Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ET_Final.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
158.23 Кб
Скачать

12. Методи регулювання соціально-трудових відн.

Методи ств за характером нормативно-правової визначеності поділяються на: 1)Методи формальної регламентації, продуктом яких є певні норми, процедури, регламенти, зобов’язання у складі законодавчих актів, угод, договорів; 2)Методи неформальної регламентації, «продукт» яких набуває форм усних домовленостей, зобов’язань.

За характером керівного впливу на ств: 1)Методи прямого (директивного) впливу – передбачають безпосереднє, ініціативне втілення в життя певними інститутами заходів з використанням ресурсів та потенціалу нормативно-правових норм; 2)Методи непрямого впливу – передбачають використання владними інституціями цілого арсеналу впливу на ств за допомогою використання дотацій, податкових пільг, пільгових кредитів, державних закупівель, фінансування соціальних програм тощо. 3)Методи самоуправління –субєкти самі опрацьовують та реалізовують рішення, керуючись мотиваційними настановами та моральними нормами.

Залежно від виду регулятивних інструментів: 1.Адміністративні – є переважно прямими, це комплекс обов’язкових до виконання вимог органів держ влади, управлінських структур; 2.Економічні – прямі або непрямі, покликані створювати умови, що вливають на економічну поведінку суб’єктів; 3.Інституціональні- полягають у створення інститутів необхідних для праці суб’єктів та узгодження їх інтересів; 4.Соціально-психологічні—за діяння чинників соц-психологічного вливу на діяльність суб’єктів ств; 5.Партисипативні – запровадження сучасних форм і методів участі найманих працівників в управлінні виробництвом, у прийнятті та реалізації організаційно-управлінських нововведень; 6.погоджувально-арбітражні, посередницькі, примирні.

13.Критерії оцінювання рівня розвитку соціально-трудових відносин.

Розвиток СТВ характеризується показниками якостi трудового життя. Пiд якiстю трудового життя розумiється систематизована сукупнiсть рис, якi характеризують умови працi i допомогають врахувати ступiнь реалiзацii iнтересiв працiвника i викоритсання його здiбностей (iнтелектуальних, творчих, моральних тощо).

Концепцiя якості трудового життя (ЯТЖ) включає 2 важливих напрямки: 1) автономiя особистостi працiвника; 2) можливiсть розвитку його рiзноманiтних здiбностей. Пiдвищення ЯТЖ охоплює i такi аспекти, як умови працi, iх охорона i безпека. Якiсть життя – це синтетична характеристика рiвня i умов життя населення, яка враховую також склад сiм’ї, стан здоров’я членiв цiєi сiм’ї, їх соц. задоволеностi тощо.

Одним з показникiв якостi життя є iндекс розвитку людського потенцiалу (IРЛП) який розраховують як середню арифметичну з показникiв очiкуeмоi тривалостi життя (IЖ), рiвня освiти (Iо), та реального душевого ВВП (Iд).

14 Регулювання соціально-трудових відносин

Найбільшим регулятором СТВ є різноманітні нормативно-правові акти які безпосередньо стосуються функціонування соц-трудової сфери. Поштовхом до розвитку нац законодавств у сфері праці стало ухвалення Міжнародною організацією праці, створеною в 1919р, Міжнародних трудових норм, якими є конвенції і рекомендації цієї організації. В середині 20ст ця галузь права розвивалася інтенсивно у багатьох країнах, в тому числі й в Укр. Джерелами трудового права є нормативно-правові акти, ухвалені компетентними державними та міжнародними органами або на договірних засадах, зокрема безпосередньо на підприємстві, у визначених законом межах, за допомогою яких здійснюється регулювання СТВ. Джерела трудового права: 1)за юдидичною силою державні нормативні акти поділяються на Конституцію України, а також законні і підзаконні акти, договірно-правові акти, складовими яких є акти соціального партнерства-генеральна угода, регіональні угоди, галузеві угоди\колективний договір конкрентного підприємства; 2)за територіальною спрямованістю виділяють внутрішньодержавні і міждержавні акти, багатосторонні і двосторонні договори, угоди про права людини; 3)за способом ухвалення вирізняють акти державно-правові, ухвалені державними органами і догоріно-правові, що ухвалюються за угодою між працівниками і роботодавцями; 4) за сферою чинності- централізовані і локальні(на рівні підприємтсва). Також до регулятивних актів відносять угоди і колективні договори, які укладаються на державному, галузевому, регіональному та виробничому рівні. У системі нормативно-правових актів, що мають визначальний вплив на СТВ особливе місце належить трудовому договору.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]