Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ET_Final.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
158.23 Кб
Скачать

92. Баланс робочого часу одного середньооблікового працівника: зміст та призначення

Для визначення чисельності основних робітників необхідно визначити реальний фонд робочого часу.Для цього розробляють баланс робочого часу одного середньооблікового працівника, в якому обчислюють три види робочого часу: календарний — кількість днів протягом планового року; номінальний — календарна кількість днів у плановому році з відрахуванням вихідних і святкових днів; плановий реальний фонд робочого часу, який одержуємо після відрахування з номінального фонду цілоденних втрат робочого часу, пов'язаних із планованими черговими відпустками, неявками з причини хвороби, відпустками у зв'язку з вагітністю та пологами, виконанням службових і державних обов'язків. Якщо до планового реального фонду часу одного робітника додати фактичну відпустку з дозволу адміністрації, прогули і цілодобові простої, то одержимо звітний баланс робочого часу одного робітника.

Неявки, пов'язані з виконанням державних і громадських обов'язків, плануються на рівні їх відсотка у загальному номінальному фонді робочого часу у звітному році.

Відпустки у зв'язку з вагітністю і пологами плануються на основі звітних даних базисного періоду і планової зміни частки жінок у загальній чисельності всього персоналу.

Фактична кількість робочих днів у плановому балансі обчислюється шляхом віднімання від номінального робочого часу невиходів, дозволених законом, а саме:чергових і додаткових відпусток; відпусток у зв'язку з вагітністю і пологами; невиходів з причин виконання державних і громадських обов'язків.

Після того, як установлено фактичну кількість робочих днів на рік, обчислюється середня номінальна тривалість робочого часу.

Помноживши фактичну тривалість робочого дня за звітом і за планом, одержимо реальний (ефективний) робочий час на одного робітника в годинах.

93.Сутність, переваги та недоліки методів планування фонду заробітної плати

Фонд заробітної плати— це сума коштів, одержуваних працівниками підприємства за певний період відповідно до оцінок затрат і результатів праці.

У процесі планування фонду Зп застосовуються такі методи:

За досягнутим рівнем базового фонду заробітної плати плановий фонд ЗП (ФЗП п) визначається на основі фонду заробітної плати базисного року, фактичного або очікуваного (ФЗПб); планованого коефіцієнта зростання обсягу виробництва (Ков); планованого скорочення (збільшення) чисельності працюючих (Еч) і досягнутого в базисному періоді рівня середньої заробітної плати (ЗП сб)

ФЗП п=ФЗПбов±Еч-ЗПСб.

Нормативний метод дозволяє уникнути недоліків методів планування ФЗП за досягнутим рівнем базового фонду заробітної плати та на основі середньої ЗП. У практиці планування праці застосовуються два варіанти нормативного методу: рівневий і прирісний

По елементний метод (метод прямого рахунку) передбачає детальний розрахунок кожної статті планового фонду ЗП в розрізі категорії працюючих. Спочатку планується ФЗП робітників.

Перевага полягає у тому, що до планового і звітного місячного фондів ЗП уходить оплата основних і додаткових відпусток, компенсація а невикористану відпустку, оплата цілоденних невиходів на роботу, пов’язаних з виконанням державних або громадських обов’язків.

Залишковий метод застосовується для визначення ФЗП на основі звітних даних про реалізацію продукції. При цьому ФЗП формується як результат послідовного вирахування із суми виручки таких складників: Матеріальних витрат,Амортизаційних відрахувань, Податків і обов. Виплат, Відрахувань у у резервний фонд підприємства, Виплат із фонду споживання, які не належать до ФЗП

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]