- •2. Зобов’язання щодо передачі об’єктів інтелектуальної власності: аналіз
- •3. Безоплатне користування майном.
- •5. Дії як підстава виникнення зобов»язань.
- •6. Довіреність і договір доручення як підстава виникнення зобовязань.
- •7. Договір зберігання
- •8.Договір франчайзингу
- •9. Зміна змісту зобовязання.
- •10. Зобовязання у житловій сфері
- •11. Зобовязання у зовнішньоекономічній сфері
- •14. Зобовязання у сфері довірчого управління.
- •15. Зобовязання у сфері корпоративних відносин.
- •16. Зобов’язання в сфері надання послуг.
- •17 Зобов’язання у сфері надання послуг юридичного характеру
- •18. Зобов’язання в сфері передачі у власність основних фондів.
- •23. Зобовязання в сфері страхової діяльності.
- •21. Зобовязання в сфері транспортних послуг
- •22. Зобов’язання з безпідставного придбання або збереження майна
- •23. Зобовязання з договорів купівлі-продажу (особливості термінології та окремих видів зобовязань).
- •1.Загальні положення про купівлю-продаж.
- •5. Кореспондуючий характер прав та обов’язків сторін договору купівлі-продажу.
- •24. Зобовязання з договорів про виконання робіт.
- •Особливості договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт
- •25. Зобов’язання з договорів про користування майном
- •1) Двосторонній; 2) консенсуальний; 3) відплатний.
- •26. Зобовязання з договорів про передачу безоплатно майна у власність
- •27. Зобовязання з договорів поставки товарів і продукції
- •28. 3Обов’язання, що виникають з рятування державного або колективного майна.
- •30. Зобовязання, повязані з виконанням договору підряду.
- •31. Зобов’язання , пов’язані з відшкодуванням шкоди, зоподіяної неповнолітніми
- •32. Зобов'язання, що виникають з договорів про надання послуг (особливості об’єкту)
- •33. Зобов’язання,що виникають з кредитно-розрахункових відносин.
- •34. Класифікація зобов’язань з договорів про передачу майна у власність
- •36. Найм як підстава виникнення зобов’язань
- •37. Особливсті зобов’язань в роздрібній торгівлі.
- •39. Підстави виникнення зобовязань (аналіз і проблематика).
- •40. Підстави виникнення зобовязань залежно від волевиявлення їх учасників.
- •42. Посередницькі послуги
- •43. Послуга як об”кт зобов”язальних правовідносин
- •44. Послуги в сфері страхової діяльності
- •46.Правове регулювання лізингу
- •47. Принципи виконання зобов’язань в умовах переходу до ринкової економіки.
- •48. Припинення зобов’язання.
- •49. Припинення зобов’язання з ініціативи однієї із сторін
- •50. Проаналізуйте правова природа фінансового лізингу
- •51. Проблеми вдосконалення правового регулювання зобов'язальних правовідносин.
- •53.Проблеми виникнення зобов’язань при відшкодуванні шкоди джерелом підвищеної небезпеки.
- •54. Проблеми забезпечення виконання зобовязання
- •55. Проблеми припиння зобовязаннь, пов*язаних з ліквідацією юр.Ос
- •56. Проблеми припинення недоговірних зобов’язнаь
- •57. Систематизація зобов’язань
- •59. Співвідношення категорій “розірвання” та “припинення” договірних зобов’язань
- •60. Учаники зобовязальних відносин
26. Зобовязання з договорів про передачу безоплатно майна у власність
До групи договорів про передання майна у власність безоплатно належать:
*Договір дарування *Договір пожертви *Д. Благодійництва *Д .Спонсорства .
1.За договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.
Загальна характеристика договору дарування:1) односторонній або двосторонній;2) реальний або консенсуальний;3) безвідплатний.
Договір, що встановлює обов'язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарування.
Сфера застосування договору дарування визначається з урахуванням його суб’єктного складу (він може укладатися між будь-якими учасниками цивільних відносин.).
До джерел правового регулювання договору дарування належать: Нормативно-правові акти (акти цивільного законодавства): ЗУ«Про благодійництво та благодійні організації».
