- •2. Зобов’язання щодо передачі об’єктів інтелектуальної власності: аналіз
- •3. Безоплатне користування майном.
- •5. Дії як підстава виникнення зобов»язань.
- •6. Довіреність і договір доручення як підстава виникнення зобовязань.
- •7. Договір зберігання
- •8.Договір франчайзингу
- •9. Зміна змісту зобовязання.
- •10. Зобовязання у житловій сфері
- •11. Зобовязання у зовнішньоекономічній сфері
- •14. Зобовязання у сфері довірчого управління.
- •15. Зобовязання у сфері корпоративних відносин.
- •16. Зобов’язання в сфері надання послуг.
- •17 Зобов’язання у сфері надання послуг юридичного характеру
- •18. Зобов’язання в сфері передачі у власність основних фондів.
- •23. Зобовязання в сфері страхової діяльності.
- •21. Зобовязання в сфері транспортних послуг
- •22. Зобов’язання з безпідставного придбання або збереження майна
- •23. Зобовязання з договорів купівлі-продажу (особливості термінології та окремих видів зобовязань).
- •1.Загальні положення про купівлю-продаж.
- •5. Кореспондуючий характер прав та обов’язків сторін договору купівлі-продажу.
- •24. Зобовязання з договорів про виконання робіт.
- •Особливості договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт
- •25. Зобов’язання з договорів про користування майном
- •1) Двосторонній; 2) консенсуальний; 3) відплатний.
- •26. Зобовязання з договорів про передачу безоплатно майна у власність
- •27. Зобовязання з договорів поставки товарів і продукції
- •28. 3Обов’язання, що виникають з рятування державного або колективного майна.
- •30. Зобовязання, повязані з виконанням договору підряду.
- •31. Зобов’язання , пов’язані з відшкодуванням шкоди, зоподіяної неповнолітніми
- •32. Зобов'язання, що виникають з договорів про надання послуг (особливості об’єкту)
- •33. Зобов’язання,що виникають з кредитно-розрахункових відносин.
- •34. Класифікація зобов’язань з договорів про передачу майна у власність
- •36. Найм як підстава виникнення зобов’язань
- •37. Особливсті зобов’язань в роздрібній торгівлі.
- •39. Підстави виникнення зобовязань (аналіз і проблематика).
- •40. Підстави виникнення зобовязань залежно від волевиявлення їх учасників.
- •42. Посередницькі послуги
- •43. Послуга як об”кт зобов”язальних правовідносин
- •44. Послуги в сфері страхової діяльності
- •46.Правове регулювання лізингу
- •47. Принципи виконання зобов’язань в умовах переходу до ринкової економіки.
- •48. Припинення зобов’язання.
- •49. Припинення зобов’язання з ініціативи однієї із сторін
- •50. Проаналізуйте правова природа фінансового лізингу
- •51. Проблеми вдосконалення правового регулювання зобов'язальних правовідносин.
- •53.Проблеми виникнення зобов’язань при відшкодуванні шкоди джерелом підвищеної небезпеки.
- •54. Проблеми забезпечення виконання зобовязання
- •55. Проблеми припиння зобовязаннь, пов*язаних з ліквідацією юр.Ос
- •56. Проблеми припинення недоговірних зобов’язнаь
- •57. Систематизація зобов’язань
- •59. Співвідношення категорій “розірвання” та “припинення” договірних зобов’язань
- •60. Учаники зобовязальних відносин
Особливості договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт
За договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт підрядник (виконавець) зобов'язується провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та оплатити її (ст. 892 ЦК).
Законодавець даний договір відносить до самостійних цивільно-правових договорів. Однак цей договір за своєю юридичною природою подібний до підрядних договорів (за предметом), тому доцільно його віднести до групи договорів про виконання робіт.
Юридичні ознаки договору: взаємний, консенсуальний і відплатний.
Сторонами договору є виконавець та замовник, якими можуть бути як фізичні, так і юридичні особи. Як правило, виконавцями є науково-дослідні, конструкторські та технологічні організації, наукові центри, навчальні заклади, академічні наукові установи.
Істотною умовою договору є умова про предмет. Предметом договору є результат виконаних науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт, що може полягати в науковому дослідженні, зразку нового виробу та конструкторській документації на нього, новій технологіїї тощо.
Ціна встановлюється за домовленістю між сторонами .
Форма договору — письмова.
Змістом договору є сукупність прав та обов'язків сторін. При цьому, відповідному обов'язку однієї особи кореспондує право іншої і навпаки.
25. Зобов’язання з договорів про користування майном
Договір найму
1. За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
2. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
1) Двосторонній; 2) консенсуальний; 3) відплатний.
Сфера застосування договору найму визначається з урахуванням його суб’єктного складу (він може укладатися між будь-якими учасниками цивільних відносин.), та об’єктів найму.
За цим критерієм договори найму поділені в ЦК України на певні види:
1) договір піднайму;2) договір прокату;3) договір найму земельної ділянки; 4) договір найму будівлі або іншої капітальної споруди; 5) договір найму транспортного засобу;6) договір оренди державного і комунального майна;7) договір найму житла.8) лізинг 9) фрахтування судна 10)договір чартеру.
До джерел правового регулювання договору найму належать: нормативно-правові акти (акти цивільного законодавства): ЦКУ, ЗКУ, ЖКУтощо; ЗУ «Про оренду держа та комунал майна»; ЗУ «Про оренду землі»; Пост КМУ «Про деякі питання оренди земель» від 13.12.2006 р.
Його укладення здійснюється в загальному порядку, встановленому для укладення цивільно-правових договорів, передбаченому ст.ст. 641-646 ЦК України.
Проблема щодо визначення Предмету договору.
Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму.
Предметом договору найму можуть бути майнові права.
На думку Мартина В.М. предметом договору найму можуть бути і споживні речі, якщо вони використовуються не за їх цільовим призначенням. (цукор позичається для прикрашання інтер’єру а не споживання)
Ризики у договорі найму. Наймач, який затримав повернення речі наймодавцеві, несе ризик її випадкового знищення або випадкового пошкодження.
Проблема: стаття 777 ЦКУ встановлює переважне право добросовісного наймача на повторне укладення договору найму перед третіми особами, проте ЦКУ не встановлює відповідальності для наймодавця, якщо він не укладе повторно договір з тим самим наймачем і правових наслідків укладення договору з третьою особою !!!!!!!!!! (право у наймача є, а кореспондуючого обов’язку в наймодавця не виникає!)