- •2. Зобов’язання щодо передачі об’єктів інтелектуальної власності: аналіз
- •3. Безоплатне користування майном.
- •5. Дії як підстава виникнення зобов»язань.
- •6. Довіреність і договір доручення як підстава виникнення зобовязань.
- •7. Договір зберігання
- •8.Договір франчайзингу
- •9. Зміна змісту зобовязання.
- •10. Зобовязання у житловій сфері
- •11. Зобовязання у зовнішньоекономічній сфері
- •14. Зобовязання у сфері довірчого управління.
- •15. Зобовязання у сфері корпоративних відносин.
- •16. Зобов’язання в сфері надання послуг.
- •17 Зобов’язання у сфері надання послуг юридичного характеру
- •18. Зобов’язання в сфері передачі у власність основних фондів.
- •23. Зобовязання в сфері страхової діяльності.
- •21. Зобовязання в сфері транспортних послуг
- •22. Зобов’язання з безпідставного придбання або збереження майна
- •23. Зобовязання з договорів купівлі-продажу (особливості термінології та окремих видів зобовязань).
- •1.Загальні положення про купівлю-продаж.
- •5. Кореспондуючий характер прав та обов’язків сторін договору купівлі-продажу.
- •24. Зобовязання з договорів про виконання робіт.
- •Особливості договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт
- •25. Зобов’язання з договорів про користування майном
- •1) Двосторонній; 2) консенсуальний; 3) відплатний.
- •26. Зобовязання з договорів про передачу безоплатно майна у власність
- •27. Зобовязання з договорів поставки товарів і продукції
- •28. 3Обов’язання, що виникають з рятування державного або колективного майна.
- •30. Зобовязання, повязані з виконанням договору підряду.
- •31. Зобов’язання , пов’язані з відшкодуванням шкоди, зоподіяної неповнолітніми
- •32. Зобов'язання, що виникають з договорів про надання послуг (особливості об’єкту)
- •33. Зобов’язання,що виникають з кредитно-розрахункових відносин.
- •34. Класифікація зобов’язань з договорів про передачу майна у власність
- •36. Найм як підстава виникнення зобов’язань
- •37. Особливсті зобов’язань в роздрібній торгівлі.
- •39. Підстави виникнення зобовязань (аналіз і проблематика).
- •40. Підстави виникнення зобовязань залежно від волевиявлення їх учасників.
- •42. Посередницькі послуги
- •43. Послуга як об”кт зобов”язальних правовідносин
- •44. Послуги в сфері страхової діяльності
- •46.Правове регулювання лізингу
- •47. Принципи виконання зобов’язань в умовах переходу до ринкової економіки.
- •48. Припинення зобов’язання.
- •49. Припинення зобов’язання з ініціативи однієї із сторін
- •50. Проаналізуйте правова природа фінансового лізингу
- •51. Проблеми вдосконалення правового регулювання зобов'язальних правовідносин.
- •53.Проблеми виникнення зобов’язань при відшкодуванні шкоди джерелом підвищеної небезпеки.
- •54. Проблеми забезпечення виконання зобовязання
- •55. Проблеми припиння зобовязаннь, пов*язаних з ліквідацією юр.Ос
- •56. Проблеми припинення недоговірних зобов’язнаь
- •57. Систематизація зобов’язань
- •59. Співвідношення категорій “розірвання” та “припинення” договірних зобов’язань
- •60. Учаники зобовязальних відносин
22. Зобов’язання з безпідставного придбання або збереження майна
Відносини з приводу набуття, збереження майна без достатньої правової підстави є одним із видів позадоговірних зобов’язань. Це зобов’язання з одного боку направлене на захист майнових прав суб’єктів цивільного права, а з іншого — пов’язане з цивільним правопорушенням, оскільки боржник незаконно і за рахунок кредитора набув майно або зберіг його. Ці зобов’язання визначають ще як безпідставне збагачення. Юридичні факти, які породжують зобов’язання з безпідставного придбання або збереження майна:
1) збільшення або збереження майна однієї особи за рахунок іншої особи, тобто, водночас відбуваються 2 процеси – придбання або збереження майна однією особою (набувачем), втрата (витрачання) майна іншою особою (потерпілим);
2) збільшення або збереження майна має бути безпідставним, тобто, без достатньої правової підстави (передбаченої не лише законом, а й адміністративним актом та односторонньою угодою).
Зобов’язання у зв’язку з придбанням, збереженням майна без достатньої правової підстави мають особливі підстави виникнення, специфічний зміст.
Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Для виникнення цього зобов’язання важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якою це відбулося, тобто, це зобов’язання виникає з моменту безпідставного набуття або збереження набувачем незалежно від того, знав він чи міг знати про безпідставність набуття майна.
Суб’єкти зобов’язання: особа, яка набула майно або зберегла його у себе (боржник, у ЦКУ – набувач), і особа, яка має право на отримання від боржника безпідставно набутого або збереженого майна (кредитор, у ЦКУ ця особа називається потерпілим).
На ці зобов’язання поширюються загальні принципи виконання зобов’язань, в т.ч. в натурі: набувач зобов’язаний повернути потерпілому те саме майно, яке було безпідставно ним набуте. Якщо неможливо виконати це зобов’язання в натурі, суд може зобов’язати набувача відшкодувати вартість безпідставно набутого майна.
ЦКУ передбачає випадки, коли безпідставно набуте майно не підлягає поверненню (зар. плата тощо), за умови добросовісності набувача. Доведення недобросовісності набувача або наявності рахункової помилки – це обов’язок потерпілого.
Безпідставність набуття може полягати у набутті не тільки майна, але й майнових прав.
Одним із найбільш спірних питань в юридичній літературі є питання про суб’єктивні умови виникнення зобов’язань з безпідставного придбання або збереження майна (Берестова). ЦКУ не містить прямих вказівок про те, яким повинно бути психічне відношення набувача до дій, які він вчиняє щодо безпідставно набутого майна. Тому виникають різні погляди на значення та місце суб’єктивних умов виникнення цих зобов’язань (концепція «відсутності вини», концепція «об’єктивної протиправності безпідставного збагачення», концепція «обмеженої вини»). Найбільш обґрунтованою є концепція «відсутності вини» - незалежно від поведінки набувача, яка передує утворенню на його стороні майнової вигоди, і може бути як правомірною, так і протиправною, сам факт наявності наявності на стороні набувача безпідставного збагачення робить його поведінку протиправною.