Цивільним кодексом України не встановлено спеціального порядку укладення договору дарування.
Його укладення здійснюється в загальному порядку, встановленому для укладення цивільно-правових договорів, передбаченому ст.ст. 641-646 ЦК України.
Проблема: Співвідношення моментів укладення договору та виникнення права власності.
Різновидами договорів про безоплатне передання у власність є
Пожертва. Пожертвою є дарування нерухомих та рухомих речей, зокрема грошей та цінних паперів, особам, встановленим частиною першою статті 720 цього Кодексу, для досягнення ними певної, наперед обумовленої мети. Договір про пожертву є укладеним з моменту прийняття пожертви. До договору про пожертву застосовуються положення про договір дарування, якщо інше не встановлено законом.
Благодійництво - добровільна безкорислива пожертва фізичних та юридичних осіб, яка полягає у поданні набувачам матеріальної, фінансової, організаційної та іншої благодійної допомоги.
Специфічними формами благодійництва є меценатство і спонсорство:
меценатство - добровільна безкорислива матеріальна, фінансова, організаційна та інша підтримка фізичними особами набувачів благодійної допомоги;
спонсорство - добровільна матеріальна, фінансова, організаційна та інша підтримка фізичними та юридичними особами набувачів благодійної допомоги з метою популяризації виключно свого імені (найменування), свого знака для товарів і послуг.
У літературі проблемною є думки чи є: премія працівникові; виплати в порядку соціального захисту; приватизація громадянами державного майна - різновидами договорів про передання майна безоплатно у власність?? (очевидно -ні)
27. Зобовязання з договорів поставки товарів і продукції
Договір купівлі-продажу як угода, що передбачає одноразове оплатне передання майна у власність не може виступати належним інструментом для врегулювання відносин, які виникають при стійкому та систематичному постачанню товарів. Такою формою регулювання цих відносин є договір поставки.
ЦК України містить лише одну статтю присвячену правовому регулюванні цього договору. Більш розширене нормативне регулювання цього виду договору здійснюється:
- ЗУ«Про поставки продукції для державних потреб “; - Положенням про поставки товарів виробничо-технічного призначення; - Положенням про поставки товарів народного споживання.
Останні два нормативних акти були затверджені ще в період існування Радянського союзу і зберігають свою чинність дотепер.
Специфіка цього договору:
1. Предмет договору( товар, який призначений для використання у підприємницькій діяльності або в інших цілях не повязаних з особистим, сімейним, домашнім використанням. Нерухоме майно не може бути предметом договору поставки).
2. На відміну від купівлі-продажу істотною умовою договору поставки є строк, який також має свої особливості у цьому договорі (договір поставки може передбачати як загальний строк дії договору, так і проміжні строки в межах яких буде поставлятися продукція окремими партіями.
3. Постачальником може бути лише субєкт підприємницької діяльності. Покупцем може бути як субєкт підприємницької діяльності, так і інша особа, яка набуває товар у цілях передбачених ч.1ст.712 ЦК.
4. Відносини поставки врегульовані також і спеціальними законами, зокрема законом « Про поставки продукції для державних потреб” Особливостями цього договору є:
- Субєкти цього договору ( державні замовники та державні виконавці).Державними замовниками виступають міністерства, інші органи виконавчої влади, державні установи та організації. Виконавцями державного замовлення можуть бути субєкти господарської діяльності України будь-яких форм власності;
- Особливий порядок укладення договорів поставки. Державні замовники виходять з інтересів держави, укладають з державними виконавцями державний контракт, самостійно визначають його умови
- Законодавчо передбачено осибловості гарантій з метою стимулювання виконання договорів ( пільги щодо податку на прибуток, цільові дотації і субсидії)
- Встановлення особливих умов та заходів відповідальності за невиконання державних контрактів. У разі необгрунтованої відмови виконання державного замовлення від укладення державного контракту виконавець сплачує державному замовникові штраф у розмірі вартості державного контракту.
Даний договір є двостороннім, оплатним.
