночасно елементи кредитного договору і договору іпотеки – то в письмовій формі з нотаріальним посвідченням і державною реєстрацією.
Предметом кредитного договору є грошові кошти в національній та іноземній валюті , а також банківські метали
В разі невиконання або неналежного виконання сторонами обов’язку за кредитним договором наступає відповідальність у формі відшкодування збитків або сплати неустойки.
Договір банківського вкладу
За договором банківського вкладу одна сторона (банк) , яка прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад) , зобов’язується виплачувати вкладникові таку ж суму та % на неї або дохід в іншій формі на умовах визначених договором.
За правовою природою цей договір є реальний; односторонньо-зобовязуючим; відплатним.
Форма договору є письмовою, можуть застосовуватися електронні документи
Сторонами договору є вкладник (будь-які фізичні та юридичні особи) та банк.
Фізичні особи можуть вносити кошти готівкою або шляхом перерахування їх з іншого депозитного чи поточного рахунку , а юрд особи лише шляхом перерахування з поточного рахунку.
Види банківського вкладу: *вклад на вимогу або до запитання , *строковий вклад.
