Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ET_Final.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
158.23 Кб
Скачать

17. Профспілки і їх роль у формуванні і розвитку соціально-трудових відносин.

На територ. рівні наймані працівники реалізують своє право учасника соціал.-труд. відносин через власні організації та об’єднання – професійні спілки. Тристороння співпраця між органами держ. влади, роботодавцями та найманими працівниками протягом останніх десятиліть у більшості країн світу розглядалась як стрижень оптимізації СТВ.

Профспілки являють собою добровільні незалежні громадські організації, що об'єднують працівників, пов'язаних загальними інтересами за родом їх діяльності як в виробничій, так і в соціальній сферах. Роль профспілок випливає із їх завдянь: захист прав і законних інтересів працюючих, встановлення соц. справедливості, ефективної і гуманної економіки. Для успішного функціонування СТВ на принципах соціального партнерства важливо, щоб розвивалися представницькі органи найманих працівників і роботодавців.Сьогодні в світі спостерігається помітне скорочення кількісного складу профспілок, що є небажаним явищем для розвитку СТВ. Успішна дія-сть під-ва значною мірою залежить від упорядкування, оптимізації інтересів, носіями яких є менеджери та співробітники під-ва, акціонери, клієнти, держ. органи, кредитори та ін. За цих обставин традиційні функції профспілок перебирають на себе й інші організації та особи, які також зацікавлені в досконалих відносинах між соціальними партнерами. Через послаблення профспілок, які мають бути однією з трьох «опор» соціального діалогу та функціонування сис-ми соц. партнерства, стала очевидною крайня потреба перегляду та розширення напрямків їхньої діяльності, використання як традиційних, так і нових форм залучення трудящих до їх лав.

18. Сутність, форми соціального партнерства.

Соц. партнерство – це особливий тип відносин у соціально соц.-труд. сфері, який передбачає застосування різноманітних форм і методів узгодження інтересів найманих працівників, роботодавців і їхніх представницьких органів, прагнення до спільних домовленостей, договору, досягнення консенсусу, опрацювання і спільну реалізацію заходів з різноманітних напрямів соц.-екон. розвитку. Соц. партнерство повинно будуватися на врахуванні діалектики інтересів найманих працівників і роботодавців. Завдання соц. партнерства полягає у необхідності врахування відмінності інтересів, у проведенні погодженої політики, яка б сприяла досягненню взаємоприйнятих рішень. Соц. партнерство є формою погодження інтересів суб’єктів труд. відносин. Відносини між соц. партнерами можуть бути прогресивними чи деструктивними, регресивними залежно від настанов, якими керуються сторони соц. діалогу, та арсеналу методів регулювання взаємовідносин, що ними використовуються. Соц. партнерство між сторонами соц.-труд. відносин, їхніми суб’єктами та органами має здійснюватися у формах: спільних консультацій; колект. переговорів та укладання догов. і угод; погодження на нац.. рівні політики доходів і соц.-ек. політики, включаючи осн. критерії та пок. соц. справедливості, заходи щодо захисту нац. ринку праці в умовах глобалізації ек.; спільного розв’язання колективних труд. спорів, запобігання їм, організації примирних та арбітражних процедур; участі найманих прац. в упр. вир-вом; участі представників сторін у роботі орг. соц. партнерства; спільного упр. представниками сторін фондами соц. страх.; участі найманих прац. у розподілі приб., дох. на умовах, що визначені колект. договором.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]