- •2. Зобов’язання щодо передачі об’єктів інтелектуальної власності: аналіз
- •3. Безоплатне користування майном.
- •5. Дії як підстава виникнення зобов»язань.
- •6. Довіреність і договір доручення як підстава виникнення зобовязань.
- •7. Договір зберігання
- •8.Договір франчайзингу
- •9. Зміна змісту зобовязання.
- •10. Зобовязання у житловій сфері
- •11. Зобовязання у зовнішньоекономічній сфері
- •14. Зобовязання у сфері довірчого управління.
- •15. Зобовязання у сфері корпоративних відносин.
- •16. Зобов’язання в сфері надання послуг.
- •17 Зобов’язання у сфері надання послуг юридичного характеру
- •18. Зобов’язання в сфері передачі у власність основних фондів.
- •23. Зобовязання в сфері страхової діяльності.
- •21. Зобовязання в сфері транспортних послуг
- •22. Зобов’язання з безпідставного придбання або збереження майна
- •23. Зобовязання з договорів купівлі-продажу (особливості термінології та окремих видів зобовязань).
- •1.Загальні положення про купівлю-продаж.
- •5. Кореспондуючий характер прав та обов’язків сторін договору купівлі-продажу.
- •24. Зобовязання з договорів про виконання робіт.
- •Особливості договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт
- •25. Зобов’язання з договорів про користування майном
- •1) Двосторонній; 2) консенсуальний; 3) відплатний.
- •26. Зобовязання з договорів про передачу безоплатно майна у власність
- •27. Зобовязання з договорів поставки товарів і продукції
- •28. 3Обов’язання, що виникають з рятування державного або колективного майна.
- •30. Зобовязання, повязані з виконанням договору підряду.
- •31. Зобов’язання , пов’язані з відшкодуванням шкоди, зоподіяної неповнолітніми
- •32. Зобов'язання, що виникають з договорів про надання послуг (особливості об’єкту)
- •33. Зобов’язання,що виникають з кредитно-розрахункових відносин.
- •34. Класифікація зобов’язань з договорів про передачу майна у власність
- •36. Найм як підстава виникнення зобов’язань
- •37. Особливсті зобов’язань в роздрібній торгівлі.
- •39. Підстави виникнення зобовязань (аналіз і проблематика).
- •40. Підстави виникнення зобовязань залежно від волевиявлення їх учасників.
- •42. Посередницькі послуги
- •43. Послуга як об”кт зобов”язальних правовідносин
- •44. Послуги в сфері страхової діяльності
- •46.Правове регулювання лізингу
- •47. Принципи виконання зобов’язань в умовах переходу до ринкової економіки.
- •48. Припинення зобов’язання.
- •49. Припинення зобов’язання з ініціативи однієї із сторін
- •50. Проаналізуйте правова природа фінансового лізингу
- •51. Проблеми вдосконалення правового регулювання зобов'язальних правовідносин.
- •53.Проблеми виникнення зобов’язань при відшкодуванні шкоди джерелом підвищеної небезпеки.
- •54. Проблеми забезпечення виконання зобовязання
- •55. Проблеми припиння зобовязаннь, пов*язаних з ліквідацією юр.Ос
- •56. Проблеми припинення недоговірних зобов’язнаь
- •57. Систематизація зобов’язань
- •59. Співвідношення категорій “розірвання” та “припинення” договірних зобов’язань
- •60. Учаники зобовязальних відносин
23. Зобовязання в сфері страхової діяльності.
Договір страхування — це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Договір страхування є двосторонньо зобов'язуючим. Взаємний характер договору страхування очевидний, оскільки обидві сторони приймають на себе один перед одним зобов'язання-страхувальник — повідомити відомості про об'єкт страхування, сплачувати страхові внески, якщо страхова премія не була сплачена повністю вже при укладенні договору, повідомити страховика про настання страхового випадку та. ін., а страховик — здійснити страхову виплату тощо. Цей договір є сплатним, оскільки страхувальник сплачує страхову премію, а страховик — несе ризик настання страхового випадку, а за наявності останнього здійснює страхову виплату. Як правило договір страхування є реальним, тому що він набирає чинності з моменту внесення першого страхового платежу, якщо інше не передбачено договором страхування.
Сторонами договору страхування є страховик і страхувальник. Страховик — це юридична особа, яка має дозвіл (ліцензію) на здійснення страхування певного виду. Метою ліцензування є забезпечення відповідності страховика стійкості та платоспроможності, необхідним їм для нормального здійснення своєї діяльності і тим самим — для забезпечення інтересів страхувальників.
Предметом безпосередньої діяльності страховика може бути лише страхування, перестрахування і фінансова діяльність, пов'язана з формуванням, розміщенням страхових резервів та їх управлінням. Дозволяється виконання зазначених видів діяльності у вигляді надання послуг для інших страховиків на підставі укладених цивільно-правових угод, надання послуг (виконання робіт), якщо це безпосередньо пов'язано із зазначеними видами діяльності, а також будь-які операції для забезпечення власних господарських потреб страховика. Забороняється страховим організаціям безпосередньо самим займатися виробничою, торговельно-посередницькою і банківською діяльністю. Інші види діяльності їм не заборонені.
Страхувальники можуть укладати із страховиками договори про страхування третіх осіб (застрахованих осіб) лише за їх згодою, крім випадків, передбачених чинним законодавством.
Застрахована особа — це фізична особа, життя або здоров'я якої застраховані за договором особистого страхування або страхування відповідальності. Застрахована особа завжди має страховий інтерес. В його ролі можуть виступати як страхувальник, так і вигодонабувач. Тоді застрахована особа несе права й обов'язки страхувальника (вигодонабувача) і спеціально не виділяється тоді, коли ні страхувальник, ні вигодонабувач не мають страхового інтересу і в той же час беруть участь в договорі. 2. Вигодонабувач — це особа, на користь якої страхувальник уклав договір страхування. Ця конструкція є одним із прикладів договору на користь третьої особи. Вигодонабувач набуває права та обов'язки по договору страхування лише за наявності його згоди на це. Вигодонабувач повинен мати страховий інтерес і може бути призначений за договором як особистого, так і майнового страхування.
