- •2. Зобов’язання щодо передачі об’єктів інтелектуальної власності: аналіз
- •3. Безоплатне користування майном.
- •5. Дії як підстава виникнення зобов»язань.
- •6. Довіреність і договір доручення як підстава виникнення зобовязань.
- •7. Договір зберігання
- •8.Договір франчайзингу
- •9. Зміна змісту зобовязання.
- •10. Зобовязання у житловій сфері
- •11. Зобовязання у зовнішньоекономічній сфері
- •14. Зобовязання у сфері довірчого управління.
- •15. Зобовязання у сфері корпоративних відносин.
- •16. Зобов’язання в сфері надання послуг.
- •17 Зобов’язання у сфері надання послуг юридичного характеру
- •18. Зобов’язання в сфері передачі у власність основних фондів.
- •23. Зобовязання в сфері страхової діяльності.
- •21. Зобовязання в сфері транспортних послуг
- •22. Зобов’язання з безпідставного придбання або збереження майна
- •23. Зобовязання з договорів купівлі-продажу (особливості термінології та окремих видів зобовязань).
- •1.Загальні положення про купівлю-продаж.
- •5. Кореспондуючий характер прав та обов’язків сторін договору купівлі-продажу.
- •24. Зобовязання з договорів про виконання робіт.
- •Особливості договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт
- •25. Зобов’язання з договорів про користування майном
- •1) Двосторонній; 2) консенсуальний; 3) відплатний.
- •26. Зобовязання з договорів про передачу безоплатно майна у власність
- •27. Зобовязання з договорів поставки товарів і продукції
- •28. 3Обов’язання, що виникають з рятування державного або колективного майна.
- •30. Зобовязання, повязані з виконанням договору підряду.
- •31. Зобов’язання , пов’язані з відшкодуванням шкоди, зоподіяної неповнолітніми
- •32. Зобов'язання, що виникають з договорів про надання послуг (особливості об’єкту)
- •33. Зобов’язання,що виникають з кредитно-розрахункових відносин.
- •34. Класифікація зобов’язань з договорів про передачу майна у власність
- •36. Найм як підстава виникнення зобов’язань
- •37. Особливсті зобов’язань в роздрібній торгівлі.
- •39. Підстави виникнення зобовязань (аналіз і проблематика).
- •40. Підстави виникнення зобовязань залежно від волевиявлення їх учасників.
- •42. Посередницькі послуги
- •43. Послуга як об”кт зобов”язальних правовідносин
- •44. Послуги в сфері страхової діяльності
- •46.Правове регулювання лізингу
- •47. Принципи виконання зобов’язань в умовах переходу до ринкової економіки.
- •48. Припинення зобов’язання.
- •49. Припинення зобов’язання з ініціативи однієї із сторін
- •50. Проаналізуйте правова природа фінансового лізингу
- •51. Проблеми вдосконалення правового регулювання зобов'язальних правовідносин.
- •53.Проблеми виникнення зобов’язань при відшкодуванні шкоди джерелом підвищеної небезпеки.
- •54. Проблеми забезпечення виконання зобовязання
- •55. Проблеми припиння зобовязаннь, пов*язаних з ліквідацією юр.Ос
- •56. Проблеми припинення недоговірних зобов’язнаь
- •57. Систематизація зобов’язань
- •59. Співвідношення категорій “розірвання” та “припинення” договірних зобов’язань
- •60. Учаники зобовязальних відносин
28. 3Обов’язання, що виникають з рятування державного або колективного майна.
Стаття 1162. Зобов'язання, що виникають у зв'язку з рятуванням майна іншої особи 1. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, яка без відповідних повноважень рятувала від реальної загрози майно іншої особи, яке має істотну цінність, відшкодовується державою в повному обсязі. 2. Шкода, завдана майну особи, яка без відповідних повноважень рятувала від реальної загрози майно іншої особи, яке має істотну цінність, відшкодовується власником (володільцем) цього майна з урахуванням його матеріального становища. Шкода відшкодовується з урахуванням майнового становища власника (володільця) майна, якому завдана шкода. Розмір відшкодування шкоди не може перевищувати вартості майна, яке рятувалося.
Рятування державного або колективного майна на зва статті ЦК 1963 року. Зараз Зобов'язання, що виникають у зв'язку з рятуванням майна іншої особи.
Умови винекнення зобов’язання:
- наявність шкоди у потерпілої особи; - наявна реальна загроза майну іншої особи, яке маю істотну цінність; -здійснення потерпілим дій по врятування майна; - причинний зв’язок між діями потерпілої особи по врятуванню майна та завданою йому шкодою
Суб'єктами, зобов'язаними відшкодовувати шкоду відповідно до ст. 1162 ЦК, можуть бути як фізичні та юридичні особи, які володіли на час здійснення рятівних дій майном на праві власності чи на інших цивільно-правових підставах, так і держава.
Особами, які можуть бути суб'єктами права вимоги відповідно до ст. 1162 ЦК, є як фізичні, так і юридичні особи.
Суб'єктом права вимоги відшкодування шкоди внаслідок пошкодження здоров'я або смерті рятівника може бути тільки фізична особа, яка або безпосередньо зазнала ушкодження здоров'я, або особи, які перебували на її утриманні, у разі смерті фізичної особи — рятувальника (ст. 1200 ЦК).
Рятівні дії не повинні бути змістом службових обов'язків рятівника (наприклад дії пожежників, працівників рятівного судна), тому що шкода, завдана їм під час виконання службових обов'язків, відшкодовується на інших правових підставах.
Якщо дії по рятуванню були наслідком протиправної дії (бездіяльності) інших осіб, а шкоду відшкодовує держава у держави виникає право звернення зі зворотною вимогою до тієї особи, яка такі дії (бездіяльність) вчинила (наприклад, внаслідок навмисного підпалу майна або халатного ставлення працівників установи-власника до майна, яке мало істотну цінність).
Результат у процесі рятування майна має бути виправданими і доцільними діями того, хто попереджував загрозу. Доцільність і виправданість означає відповідність мір і засобів, які обрані особою для запобігання загрози, характеру і масштабу цієї загрози.
Проблемним можна назвати питання (оскільки в ЦК прямо нічого не зазначено) щодо наявності позитивного результату при рятування майна для власника майна, тобто чи майно було врятоване, чи були зменшені збитки в результаті дій потерпілої особи. Зі Змісту ст.1162 – «…шкода, завдана майну особи, яка без відповідних повноважень рятувала від реальної загрози майно іншої особи…» можна припустити про необов’язковість наявності позитивного результату таких дій потерпілої особи.